Огляд каталогу
- 244 Всього бізнесів
- 4.3 Середній рейтинг
- 93% З відгуками
- 92% З фото
Знайдено 244 результатів
Перегляньте історичні будівлі у Львівській області. Використовуйте цей каталог щоб порівняти рейтинги, відгуки, фото, години роботи, адреси та контакти. 244 результатів у Львівській області. Середній рейтинг 4.3/5 на основі 64,207 відгуків та оцінок.
“Пам'ятник національному польському поетові відкрили 30 жовтня 1904 року. Будівництво провадилося з кінця 1903 року під керівництвом архітекторів Альфреда Захарієвича і Юзефа Сосновського. Автором проекту, що переміг на конкурсі і втілювався, був знаменитий скульптор Антоній Попель. Раніше на місці стояла фігура Діви Марії. "Колона Міцкевича стала символом національних почуттів Львова. Перед нею львів'яни маніфестували всі свої смутки і радості. З-під колони вирушали діти Львова на бій за незалежність, перед нею протестували проти шайтанських постанов Брестського миру, перед нею зрештою прикрашено герб Львова орденом "Віртуті Мілітарі".Міцкевич був завжди, є і буде для львів'ян втіленням найшляхетнішого ідеалу любові Батьківщини і самопосвяти. Замкнуло у серці своїм місто до якого приступ завжди мало все, що найкрасивіше і найшляхетніше — місто найбільшої скромності і безприкладної посвяти себе, місто… Semperfidelis" (Semkowicz, 1932, 366).”
“Незвичайний і цікавий пам'ятник у провулку Параджанова”
“Прекрасна локація, професійні та ввічливі працівники. Варто відвідати з сімʼєю. Поряд є електрозарядка type 2 від Toka. Смачно в Равеліні”
“Неймовірно красивий храм навпроти Підгорецького замку збудований 1752-1766 роках завдяки фундації і при особистій участі гетьмана Вацлава Жевуського. Спочатку храм служив тільки як святиня замкова, а парафіяльним став лише в 1861 році. Показую його у відео про Підгорецький замок на своєму YouTube каналі. Заходьте, дивіться й приєднуйтесь до моєї невеличкої спільноти”
“Цікава історична брама, гарно вписується у весь ансамбль площі.”
“Зі Львовом пов’язано багато неймовірних історій. Однією з них є винайдення першої у світі гасової лампи, або ще – “віденської” лампи, або ж по-простому – “керосинки”. Саме у нашому місті, за літописом – у 1853 році, молоді аптекарі-винахідники, за походженням чех Ян Зег та вірменин Ігнатій Лукасевич винайшли освітлювальний пристрій – так-звану ґнотову лампу, яка працювала за схемою згоряння гасу та ґноту (шнура-провідника), який був просякнутий гасом (нафтою, яка при згорянні вивільняла гас). Цю подію ознаменували не лише писемними згадками у історичних анналах, але й увіковічнили монументально 2009 року”
“Каплиця Трьох Святителів — справжня перлина сакральної архітектури Львова, яка вражає не лише ренесансною витонченістю, а й духовною атмосферою. Зведена наприкінці XVI століття (1578–1591), вона є найстарішою кам’яною каплицею міста й зберегла в собі подих давнього Львова. Особливо вражає майстерне кам’яне різьблення фасаду та купольне перекриття, що нагадує українські дерев’яні церкви. Каплиця Трьох Святителів — це не просто архітектурна пам’ятка, а живий символ духовності, історії та краси Львова. Тут кожен камінь дихає молитвою й пам’яттю століть. Рекомендую всім, хто цікавиться історією, культурою та християнською спадщиною України.”
“«Кам'яниця під совами» або «Будинок із химерами» Будинок належав архітекторові Іполіту Слівінському. Збудований за його власним проектом у 1901—1902 роках. Скульптурний декор будинку виконав Антон Попель. Стиль - неоготика, маскарони у вигляді людських голів, скульптур грифонів, сов, овець. Всередині не була(”
“Пам'ятник Данилу Галицькому у Львові — це справжній символ міста і гордість кожного львів'янина. Розташований на площі Галицької, він виражає своїми масштабами та величчю: бронзова фігура короля на коні висотою 10 метрів, встановлена на потужному гранітному постаменті. Пам'ятник не тільки вшановує засновника Львова, але й нагадує про славетну історію української державності та силу духу наших предків. Відвідавши пам’ятник, ви як ніде не відчуєте дух історії, що панує в серці міста, і відкриєте для себе важливу сторінку української державності. Особливо варто побачити це місце ввечері, коли воно гарно підсвічується і виглядає особливо велично. Якщо хочете відчути гордість за своє коріння і зануритися у багатовікову історію, обов’язково зайдіть до пам’ятника Данилу Галицькому — це враження, яке залишиться надовго.”
