Туристичний об'єкт у Чернівецькій області

“Коли бронювала номер, перечитала відгуки. Здається, що весь негатив пишуть люди, які все життя відпочивали лише в Атлантіс Роял Дубаї. Коли приїхали, були приємно вражені: привітний персонал, гарна територія, чудова природа. Звичайно є недоліки, але під час війни працівників не так легко знайти. Не говорячи про ремонти і все інше. Номер з великим ліжком та диваном, спокійно можна бронювати на 3х людей, 3500 за добу. Смачна кухня, нормальні ціни. Є зарядкна станція для електромобілів. Якщо не шукати негатив, його і не буде. Рекомендую готель, однозначно краще в рази, ніж в Рудківцях, де по 3 людини на 1м Бажаю персоналу терпіння і вдячних клієнтів, Ви молодці!”

“Чудове місце для відпочинку та навчання. Знаходиться на висоті більше 600 метрів у живописному куточку Карпат. Стежкою можна добратися за 40 хвилин, також є дорога з іншої сторони. Створено за підтримки Іншої освіти, але крім тренінгів проходять і весілля. Є два душа та дві вбиральні, також можна приходити з палаткою. Є дуже дружня корова, які веде себе як собака :)”

“Гарний досить високий водоспад. Є варіанти доїхати, а саме трансфер від Ресорту або на нормальній машині та можна гарно прогулятись. Маршрут без перепадів по рельєфу а річечку можна переходити по камінцях. Місце водоспаду дуже цікаве.”

“Приємне місце. Монастир - чоловічий. Є басейн (для окунання), джерело. Пещера з іконами. Також є трапезна. Рекомендую відвідати. Відкривається прекрасний вид на Заліщики.”

“Неймовірний краєвид Дністровського каньйону, що відкривається на 180 градусів з оглядового майданчика в верхньому парку міста Заліщики це незабутня краса. Навпроти село Кострижівка, Чернівецької області та цукровий завод.”

“Відвідали це місце як туристи, хоча й належимо до іншої конфесії. Ну що сказати: духовні святині як і місцевість в охайному доглянутому вигляді Все інше, без коментарів.”

“Дуже гарне місце, після перебування на території монастиря відчувається духовна рівновага.”

“Вражаючі види, відчувається атмосфера минулого та історії. На території фортеці організовані музейні експозиції, серед яких зброя, старовинні монети, глиняні люльки для паління, катівня та ін.”

“Урочисте відкриття мосту в Кам’янці-Подільському відбулося 1874 року. Історію Новопланівського мосту, його спорудження та історії, довжиною у 150 років, розповіли в Національному історико-архітектурному заповіднику «Кам’янець». Довжина мосту склала 136 метри, а висота 38 метрів Будували біля 7 років. Коли переїздиш ним, аж дух захоплює”

“Неочікувано, можливо, найцікавіша локація серед усього історичного різноманіття Камʼянця-Подільського. Доволі вражаюче. Відчувається, що зроблено з любовʼю до людей і до історії України. Фантастично красиві мініатюри, продумане і красиве оформлення локації. Завітайте обовʼязково. Витрачені кошти на вхід точно варті отриманих вражень.”

“Перша письмова згадка про храм відноситься до 1582 року, у зв'язку з передачею міщанкою Гапкою Табковою у власність Троїцької церкві своєї садиби. Під час панування у місті турків храм було перероблено на мечеть. На початку XVIII ст. з виходом турків з Кам'янця і встановленням польської влади храм був переданий греко-католикам. У 1722 році єпископ Афанасій Шептицький передав храм монахам ордену Св. Василія, які заснували при ньому монастир. Офіційною датою заснування вважається 22 травня 1722 р. Орден Василіян діяв при храмі до 1795 року. При ІІ розділі Польщі землі Кам'янеччини були включені до складу Росії. Разом з цим храм було переосвячено у православний. У 1935 році у рамках боротьби радянського уряду із релігією храм було розібрано. 3 березня 1995 р. почалася віднова храму. Були проведені розкопки і дослідження фундаментів храму. 23 вересня 1996 р. Любомир Гузар заснував монастир. Першим настоятелем було призначено бр. Давида Кулинича, василіанина. З 1 вересня 2005 р. настоятелем монастиря було призначено о. Йосифа Будая. За п'ять років василіяни повністю закінчили відтворення будівлі та оздоблення храму і прилеглої території.”

