Туристичний об'єкт у Тернополі

“Гарний пам'ятник королю Данилу, довкола доглянута алея з лавочками для відпочинку та мальовничими квітковими клумбами.”

“Був дуже гарний костел, шукала оригінал поруч”

“Цікаво та корисно. Зустріли декілька кажанів. Беріть теплі речі. Всередині температура 10 градусів.”

“Був давно і тоді ще думав що замок класний але невідомий через ігнорування туризмом. Він знаходиться в хорошому напрямку для туризму тому що поряд скупчення чималих туристичних принад які можна охопити однією поїздкою. Тоді він був ще незакритий і можна було полазити по підземелях. А зараз його взагалі закрили і попасти туди законно неможливо. Можливо колись відкриють і буде хороший туристичний магніт. Сам замок дуже класний, потрійні вікна для відстрілювання з гармат і стіни товщиною 3 метри захоплюють.”

“Прикольна печера, яка складається з двох кімнаток. Потрібно йти на саму гору, а потім трішки в низ. Ще варто пошукати джерела, коли будете йти назад, але то іншою дорогою вже..”

“Унікальна пам'ятка архітектури. Хочеться, щоб комплексно підійшли до реставрації і вона засяяла у всій своїй красі!”

“Відвідали сьогодні виставку художника Юрія Нагулка і провели гарний час у музеї. Виставка оформлена професійно, можна комфортно переглянути картини і прочитати інформацію про автора. Працівники музею ввічливі. Раді, що у нас в Тернополі є такий музей.”

“Гарний замок, але закритий для входу всередину, квиток по 50грн здається.”

“Нетипова пам'ятка, дуже атмосфера, від водоспаду треба йти вгору, але вартує! Круто і відчувається дух минулого”

“Олеський замок — один із найстаріших в Україні, відомий з XIV ст. Саме тут народився майбутній польський король Ян III Собеський. Замок пережив облоги, пожежі й перебудови, а сьогодні зберігає унікальні колекції мистецтва та приваблює мандрівників своєю історією.”

“Красивий доглянутий ботанічний сад, подяка працівникам за працю та зусилля. Цікаво підібрані колекції рослин, кущів, квітів, дерев. Зустрічаються рідкі види.Весь ботанічний сад наповнений різними ароматами. Місце відпочинку для сім'ї. І все це поруч з нетронутою природою. Обов'язково варто відвідати”

“Парк дуже класний, вода чистенька, але нажаль немає ні одного смітника тому знаходяться люди які залишають своє сміття. На підвісному мості розламалось одне кріплення і він тепер виглядає не дуже безпечно”

“Мальовничі руїни замку і чудові краєвиди. Біля входу встановлені інформаційні стенди”

“Замок зведений в 1600 році, розташований на високому пагорбі над річкою Стрипа. Звів твердиню Ян Бучацький-Творовський (Jan Buczacki-Tworowski) (н/в - 1607р.) ,гербу Пилява, як допоміжну твердиню-резиденцію Бучацькому замку. У плані фортеця є п'ятикутником, що звужується на північ. Від самого замку залишились оборонні мури висотою до трьох метрів, вежі, руїни палацу, арковий в'їзд з таблицею та гербом. Напис на таблиці свідчить про історію заснування та будівництва замку. Над брамою частково зберігся мурований прохід між баштами. Ворота, та арка над ними збереглися найкраще. Після смерті Яна Бучацького-Творовського, його сестра Катерина (Katarzyna) вийшла заміж за Анжея Потоцького (Andrzej Potocki) і замок перейшов у власність Потоцьких. Далі власником замку був Стефан Потоцький (Stefan Potocki) (помер в 1631 р.). Наступним власником замку стала Марія Могилянка (Maria Mohylanka), донька молдовського господаря. В 1648 році замок штурмувала козацька армія. Відомо, що обороною замку в той час керував Ян Потоцький (Jan Potocki). В 1665 та 1667 роках безуспішно замок штурмували татари. В 1676 році замок зруйнували турки. З того часу замок, як оборонну споруду не використовували, та переобладнали під житло. До 1780 року замок належав родині Потоцьких (Potocki). За Австро-Угорщини , з 1772 року, замок почав занепадати.”

“Звісно будівля вже не самого замку, внизу тільки видно кам'яний фундамент. Перед спуском вниз перед сходамирозміщена план -схема оригінального замку”

“Непогано, але як для обласного малувато експонатів, в руках тримав і більш цікавіші речі особливо по деяких періодах, Експонати часів Київської Русі непогані, хоча деяким треба провести консервацію, на бронзових предметах появляються окисли. Залізо в хорошому стані. По ранньому залізному віці теж цікаво було глянути, Частину форми від кельта вважаю одним з найцікавіших предметів того періоду представлених у музеї. Квитки дешеві, не бачу причин не відвідати.”

“Підшипник доставили із Польщі за 1 день! Рекомендую!”

“Вчора був тут. Що можу сказати? Красиво, затишно, дуже надихаюче, можна гуляти і думати про щось своє. Суджу по собі, тут можна зустріти не тільки батьків з малими дітьми, підлітків, які розважаються, але й міських мандрівників, які шукають відпочинку від рутини :D Загалом, місце приємне, повертатимусь сюди ще, незважаючи на далеку відстань від дому :)”

“Хороший парк. Дорога для машин зроблена хороша. Але пішохідні доріжки не зроблені так добре, тому велосипедисти їздять по дорозі для машин, що небезпечно і для тих і для інших.”

“Саме гарне місце в Тернополі Ліс парк просто неймовірно за парком слідкують 10 прибиральнків дуже гарно”

“Люблю Вас.За приємно проведений час!!! Адреналін.”

