Туристичний об'єкт у Волинській області

“Приїжджав з Одеси. В монастирі зустріли, посилили, нагодували, помолились. Дякую, що Ви є”

“Величезне спасибі Ведмежому притулку Домажир за гостинність. Учні 2-А класу (з м.Львова) дізналися багато цікавої та пізнавальної інформації. Погода теж сприяла такій гарній прогулянці. А ще окрема подяка за смачний обід...все було вчасно і смачно. Гарних Вам і культурних дітей.Ви молодці робити хорошу ,пізнавальну справу. ДЯКУЄМО;)”

“Старовинний храм,який був понищений за Радянського Союзу(вкористовувався як планетарій).Зараз гарно відреставрований.Багаті розписи.Збережений давній іконостас.”

“Побудована в 19-му столітті лютеранська церква. Зараз будівля знаходиться в розпорядженні парафії баптистів. У дворі в колишньому пастирському домі розташована каплиця лютеранської церкви в якій щонеділі проводяться богослужіння о 10:00 та майже щодня вечірні молитви о 18:00”

“Вражає в середині храму! Великий і красивий собор!”

“Колиска УПА на Волині – розташована на території колишнього села Вовчак, яке налічувало до 200 людей. Тут зародилась українська повстанська армія. Місце де формувався командний склад УПА "Північ". Далі повстанці розходились по всій Волині з боротьбою проти нацистів, а потім і проти більшовиків. Головною метою був захист населення від окупантів і побудова української соборної, самостійної держави. У 1946 році- з приходом на Волинь радянської влади, село було стерте. База повстанців була не просто знищена, трактори й бульдозери пройшлися і по місцевості. Усе, що лишилося– це три пам’ятники, які належали цивільним людям. Усі могили як цивільні, так і братські були розрівняні бульдозерами, там сіялося жито Понад 50 післявоєнних років урочище Вовчак було полем серед непрохідного лісу, за 6 км від села Ревушки. Зараз на місці колиски УПА - музей просто неба і осередок патріотичного виховання.”

“Доволі непогана місцина, на прогулятись орієнтовно до 1 години на усе. Не більше. Все в руїнах, бажано взяти фонарик нормальний, щоб просвітити. Дорога метрів 500 від траси трішки поганенька, але їхати можна. Автобусом не проїдеш.”

“Рекомендую всім, тиха та приємна атмосфера дає змогу самостійно ознайомитися з усім. Також у фіналі можна купити сувеніри або пиво зі снеками та присісти за стіл.”

“Історична пам'ятка, яка зберігалася до нашого часу майже без змін. Гарне місце, яке повинен відвідати кожен турист.”

“Дуже сподобалося, на території є кава, мафіни, круасани, чай.”

“Пам'ятник великій письменниці, українського народу: Лариса Петрівна Косач-Квітка, відома під псевдонімом Леся Українка. Пам'ятник розташований в центрі Луцька, поруч знаходяться багато магазинів, ресторанів є місця для відпочинку, рекомендую.”

“Історія луцького кафедрального костелу святих Петра і Павла бере свій початок з 1616 року. Раніше костел входив до оборонного комплексу Луцька і його висота сягає 42 метри. Костел будували двадцять три роки і за кілька століть існування він неодноразово перебудовувався через пожежі і Другу Світову. Також у 1648 р. Луцьк захопили козаки під проводом Б.Хмельницького - костели пограбували, їхнє майно знищили, тож єзуїти залишили свою святиню і повернулися сюди аж у 1667 р. Центральною скульптурою фасаду є постать Богородиці, яка стоїть на земній кулі і бореться з агресивним змієм :права нога Пресвятої Діви відкидає змію убік, а ліва притискає її голову до землі. Ще скульптури апостолів Петра і Павла і невідомих святих. У самому костелі збереглося чимало творів мистецтва різних періодів, меморіальні дошки, епітафії, давні італійські полотна й настінні розписи, шість скульптур XVIIIст. Після війни костел використовували як контору. У 1980 - обласний музей атеїзму, а у 1982 Великий вівтар з мармуровими сходами та позолоченими скульптурами розібрали. Однак, у 1990 р. тут відбулася перша римо-католицька служба, а в наступні роки костел реставрували та відновили богослужіння. У 1999 р. встановили привезений з Німеччини орган, зроблений на одній з найдавніших органних фірм, який зачаровує відвідувачів своєю музикою. Тепер костел єзуїтів є кафедральним римо-католицьким собором Святих Апостолів Петра і Павла.”