“Вдалось відвідати віллу завдяки благодійному вечору. Сподобалось, тішуся, що все більше будинків реставрують і відновлюють.”
“Гарний пам'ятник, не типічний, що виділяє його на фоні інших.”
“Другий жіночій монастир у Львові і перший жіночий навчальний заклад. Шкода, що так все було занедбано і зруйновано і так тепер важко реставрується і відновлюється.”
“Чудове місце з неймовірною архітектурою! Палац вражає своєю величчю та елегантністю, прогулянка територією залишає приємні враження. Дуже сподобалося, що зберегли історичний шарм будівлі, можна відчути атмосферу минулого століття. Ідеальне місце для фото та культурного відпочинку. Обов’язково повернуся ще раз!”
“Собор вражає своєю красою та багатим оздобленням, що не так характерно для церков у Львові. Особливо цікаво побувати на службі. Поруч є митрополичі сади , на території є кав'ярня та церковна лавка.”
“Дзвіниця костелу Святого Варфоломія. Одна із найстаріших споруд Дрогобича. Пам'ятка національного значення.”
“На площі біля пам'ятника часто можна поспостерігати за змаганнями місцевих шахмати стів”
“Гарне місце. Добре, що є люди, які впорядковують стрілецькі могили.”
“Потрібно більше вказівників, щоб легше знайти було”
“Слава воякам УПА, дивізії Галичина та всім борцям за вільну Україну!”
“П'ять зірок лише за тінь величної споруди, місцевим органам за збереження пам'ятки архітектури повний нуль. Мандрівники і любителі древніх фортець, будьте уважні, коли заходите в середину, можливе падіння цегли з високих мурів. Монастир кілька разів перебудовували, тому при огляді інколи важко уявити як же все таки тут було першопочатково.”
“Дуже цікава екскурсія від Мирослави по стародавній сільський школі. Багато чого для мене було нового. Взагалі цей музей дуже гарне місце для відпочинку для людей, що цікавляться нашою історією та люблять прогулянки на свіжому повітрі.”
“Атмосферне місце. Можна придбати книгу чи якийсь сувенір”
“Чудовий пам'ятник, видатному українському діячеві.”
“Гарне місце та пам'ятник людині, яка завезла у Львів каву.”
“Видатний український художник, майстер пейзажу та портрету.”
“Цікава пам`ятка історіі... Хтось згадує, сумує та живе далі. А Василь Кубів присвятив велику частину свого життя ідеі, проектуванню, збіру грошових коштів, закупівлі матерілів та, нарешті, спорудженню даного пам`ятника, розташувавши його знаково навпроти в`язниці! Чудове місце для прогулянки, відпочинку на повітрі.”
“Добре, що подібними пам'ятниками вшановують видатних діячів України.”
“Дуже гарний вид архітектури !!!”
“Саме з цього балкону було оголошено "Акт відновлення Української держави " у 1941 Ярославом Стецько, що викликало негативну реакцію у німців. Споруда пройшла неабиякий шлях історією, пережила багато перебудов, змінювала декількох власників. До появи цієї будівлі на її місці знаходилося п'ять давніх кам'яниць, що були власністю князя Сапеги. У 1760 власником палацу став брацлавський воєвода Станіслав Любомирський, який перетворив окремі будівлі на палац за проектом відомого архітектора Яна де Вітта, будівничого Домініканського собору, Опора з військовою атрибутикою та фігура орла, який збирається до злету,представляють алегорію з військової слави Любомирських. Наприкінці 17ст тут розміщувалася резиденція російського генерала Міхаіла Кречетнікова, опісля декількох років у палаці розташовувалася резиденція австрійських губернаторів Галичини. Вже наприкінці 19ст власниками маєтку стало легендарне товариство "Просвіта". Також тут знаходилась книгарня Наукового товариства імені Тараса Шевченка, редакція газети «Діло» та журналу «Громадський Голос». У залах Палацу Любомирських проходили зібрання різних осередків культурної діяльності. У 1975 і у стінах маєтку було розміщено Львівський музей етнографії та художніх мистецтв з експонатами, що не мають аналогів в Україні.”
“У червні 1895 році відкрили пам'ятник Яну Кілінському — одному з учасників повстання під проводом Тадеуша Костюшка. Так як місцем спорудження було призначено парк, то і назвали парк на честь Кілінського. Однак назва «Парк Кілінського» не прижилася, а назва «Стрийський парк» виявилася більш популярною та пройшла випробовування часом.”