Церкви собори монастирі в Ужгороді

“Простенько, затишно, приємно, проходить добудова. Дуже гарно співає Хор і приємні Священники. Я з дружиною дуже гарно провели час! Дякуємо! :)”

“Дуже велична споруда розміщена на пагорбі що робить її ще більш величною . Навпроти є маленький скверик з скульптурами та лавок для відпочинку.”

“Гарний собор з симпатичною заквітчаною територією довкола. Влітку тут гарні троянди та просто неймовірні гортензії!”

“Найстаріша дерев'яна церква яку я бачив”

“Чудова обитель, дуже одухотворена, спокійна, красива.”

“Місце молитви. Тут служить дуже хороший священик.”

“Церква внесена до спадщини ЮНЕСКО. Дуже вражає її вік та гарний стан.”

“Дуже рада що є така чудова церква для прихожан”

“У 1998 р. в село прийшов священик о. Іван Шанта й організував спорудження греко-католицької церкви. Силами громади 30 червня 1998 р. розпочали і за кілька днів закінчили спорудження фундаменту нової церкви на місцині, що зветься “Середнянські млаки”, а у серпні 1998 р. фундамент урочисто освятив єпископ Йосип Головач. У лютому 1999 р. почали зведення зрубу і в жовтні майстри з Драгова вкрили церкву бляшаною покрівлею. Дерев’яну церкву 18,6 м завдовжки, 10,2 м завширшки, при висоті до стелі 6,8 м та з вежею 19,3 м заввишки крім висоти хреста, спорудили місцеві майстри брати Василь й Іван Ковачі та Григорій Рошко. Основними помічниками були Василь Биланин, Ілько Ковач, Ілько Глькович Нанинець, церківник Ілько Васильович Нанинець, дяк Степан Нанинець, Тимофій Руснак, Ілько Цифряк, куратор Павло Руснак. Частину коштів на будівництво зібрали вірники, частину – громади інших сіл, депутат Верховної Ради Віктор Медведчук подарував 1700 гривень, держава виділила ліс. Престіл встановили на Різдво 2000 p., a посвятять у день св. Євхаристії. Різбарську роботу робить Іван Гаврилович Веґеш з Міжгір’я. Ікони малює Володимир Глеба з помічниками. Дзвони, відлиті в Новому Роздолі на Львівщині, містяться в окремій дзвіниці, спорудженій тими ж майстрами, що будували церкву. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 490 – 492.”

“Зручно, що можна з дітьми надворі бути і служба триває не довго”

“Дуже хороший О.Віталій ДЯКУЄМО ЗА ТЕ ЩО ПРИНТМАЄТЕ НАС ДО ВАС В ПАРАФІЮ”

“Чудові служби і проповіді. Гарно співає хор. Прекрасне місце біля лісу. Обов'язково потрібно прийти на храмовий празник.”

“Оноківці ....для мене це дуже важливо (тут наша дача ) Церква...молитва...духовність...Що може бути важливішим ?”

“На даний момент сама старіша будівля у місті Іршава”

“Церква дерев'яна. Однозначно варто відвідати це місце, адже його унікальність і внутрішнє оформлення мало кого залишить байдужим.”

“14/01/2025 ✅ Сподобалося як священник протягом літургії уважно кожне слово доносив ,відтак не відволікалися на думки ,а творили молитву разом. Підспівували всі прихожани -і це робить служіння проникливішим ,справжнім. Гарну проповідь наприкінці виказав батюшка-торкнулося серця. Записочку подали і під час служби священником було прочитано чітко імена кожного кого записали . У віторок розпочалася служба о 10:00 к.ч . У вихідні о 9:00. Слава Богу за все!”

“Старовинна дерев'яна церква (час збудови на табличці вказан 18 ст.). Якщо прямуєте в Чинадієво до замку, то можна заїхати сюди, бо розташована церква на самому початку села Ольховица”

“Це неймовірно красиво, не пропустіть!”

“Дуже гарна.Я хожу туда в церков.”

“Цікаве місце. Відоме хрестом в дереві.”

“Наша сільська православна церква”

“Сама крута церква в моєму житті)”

“Церква св. духа. 1842. (УПЦ) У XVI та XVII ст. село мало своїх священиків. У 1692 р. згадують церкву з прилеглою ділянкою. В 1733 р. в селі була дерев’яна церква св. Марії з одним малим дзвоном, а в 1748 – з двома дзвонами. В 1797 р. жило тут 268 греко-католиків, а на початок XX ст. – 485. Теперішня мурована церква, яку давніше присвятили Покрові пр. богородиці і датують за шематизмом 1915р., є традиційною базилікою, увінчаною вежею з бароковим завершенням над головним входом. Північну стіну нави зміцнено низькими контрфорсами. Останнє малювання інтер’єру виконав Юрій Балог з Мукачева в 1995 р. Кам’яний хрест перед головним фасадом поставила група вірників у 1903 р. Поряд могила священика Іоана Долинича. На типовій каркасній дерев’яній дзвіниці, яка несе три дзвони, прибито дощечку з ініціалами І. Г. (очевидно, це автор дзвіниці) та роком спорудження – 1923. Найдавніший дзвін відлито за пароха Івана Чопея в 1794. Нині церква православна, а друга мурована римо-католицька церква належить місцевим німцям.”

“Дуже гарне місце намолене Богом”