“Супер місце, тут благодать. Свято-Покровський храм є перлиною міста Луцька. У цих древніх стінах чимало поколінь православних лучан підносили свої молитви до Всевишнього. За різними історичними даними до будівництва храму долучались онуки святого рівноапостольного князя Володимира та Литовський князь Вітовт. Протягом усієї історії свого існування храм залишався православним. (pravoslavna.volyn.ua)”

“Музей волинської ікони в минулому був підрозділом Волинського краєзнавчого музею. Зараз - це відокремлений музей, який розташований у власній будівлі. Колекція містить біля 100 експонатів. Головна цінність музею - Чудотворна ікона Холмської Богородиці. Вхід до музею коштує 40 грн., екскурсія - 150 грн. Розрахунок тільки готівкою. Для дітей проводять квести. На місці можна купити літературу про музей і наукові роботи по темі іконопису.”

“Гарний музей, хоча і невеличкий. Приємним сюрпризом була жива музика. Квиток можна придбати як онлайн, так і на вході”

“Цікаво. Є що прочитати. Вхід входить у вартість вхідного білета в замок. Раджу”

“Люблю цей парк. Він комфортний, великий та доглянутий. Тут є чимало диких качок на водоймах, їх можна прийти та покормити, вони люблять поласувти. В парку гарне освітлення та зроблені лавочки. Є туалет, бігова доріжка, кілька закладів, де можна купити каву чи десерти. Загалом тут дуже комфортно та добре.”

“Неймовірний зоопарк, дуже зелений, просторий. Дуже багато квітів, тварин. Краще сподобалось, ніж в Київському!”

“Дуже цікаве місце з неймовірною красою військової історії українського війська. Дякую працівникам за тепле спілкування і гарно проведений час)”

“Дуже гарне місце. Якщо ви у Луцьку, то раджу відвідати. Навколо будинку багато скульптур. Це місце дуже незвичне. Навряд ви десь подібне щось побачите. Мені сподобалось роздивлятись деталі скульптур. Такої кількості скульптур в одному місці я ще не бачила.”

“Дуже гарні експонати в середині, оновились. Оскільки була давно і такого не було. Вартує піти в вежу при вході, хоча за вхід додатково треба заплатити, але експонати і виставка чудові.”

“Не обманюйте людей монастир Української православної церкви!!! ( В Україні немає російської,СБУ працює і не допустило б) Монастир чудове та тихе місце для душі. І для тіла недалеко до озера. Помочі Божої наміснику архим.Арсенію та братії!”

“Хороший сервіс. Є всі зручності.”

“Дуже гарно облаштована площа навколо пам'ятника, тому й не дивно, що тут завжди багато людей, які відпочивають. Поряд є діючий фонтан, який у несезонну пору використовують як підставку під ялинову конструкцію або під писанку, навколо лави, ліхтарі.”

“Гарний парк з історичними памятниками наши героям. Серед великих, гарних дерев та кущів на великій території зібрані в одне місце монументи, памятники, дошки слави місцевим героям за часи існування України. Рекомендую відвідати”

“Дуже цікавий досвід відвідувань підземель. І сама локація залишає багато вражень, і екскурсія була чудова. Час пролетів взагалі непомітно.”

“Музей складається із двох ярусів. На кожному коллекція із дзвонів малого та середнього розміру. Вхід безкоштовний (звичайно ж треба заплатити на вході у сам замок). Дзвони з різних куточків волині і не тільки. Крім того є настінна інформація загалом по людвісарському мистецтву. Дзвони підписані - звідки вони, але було би чудово також писати інформацію про місце виготовлення”

“Гарне розташування поблизу парку й автостанції.Церковка розташована на пагорбі зі сторони парку Слов'янський є сходи які ведуть на гору до подвір'я храму, якщо пройти далі по доріжці яка по трохи йде вгору то виходимо до центрального входу!”

“Свято-Троїцький собор у Берестечку — величний православний храм і одна з найвідоміших архітектурних пам’яток Волинської області. Храм почали зводити у 1910 році, коли архієпископ Антоній (Храповицький) освятив місце під будівництво. Проєкт у неовізантійському стилі розробив київський архітектор Володимир Миколаєв, який планував зробити собор схожим на знамениту київську святиню — Володимирський собор. Собор присвячений пам’яті козаків і вірян, загиблих під час Берестецької битви 1651 року — однієї з найтрагічніших сторінок української історії. Це православний храм у неовізантійському стилі зі спробою наслідувати монументальність Володимирського собору, із трьома рівнями — підземним, основним та верхнім. Однак через політичні обмеження тодішньої польської влади собор збудували лише до верхнього перекриття куполом, що стало компромісом між планом і вимогами того часу. Церква пережила різні періоди. При Радянському Союзі використовувалась, як склад, а з 1991 року відновились богослужіння. У соборі діє нижній храм, який освятили на честь усіх святих Волинської землі, і тривають роботи з добудови та реставрації. Свято-Троїцький собор у Берестечку — це не лише місце молитви, а й символ історичної пам’яті та духовного відродження Волині.”