Історичні будівлі у Львівській області

“Прибутковий будинок Якуба і Клари Ґрюнерів, збудований за проектом Фердинанда Касслера та Романа Фелінського архітектурним бюро Міхала Уляма 1910 р. Це — яскравий зразок чиншової кам'яниці, модернова пластика якої поєднує архітектурні елементи зі скульптурним оздобленням Зиґмунта Курчинського.”

“Чотириповерховий житловий будинок, споруджений у 1873–1876 за проєктом Адольфа Куна для княгині Ядвіґи з Замойських, дружини Леона Сапіги, маршалка Галицького крайового сейму. Це перша у Львові чиншова кам'яниця у стилі неоготики, найбільший багатоквартирний житловий будинок міста довоєнного часу. Тут розміщувалися редакції газет, приміщення товариств, різноманітних майстерень та бюро. У 1910-х будинок став власністю закладу Оссолінських. Кам'яниця була споруджена як чиншова, що було найпоширенішим типом міського будинку у XIX – на початку XX століття. Проте вона особлива тим, що це другий будинок у Львові, який був споруджений у стилі неоготики (після неіснуючого сьогодні костелу монастиря Сакре-Кер), а також це — найбільший довоєнний житловий будинок у місті. Очевидно, що Сапіги, реконструюючи свій палац на вул. Коперника, у пишному необароковому стилі та споруджуючи таку кам'яницю, мали на меті вразити львів'ян своїм розмахом. У рядовій забудові вулиці Стефаника цей будинок і сьогодні є одним із найвищих. З боків межує з двома триповерховими кам'яницями, а з тилу — з ділянкою палацу Потоцьких.”

“Чудове місце зі смачним чаєм та йогуртним тортом, а також чудовою атмосферою!”

“Наріжний функціоналістичний будинок у центрі постав тут у 1930 році за проектом Генрика Заремби для «Дому емігрантів», які мали намір виїхати з Європи до Америки. Первісний проект передбачав його пишне оздоблення у стилі ар деко, проте від цієї ідеї потім відмовились — можливо, із економічних причин.”

“Прибутковий житловий дім банкіра Міхала Стоффа. Виходить головним фасадом до вулиці Руставелі і одночасно до площі Петрушевича. Збудований 1906 р. у стилі орнаментальної сецесії фірмою Едмунда Жиховича за проектом Владислава Садловського. Тут два будинки – №8а та №8, які мають роздільні входи по центру, але спільне вирішення фасаду.”

“Палац на вул. Лисенка, 15 перебудований з вілли, яку 1856 року граф Володимир Дідушицький за 70 тис. золотих ринських купив у Е. Віняжа. Вілла була побудована у 1849 році. За проектом Вінцента Равського-старшого було почато перебудову, котра тривала аж до 1869 року. У 1870 році граф Дідушицький купив дві сусідні ділянки у Куркового товариства і одну у Т. Яніковського. Палац у стилі пізнього французького ренесансу, розташований посеред гарного парку з огорожею. На подвір’ї у стіну палацу вмуровані збережені від руйнації старовинні львівські портали XVII-XVIII століть, зокрема портал знищеного пожежею 1848 року костелу монастиря Францисканів. У палаці Дідушицьких містилися їх приватна галерея і бібліотека, відкриті для вільного огляду до 1939 року. Серед експонатів був всесвітньовідомий Михалківський скарб з VIII–VII ст. до н. е. сумарною вагою 7 кг золота. Нині будівля належить Службі безпеки України”

“Перша багатоповерхівка Борислава, з інтер'єрами компанії Brettel. Рекомендуємо піднятися на другий поверх для оглядин родзинки будівлі – вітраж.”

“Перший в Україні памятник писанці з’явився в м. Червонограді. Про пам’ятник писанці з мармуру та глини, який був встановлений в 1977 році неподалік міського кінотеатру, у радянські часи не розголошували. Це була дипломна робота, сьогодні вже професора Львівської національної академії мистецтв Василя Гурмака.”

“Пам'ятний знак встановлений у пам'ять полеглих бійців УПА, які загинули від рук рос-окупантів, НКВС.”

“В селі Новий Кропивник, на високому пагорбі над річкою Стрий, дорогою до сіл Рибник та Майдан, до Другої світової був маєток власника навколишніх земель. В 1939 році, з приходом комуни, в палаці розмістили дитячий будинок. Під час війни, був спалений комуністичними партизанами Ковпака. Після війни був розібраний на будівельні матеріали. Залишилася лише брама. Варто зазначити, що тоді дорога проходила вище по пагорбу. Зараз брама знаходиться високо над дорогою.”

“Важлива для міста історична будівля. Вражає подвір'я біля будинку, яке а весні встелено крокусами та підсніжниками.”