Історичні будівлі у Львівській області

“Пам'ятник національному польському поетові відкрили 30 жовтня 1904 року. Будівництво провадилося з кінця 1903 року під керівництвом архітекторів Альфреда Захарієвича і Юзефа Сосновського. Автором проекту, що переміг на конкурсі і втілювався, був знаменитий скульптор Антоній Попель. Раніше на місці стояла фігура Діви Марії. "Колона Міцкевича стала символом національних почуттів Львова. Перед нею львів'яни маніфестували всі свої смутки і радості. З-під колони вирушали діти Львова на бій за незалежність, перед нею протестували проти шайтанських постанов Брестського миру, перед нею зрештою прикрашено герб Львова орденом "Віртуті Мілітарі".Міцкевич був завжди, є і буде для львів'ян втіленням найшляхетнішого ідеалу любові Батьківщини і самопосвяти. Замкнуло у серці своїм місто до якого приступ завжди мало все, що найкрасивіше і найшляхетніше — місто найбільшої скромності і безприкладної посвяти себе, місто… Semperfidelis" (Semkowicz, 1932, 366).”

“Пам'ятник Данилу Галицькому у Львові — це справжній символ міста і гордість кожного львів'янина. Розташований на площі Галицької, він виражає своїми масштабами та величчю: бронзова фігура короля на коні висотою 10 метрів, встановлена ​​на потужному гранітному постаменті. Пам'ятник не тільки вшановує засновника Львова, але й нагадує про славетну історію української державності та силу духу наших предків. Відвідавши пам’ятник, ви як ніде не відчуєте дух історії, що панує в серці міста, і відкриєте для себе важливу сторінку української державності. Особливо варто побачити це місце ввечері, коли воно гарно підсвічується і виглядає особливо велично. Якщо хочете відчути гордість за своє коріння і зануритися у багатовікову історію, обов’язково зайдіть до пам’ятника Данилу Галицькому — це враження, яке залишиться надовго.”

“Гарний пам'ятник, не типічний, що виділяє його на фоні інших.”

“Собор вражає своєю красою та багатим оздобленням, що не так характерно для церков у Львові. Особливо цікаво побувати на службі. Поруч є митрополичі сади , на території є кав'ярня та церковна лавка.”

“Неймовірно красивий храм навпроти Підгорецького замку збудований 1752-1766 роках завдяки фундації і при особистій участі гетьмана Вацлава Жевуського. Спочатку храм служив тільки як святиня замкова, а парафіяльним став лише в 1861 році. Показую його у відео про Підгорецький замок на своєму YouTube каналі. Заходьте, дивіться й приєднуйтесь до моєї невеличкої спільноти”

“Чудове місце з неймовірною архітектурою! Палац вражає своєю величчю та елегантністю, прогулянка територією залишає приємні враження. Дуже сподобалося, що зберегли історичний шарм будівлі, можна відчути атмосферу минулого століття. Ідеальне місце для фото та культурного відпочинку. Обов’язково повернуся ще раз!”

“Дзвіниця костелу Святого Варфоломія. Одна із найстаріших споруд Дрогобича. Пам'ятка національного значення.”

“Другий жіночій монастир у Львові і перший жіночий навчальний заклад. Шкода, що так все було занедбано і зруйновано і так тепер важко реставрується і відновлюється.”

“Каплиця Трьох Святителів — справжня перлина сакральної архітектури Львова, яка вражає не лише ренесансною витонченістю, а й духовною атмосферою. Зведена наприкінці XVI століття (1578–1591), вона є найстарішою кам’яною каплицею міста й зберегла в собі подих давнього Львова. Особливо вражає майстерне кам’яне різьблення фасаду та купольне перекриття, що нагадує українські дерев’яні церкви. Каплиця Трьох Святителів — це не просто архітектурна пам’ятка, а живий символ духовності, історії та краси Львова. Тут кожен камінь дихає молитвою й пам’яттю століть. Рекомендую всім, хто цікавиться історією, культурою та християнською спадщиною України.”