“Від Нижнівського мосту ідеальна асфальтована дорога з крутими поворотами та чудовими краєвидами. Палац неймовірної краси, продумано до деталей, ідеальна симетрія, поєднання стилю та величі, але дуже занедбаний, руїна. Всередину не потрапити.”

“Надзвичайно красивий дендропарк. Хороше місце для відпочинку і прогулянок для людей які люблять природу.”

“Бучацький замок — пам'ятка архітектури всеукраїнського значення, розташований у місті Бучач, Тернопільської області поблизу вулиці Замкової на помітному підвищенні. Охоронний номер: 651. На сьогодні у незадовільному технічному стані, потребує проведення протиаварійних та консерваційних робіт.”

“Затишно,усі страви дуже смачні,гарно оформлені,власниця та персонал приємні в спілкуванні,раджу всім !!!”

“Затишне місце неподалік від дороги, є можливість набрати води.”

“Місце гарне , дітям подобається, але той хто розуміється бачить що відреставровано як небудь. Цегла, керамоблок, ітп. Йдуть розкопки, може там нормально відреставрують. Вхід 60 грн, дітям 40. Донат 120. Це все потребує грошей на якісну реставрацію, А такі місця треба берегти.”

“Історична пам'ятка міста Бучач. Зростає поблизу дороги, що веде з м. Бучач до cмт Золотий Потік. Золота́ ли́па — вікове дерево, ботанічна пам'ятка природи місцевого значення на вулиці Степана Бандери в місті Бучач (Тернопільська область).Оголошена об'єктом природно-заповідного фонду рішенням виконкому Тернопільської обласної ради від 14 березня 1977 № 131. Перебуває у віданні ДП «Бучацьке лісове господарство». 7 березня 2017 року, близько 8 ранку стовбур зруйнувався (розколовся) і пам'ятка фактично втрачена. Золота липа посіла 3 місце в номінації «Історичне дерево України» у всеукраїнському конкурсі. За легендою, тут у жовтні 1672 року підписаний Бучацький мирний договір між Туреччиною і Річчю Посполитою.”

“Нещодавно відвідала аквапарк «7 океан» у Хмельницькому — і залишилась надзвичайно задоволена! Це чудове місце для відпочинку як для сімей з дітьми, так і для компанії друзів або навіть для приємного релаксу наодинці. Насамперед хочу відзначити професіоналізм працівників. Весь персонал, від адміністрації до рятувальників і прибиральників, справляється зі своїми обов’язками на відмінно. Біля входу мене ввічливо зустріли, швидко провели через касу, дали всю необхідну інформацію, ознайомили з правилами закладу. Рятувальники уважні, постійно наглядали за безпекою відпочивальників, але при цьому не створювали напруженої атмосфери. Вони помітні, доброзичливі й водночас чітко слідкують за дотриманням правил. Чистота та гігієна — ще один великий плюс. У роздягальнях, душових і на території аквапарку завжди чисто. Прибиральниці регулярно підтримують порядок, що важливо, коли йдеться про воду, плитку й великий потік людей. Щодо розваг, то тут є чим зайнятися! Декілька водних гірок різного рівня екстриму, хвильовий басейн, дитячі зони з мілкою водою, джакузі та зони релаксу — усе продумано до дрібниць. Дітям дуже сподобалися невеликі гірки, а дорослі залишились у захваті від швидкісних спусків. Також відвідала зону харчування в кафе Бухта, розташоване на двох поверхах. Все свіже, порції щедрі, ціни помірні. Персонал кафе також працює злагоджено й привітно, чекати не довелося. В цілому, «7 океан» — це не просто аквапарк, а цілий комплекс задоволення, позитиву й якості обслуговування. Відчувається, що керівництво дбає про рівень сервісу та комфорт гостей. Усі працівники на своєму місці, і це справляє чудове загальне враження.”

“Перший дерев’яний замок у Буданові був зведений в 1549 році галицьким воєводою, Якубом Будзановським, власником на той час поселення. Фортецю спалили татари і на початку XVII століття розпочалося будівництво нового мурованого замку. Будували муровану твердиню Ян та Марцин Ходоровські. Замок звели прямокутним з чотирма круглими вежами на кутах. Під час української Національно-визвольної війни 1648-1653 років, козацька армія заволоділа твердинею в 1651 році. Після цього замок залишався напівзруйнованим на протязі наступних 10 років. Новий власник Будзанова з 1672 р., Томаш Лужецький, відбудува та укріпив фортецю, зважаючи на можливий наступу турків, що вторглися в Україну. В 1765 році турецька армія захопила та зруйнувала замок. Коли турки покинули Україну, замок вже не відновлювався, а власник, на той час Будзанова, Євстахій Потоцький розпочав будівництво костелу. Фасадна частина костелу і апсида розмістилися на місці північної та західної оборонних веж замку, каміння яких використали для будівництва храму. В 1817 році, новий власник Будзанова Бобровский, передав замок у вічне користування місцевій об’єднаній католицькій парафії. В 1846 році будзанівський ксьондз Кульчицький заснував в замку монастир Сестер Милосердя (klasztor SS. Miłosierdzia). Монашки відкрили в монастирі школу для дітей та лікарню. Замок-монастир було сильно зруйновано під час Першої світової війни. Після Другої світової війни, в 1956 році, монастир був відновлений, та запрацював як психіатрична лікарня. Лікарня діє тут і досі (2010р.) в східній частині замку. До наших днів збереглися дві круглі оборонні вежі з двома ярусами бійниць, а також частково замкові мури та житлові приміщення , що прилягають до мурів з внутрішньої сторони дитинця. Біля замку і зараз помітні сліди оборонних валів.”