Історичні будівлі у Львові

“Дуже незвичне місце, в якому почуваєшся ніби у фільмі Кустуриці. Зграї дітлахів, сплячі старі пси по кутках, старі трактори й вантажівки в круглому заїзді для карет, мотлох на терасах палацу, городик, який розбили тільки на половині двору, довкола якого й проходить кругла дорога для карет. Атмосфера однозначно непересічна. Шкода, що сам палац й територія в занепаді, але, як на мене, це цікавіше місце для відвідувачів, аніж закинуті палаци.”

“Поморянський замок був вперше збудований із дерева у 1340 Миколою Свинкою. В середині 16ст його перебудовано з каменю як фортифікаційну споруду, що входила в єдину оборонну систему із Золочівським замком.. Замок витримав численні облоги татар та пожежі. Власниками замку були почергово родини Кердеїв, Сенінських, Собеських, Радивилів, Шептицьких, Прушнінських, Потоцьких. В 17ст замок перебудовано із руїн і укріплено, місту Поморяни надано Магдебурзьке право. Замок був улюбленою резиденцією короля Яна Собеського. Кажуть, що саме тут він познайомився з греко-католицьким монахом, що передбачив його королівське майбутнє. В кінці 18ст замок перебудовано під палац Юзефом Прушинським, який зібрав тут цінну колекцію творів мистецтва видатних європейських митців, а також унікальну колекцію монет, печаток та королівських автографів. Юрій Потоцький багато зробив для відродження замку після Першої світової війни, перетворивши його на гарну садибу з мальовничим парком аж до 1939. Після Другої світової в замкових палацах розміщувався спочатку райком компартії, потім – райвиконком, а згодом – ПТУ. У 1978 була проведена реставрація замку, з 80-х руйнується на очах. Такий стан, начебто реставрації, був 3 роки тому, при першому відвіданні.”

“Колись в далеких 80-х мені довелося побувати в цьому замку кілька років поспіль.Хоч була дитиною враження залишилися до тепер,яке це неймовірне місце.Великі балкони,художня ліпнина, дерев'яні масивні сходи(з яких ми спускалися неначе з гірки),і неймовірний сад з рідкісними на той час рослинами.Екскурсії на паромі через Дністер,і неймовірно великі равлики у лісі.І так болісно дивитися як руйнується от ця вся краса.Надіюся що ще колись побуваю там знову,і його відреставрують.”

“Ледь не єдина збережена памʼятка Сокалю, проте має лише статус місцевого значення. Заслуговує на захоплення. Поруч є інформаційні таблиці, які розповідають про долю євреїв, яких тут знищили. Поруч шукали мацеви, які знесли сюди зі зруйнованого цвинтаря, але не знайшли Поруч є міський парк”