Собор Успіння Пресвятої Богородиці — діюча греко-католицька церква у місті Мукачевому, конкафедральний собор Мукачівської греко-католицької єпархії — до храму приїжджає єпископ на другий день всіх головних християнських свят. Мукачеве було центром греко-католицької єпархії до 1780 року, коли єпископ Андрій Бачинський переніс резиденцію в Ужгород.
Гарна, світла церква. Місця багато. Є місця для сидіння для всіх і навіть надворі. Дуже гарна проповідь була у неділю. Шкода немає в інтернеті інформації про служби у неділю. Дуже приємна атмосфера! Дякую!
Мукачево - один з історичних центрів Закарпаття.
Гарний собор з симпатичною заквітчаною територією довкола. Влітку тут гарні троянди та просто неймовірні гортензії!
Доглянута будівля. Чимало прихожан. Шкода, що у березні 2019 року спиляли дуже красиві платани уздовж вулиці. Тільки чотири лишились у дворі.
Це місце сподобалось мені тому, що воно було місцем наших предків,а також що дня відбуваються Богослужіння на Славу Божу, а людям на духовне життя, та здоров'я для тіла. Хто шукае Бога, той його завжди знайде і, буде щасливий тут на землі,а в вічності буде жити з Ним!
Церква Успіння пр. богородиці. 1859. (УГКЦ) Перша згадка про місто належить до середини XII ст. У 1376 році місто отримало гербову печатку з зображенням св. Мартина. У 1692 р. згадують мукачівську церкву як філію монастирської церкви св. Миколи. Дерев’яний храм і фара стояли здавна між деревами, в оточенні мочарів, на місці пізніше збудованої гімназії (у 1699 р. згадують передану парохії ділянку Андрія Бовтрадя). Церква була вкрита дубовими шинґлами, а дерев’яні хрести позначали могили на цвинтарі поряд. Перед входом стояло майстерно вирізане з дерева розп’яття. У середині XVII ст. у місті були два священики – Федір Поп і Мартин Поп, яких звали “батьками”. За Ференца Ракоці церква не платила податку. У 1730 р. парохом був майбутній єпископ Михайло Мануїл Ольшавський, але доходи парохії були мізерні (в 1760-х роках через нестатки парохія лишилася без священика), і єпископ та вірники постійно звертались за допомогою до властей та патрона церкви графа Шенборна. Мукачево було центром греко-католицької єпархії до 1780 року, коли єпископ А. Бачинський переніс резиденцію в Ужгород. У 1743 р. в Мукачеві ще була маленька дерев’яна церква Покрови богородиці. Близько 1740 р. під керівництвом міщанина Юрія Олага збудували невеликий кам’яний храм у формі базиліки з напівкруглим виступом вівтаря та такими ж бічними прибудовами до нави, до якого в 1778 р. прибудували вежу. У 1800 р. виникла ідея перебудувати на храм недобудований єпископський будинок. 22 лютого 1804 р. єпископ оформив документи про передачу будови громаді. Робітники розібрали внутрішні стіни, однак через нестачу коштів робота припинилася. Громада кілька разів марно зверталася до міських властей, а в 1830 р. подала до адміністрації комітату скаргу про те, що в Мукачеві більшість населення становлять греко-католики, але міська влада належить до іншої конфесії і не дає навіть дерева на дах церкви. Будівництво розпочалося завдяки зусиллям ревного священика і вченого, поета і будівничого Василя Довговича, який домігся дотацій та виконав план реконструкції. 8 вересня 1829 р. з південного боку споруди заклали фундамент святилища, а з північного – фундамент вежі. У 1834 р. церкву вкрили дахом. Грішми і матеріалами, допоміг також; єпископ Олексій Повчій. У 1837 р. куратор Василь Балла просив у місцевих властей допомоги грішми й матеріалами, щоб зробити вищою ще не готову вежу. Вирішили, що вежа одночасно служитиме пожежній службі для спостереження, за що дзвонар матиме окрему платню. Вежа мала бути заввишки 21 сажень, на яку потрібно було 35 ц заліза. Священиком тоді був Ієроним Гайду. Згодом роботи припинилися, а під час революції 1848 р. храм використовували як склад. Закінчували будівництво за священика Іоана Дешка. У 1850-х роках цісар Франц Йосиф асигнував на викінчення храму 6300 форинтів із релігійного фонду. 27 серпня 1859 р. єпископ Василь Попович висвятив храм, який вміщував 2000 вірників і мав розміри 34 м на 24,49 м. Вкрита бляхою турню обладнали галереєю для спостережень. Намісні образи в людський зріст до білого з позолотою іконостаса намалював відомий ужгородський художник Ф. Видра. На місці розібраного старого кам’яного храму в 1863 – 1867 роках збудували поверхову фару. У 1992 р. храм повернули греко-католикам. Колишнім господарям залишили голі стіни. Усе оздоблення перенесли в нову православну церкву. З 1992 р. до 1995 р. спорудили новий іконостас (різьбяр Й. Волосянський) з іконами, стіни вкрили новим малюванням.
Гарно та привітно. Є крісла. Гарні романси у візантійському стилі.
Хороше тихе місце для того щоб залишития з собою.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці МГКЄ знаходиться за адресою вулиця Федорова 4, 89611 Мукачево, Закарпатська область, Україна
Дістатися до Церква Успіння Пресвятої Богородиці МГКЄ можна за посиланням
Високогірна сироварня Izki