“Дуже цікава екскурсія від Мирослави по стародавній сільський школі. Багато чого для мене було нового. Взагалі цей музей дуже гарне місце для відпочинку для людей, що цікавляться нашою історією та люблять прогулянки на свіжому повітрі.”

“Атмосферне місце. Можна придбати книгу чи якийсь сувенір”

“Добре, що подібними пам'ятниками вшановують видатних діячів України.”

“Коштовною перлиною в архітектурному намисті Львова постає Будинок вчених, що на вулиці Листопадового Чину, 6. Зведено його за проектом відомого австрійського архітектурного бюро «Гельмер і Фельнер» в далекому 1898 році, як Шляхетське або Національне касино. В його архітектурі цілком проявився стиль необароко, який наприкінці ХІХ століття ностальгічно прославляв давно минулі барокові часи. Споруда милує елегантними формами, пишним декором фасаду з могутніми атлантами і затишною лоджією. Інтер’єри цього архітектурного дива створюють дух розкоші, який вважається одним із семи чудес міста Львова. В оздобленні присутнє різьблення деревини, обшиті шовком стіни, кришталеві люстри, мармурові каміни та інший старовинний декор, вік якого складає понад сторіччя. Уже не одне десятиліття існує Будинок вчених, але дух касино далі живе. У його пишних залах відбуваються конференції, концерти та презентації, виставки, екскурсії, фотосесії, різноманітні урочисті події (весілля, хрестини, корпоративи), знімають кіно, і, як колись, проходять пишні бали. У 1898 році у Львові збудували прекрасну будівлю у стилі необароко для Національного казино. Проект споруди розробили у віденському архітектурному бюро Ф. Фельнера і Г. Гельмера. Вони автори багатьох театрів у Європі. Зокрема, оперних театрів у Одесі та в Цюриху. Основними роботами з побудови шляхетського казино у Львові керували місцеві архітектори, але багато елементів зовнішнього і внутрішнього декору виконали найкращі майстри імперії Габсбургів. Оздоблення фасадів розробив Рудольф Вейр, а розкішний дерев’яний різьблений інтер’єр виготовив Шандор Ярай. Едмунд Плішевський автор алебастрового каміну у фойє, а львівські митці виконували живописні полотна для інтер’єрів. У часі пізніших реконструкцій до будівлі провели каналізацію, вона однією з перших у Львові була підключена до струму. До 1939 року казино називали аристократичним, шляхетним, а найчастіше – «казино Герхарда». Тут збиралися найбагатші, а потрапити в їхнє середовище було не просто. Радянська влада переобладнала споруду на обласний будинок вчених. Тут відбулося багато подій з наукового, громадсько-політичного і творчого життя міста, області і країни. У 1999 році у цих приміщеннях діяв прес-центр саміту Президентів країн Центральної та Східної Європи, який проходив у Львові. У 2008 році Будинок вчених включили в реєстр пам’яток, які не підлягають приватизації.”

“На площі біля пам'ятника часто можна поспостерігати за змаганнями місцевих шахмати стів”

“Цікава історична брама, гарно вписується у весь ансамбль площі.”

“У червні 1895 році відкрили пам'ятник Яну Кілінському — одному з учасників повстання під проводом Тадеуша Костюшка. Так як місцем спорудження було призначено парк, то і назвали парк на честь Кілінського. Однак назва «Парк Кілінського» не прижилася, а назва «Стрийський парк» виявилася більш популярною та пройшла випробовування часом.”

“Гарне місце та пам'ятник людині, яка завезла у Львів каву.”

“Видатний український художник, майстер пейзажу та портрету.”

“Цікава пам`ятка історіі... Хтось згадує, сумує та живе далі. А Василь Кубів присвятив велику частину свого життя ідеі, проектуванню, збіру грошових коштів, закупівлі матерілів та, нарешті, спорудженню даного пам`ятника, розташувавши його знаково навпроти в`язниці! Чудове місце для прогулянки, відпочинку на повітрі.”

“Слава воякам УПА, дивізії Галичина та всім борцям за вільну Україну!”

