Історичні будівлі у Львівській області

“Я з Білорусі і знаю про подвиг застави Лопатіна, цінуйте і ви, українці, своїх справжніх героїв”

“Все дуже красиве, але шкода що це руїни і немає змоги побачити колишню велич цього замку”

“Дуже гарне місце для поціновувачів "заброшок". Всередину дуже просто залізти, вилізти можна на самий дах, якщо мати спортивне взуття. Просто романтика)”

“Їхали до Бродівського замку, а тут на повороті Руїни Синагоги поряд з дитячим майданчиком. Синагога була збудована в 1742 році - і це вражає. Шкода, що недоглядали... Провалився дах в 2021...”

“В Європі з таких місць роблять туристичні маршрути, в нас воно стоіть заморожені і занедбане. Всередині дуже гарна місце для фотосесії, середньовічна архітектура змішалась з природою.”

“Вілла збудована у 1893 році за проєктом Яна Перося для власниці фабрики гіпсу Юзефи Франц. Будинок рясно декоровано необароковими елементами. Акцентом композиції є вежа, що завершується куполом. Декорував фасади цього розкішного палацу Едмунд Плішевський. Після смерті Юзефи Франц у 1907 році новим власником палацу став львівський інженер Карл Ріхтманн, відомий тим, що у 1910 році виконав 40-хвилинний політ над Львовом на повітряній кулі, а й тим, що викупив у збанкрутілого власника Еміля Браєра популярний у той час водолікувальний санаторій «Маріївка» по дорозі зі Львова до Винників. У 1930-х роках власниками вілли були граф Мечислав Ходкевич з дружиною, а після другої світової війни тут містилися лише медичні установи, так у 1950-х роках тут було дитяче відділення туберкульозного диспансеру, а згодом тут «оселився» Львівський обласний лікувально-фізкультурний диспансер, що функціонує тут донині. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 420-м.”

“Це особливе місце тиші, молитви та внутрішнього спокою. Локація дуже атмосферна й доглянута, відчувається щира турбота людей, які її створили та підтримують. Тут приємно зупинитися, перепочити від щоденної метушні, помолитися або просто побути наодинці з природою та своїми думками. Місце має духовну силу й наповнює світлом, надією та вірою. Добре підходить як для паломників, так і для туристів, які шукають спокійні, змістовні місця.”

“Тут, для різноманітності, є відремонтована вежа, яку варто побачити, оглядаючи околиці.”

“Класний пам'ятник великому українцю”

“Цікавий стиль, але в поганому стані”

“Супер місце. Дуже гарний собор .хто у Львові перший раз, рекомендую глянути. Дуже мальовниче місце”

“Дуже гарний заклад, смачні десерти і чудовий персонал. Однозначно повернемось”

“З 1975 року через спорудження пам'ятника Івану Федорову перестав існувати невеликий сквер перед Успенською церквою. Під час земляних робіт виявили залишки двох стін, вежі та Босацької хвіртки. Фрагменти цих укріплень відреставрували.”

“вілла з колонами Казимира Скібневського збудована у 1909—1912 архітектурним бюро Міхала Уляма. В народі її називають генеральською через те, що після другої світової тут жив якийсь зовсім не львівський батяр і по двору ходили павичі”

“Є місця Сили ,це воно. Дуже гарний вид на озеро та навкруги. Довго з донькою сиділи та милувалися.”

“Цікаве місце. Детальніше про пам'ятник борцям за волю України та село Гійче дивіться у відео: село Гійче у Львівському районі Львівської області на ютуб каналі Expand your knowledge. Біля дороги як їхати на Раву-Руську знаходиться насипана могила з кам’яним хрестом борцям за волю України військовим УГА які віддали своє життя за українську державу впродовж 1918-1919 років. Пам'ятну плиту поставлено у 2018 році в честь сторіччя ЗУНР. Біля пам'ятника знаходиться водяна колонка.”

“Високий імпозантний будинок у стилі неоготики був збудований на місці розібраної старої будівлі на замовлення власників ділянки Берла і Сабіни Фінклерів за проектом Артура Шлеєна у 1909-1910 рр. Своєрідною візитівкою кам’яниці є її архітектурний декор роботи скульптора Тадеуша Блотніцького – скульптури середньовічних лицарів зі щитами на яких містяться герби земель Галичини і Волині (справа) та герб міста Львова (зліва).”

“Колона Сикстів - пам'ятка XVI ст., з вирізьбленими релігійними сценами та латинськими написами”

“Будівлю універмагу зведено на місці кам’яниці, датованої 1801 р., яка, в свою чергу, стояла на ділянках кількох будинків кінця XVI–XVIII ст. Зі сторони Ринку це були старі середміські кам’яниці Ґендзінських, Мельхіор-Вольфовичів та наріжна Станцлівська, або Штандлівська ; від вул. Шевської – Зярнків та Адамкевичів. У перші роки австрійського врядування у Вільчківській кам’яниці – назва якої походила від імені колишнього власника, Домініка Вільчека (Wilczek) – містилася військова комендатура, тут же мешкав комендант. У 1801 р. вимурували новий чотириповерховий будинок, який неодноразово змінював власників, аж поки бл. 1895 р. його не придбав ювелір та годинникар Абрагам Ціппер(Zipper). Наприкінці століття на головному фасаді Ціппер влаштував портал з вітринами за проектом Зиґмунта Кендзєрського (Kędzierski), збільшений аналог якого пізніше оздобив фасад нової монументальної будівлі. Авторами архітектурного проекту “товарного дому” Ціпперів, виконаного, найвірогідніше, у 1911 р., були Едмунд Жихович (Źychowicz) та Міхал Лужецький (Lużecki). Додатковий проект затверджено 5 серпня 1912 р. На той час будівництво вже добігало кінця, оскільки фотографія завершеної споруди датована теж 1912 р. Під час будівництва були розкриті пізньоренесансні колони Вільчківської кам’яниці, які передали до фондів історичного музею. Зараз одна з колон знаходиться у Львівському історичному музеї, друга – в Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України.”

“Каплиця XVII ст., про її будівництво немає конкретних відомостей.”