“Улюблене місце, араще навіть ніж Бакотський оглядовий майданчик. Тут затишніше, нема багато туристів, і у будь-яку пору року особливо гарне. Шкода, що дорога така, що не висловишся без матів. А ще більш шкода, що там, де бувають люди - сміття(( руки повідривала б(”

“Красиво, але трохи складно дійти.”

“З вершини гори відкривається неймовірний краєвид й доповнення до того звичайно куполи РЛС”

“Дуже гарни й водоспад. Знаходиться біля дороги, тому є дуже доступним. Однозначно потрібно завітати по дорозі гору Томнатик.”

“Дуже цікаве і красиве місце . Сам монастир побудований в декілька ярусів чим нагадує гнізда ластівка ... З оглядового майданчика відкривається чудовий вид на Дністер ...”

“Бастіон і брама вражають своєю величчю. А от торгашам варто було б знайти інше місце.”

“Щоб попасти в музей, варто замовляти групову екскурсію. Тоді ви точно дізнаєтесь багато цікавого. Дуже приємна працівниця провела нам екскурсію. Вона може багато розповідати про кожен з експонатів. Найбільше звичайно вразив скелет кита. І ще в музеї є тварини та комахи, яких я не бачила раніше навіть в зоопарках.”

“Обов'язково завітайте на концерт органної музики, вони тут періодично проходять, відчуття неймовірні. Дуже гарна церква всередині.”

“Собор Святого Миколая був побудований в Чернівцях у румунський період Буковини (1919–1940). Він уособлює на Буковині православну румунську національну традицію - побудований в румунському стилі неоромінеск. На зв'язок із румунською культовою архітектурою вказують оригінальні «кручені» бані церкви. Храм збудовано за зразком одного із шедеврів румунського середньовічного зодчества: православного Успенського архієрейського собору у румунському місті Куртя-де-Арджеш - місця останнього спочинку румунських королів. Собор Святого Миколая - єдина православна церква Чернівців, у якій не переривалося богослужіння.”

“Дуже хороше обслуговування,дякуємо офіцианту Роману”

“Місце з якого відкривається чудовий краєвид на Ворохту та з якого можна спостерігати велич віадуку. Найкращий вид на віадук з функціонуючого залізничного моста на який досить легко піднятись пішки.”

“Чудове місце в заповідній зоні, мало туристів, гарна природа ! Крутий водоспад де можна зимою пірнути у воду”

“Юрій Федькович (повне ім’я Осип Домінік Гординський де Федькович) — видатний український письменник-романтик, діяч національного відродження Буковини, народився 8 серпня 1834 року в селі Сторонець-Путилів (тепер смт Путила в Чернівецькій області, Карпати). Він глибоко пов’язаний з Карпатським краєм, зокрема з гуцульською культурою та природою, що відображено у його творчості Федькович був не лише поетом і прозаїком, а й активним громадським діячем, який підтримував освіту рідною мовою і захищав права простого народу Буковини Таким чином, «Юрій Федькович додому з Карпат» можна розуміти як повернення до його рідного краю — Путили в Карпатах, де він народився і звідки черпав натхнення для своїх творів. Він є символом буковинської гуцульщини і українського національного відродження в Карпатах”

“Досить цікава архітектурна пам'ятка. На жаль, на момент відвідин дзвіниця була закрита для гостей. Знаходиться у пішій доступності від основних туристичних маршрутів містом. У вечірній час виглядає фантастично, обов'язково варто відвідати!”

“Гарні краєвиди. Сам міст вже добряче побитий та тремтить від вантажівок.”

“Дуже задоволені, що відвідали музей-будинок Ольги Кобилянської. Особливо вдячні екскурсоводу за цікаву, змістовну розповідь про життя та творчість письменниці. Велика вдячність за працю та вклад у збереження історії. Екскурсія була до двох годин але пройшла, як мить в цікавій з жартами розмові. Дуже раджу завітати і обовʼязково з екскурсоводом.”

“Красивий декоративний годинник, що чудово доповнює загальну композицію площі.”

“Дуже цікаве місце наповнене силою та вірою”

“Були протягом одного дня, гарно прогулялись. Зимовий сезон ще не розпочався, але є безліч розваг, зокрема працюють підйомники. Приємно, що для учасників бойових дій скрізь діють знижки. Їхати з Івано-франківська дуже зручно, багато рейсових автобусів. Дуже сподобалось. Все класно!”