“П'ять зірок лише за тінь величної споруди, місцевим органам за збереження пам'ятки архітектури повний нуль. Мандрівники і любителі древніх фортець, будьте уважні, коли заходите в середину, можливе падіння цегли з високих мурів. Монастир кілька разів перебудовували, тому при огляді інколи важко уявити як же все таки тут було першопочатково.”

“Емоційно важка локація, але варто відвідати.”

“Музей вражає своєю архітектурою та атмосферою старовинного львівського палацу. Експозиції охоплюють багатовікову історію України, включно з давніми артефактами, зброєю, костюмами, документами та предметами побуту, що дозволяє глибоко зануритися в минуле нашої держави. Особливо цікаві тематичні виставки, присвячені культурним та історичним подіям, які допомагають краще зрозуміти розвиток української нації. Персонал музею уважний та компетентний, готовий надати детальну інформацію та відповісти на запитання відвідувачів.”

“Тиждень тому, 10 жовтня, я відвідав Державний природознавчий музей НАН України. Вхід в музей коштував недорого, особливо для студентів — лише 50 грн. Ми вирішили піти без екскурсовода, і спочатку піднялися на третій поверх на виставку «Льодовикова епоха». Особливо мені сподобалося, як на цій виставці були використані сучасні мультимедійні технології. Наприклад, на спеціальних стендах можна було простежити еволюцію сучасних слонів і носорогів. Були також відео-лекції, які можна прослухати через спеціальні навушники. Крім того, на виставці представлені стенд з електронною книгою та кілька інтерактивних інсталяцій, що дозволяють глибше зануритися в тему льодовикового періоду. У головному залі стоїть вражаючий скелет мамонта, поруч із яким розміщені фрагменти скелетів інших тварин того часу — зокрема, шаблезубих тигрів, оленів і носорогів. Особливо запам'яталася стіна, де були відтворені штучні рослини льодовикового періоду. Наступна зала присвячена давнім людям та їх оточенню. Тут можна побачити фігуру людини того часу та ще більше фрагментів тварин, серед яких — великий фрагмент носорога. Інші зали мене вразили менше, оскільки вони, на мою думку, потребують додаткового наповнення. В одній із зал було відтворено житло давніх людей, а в сусідній виставлені моделі мамонта і носорога разом із відео без звуку, що транслюється через проектор. Після цього ми спустилися на перший поверх на іншу виставку — «Мистецтво виживання», яка мала загальну природничу тематику. На вході нас зустрів величезний богомол, який справив сильне враження своїм детальним описом. У першій залі ми побачили різноманітних водоплавних тварин і птахів, серед яких осетер, карпи та качки. Далі експозиція включала кабанів, рись, крота і колекцію комах, яка мене особливо зацікавила. Її продовження можна було побачити в наступній залі, де також були представлені інші тварини і птахи. Ще одна цікава інсталяція зображала двох гризунів, які перебували біля смітника — вони були символами переносників хвороб. Незважаючи на те, що в цій експозиції не було мультимедійних елементів, вона все одно була цікавою. Єдине, що я б додав — це більше описів до окремих експонатів, що допомогло б краще зрозуміти представлені об'єкти. Загалом музей справив на мене позитивне враження. Хоча він і не ідеальний, я все одно вважаю його вартим уваги і щиро раджу відвідати.”

“Чудовий пам'ятник, видатному українському діячеві.”

“Унікальне місце, де постійно відбуваються різноманітні заходи освітнього та краєзнавчого характеру. Буде цікаве тим, хто хоче більше дізнатись про архітектуру Львова”

“Потрібно більше вказівників, щоб легше знайти було”

“Тусовочне на місці зруйновою синагоги. На відміну від поширеного міфу жодних поховань на цьому місці не було.”

“Просто шикарне місце, дуже гарне, екскурсія - бомба, 100 грн Понеділок - вихідний, всім рекомендую!!”

“Фантастичної краси палац. Всередині подекуди збереглась ліпнина, хоча відсутність даху звісно не дасть їй довгого життя. В одному приміщенні є підлога з автентичної плитки. Підземелля не дуже цікаві, але спуститися можна, бажано з ліхтариком. Сліди пічки знайшли хіба що в прибудові для прислуги.”