Куда сходить у Києві

“Тут я знайшла себе! Місце, де позитиву і приємних емоцій завжди вдосталь.. Тут можна весело і з користю провести свій час. Місце, як для людей, які хочуть стати кращими, так і для тих, хто з дитинства мріяв опинитися на сцені. З тобою працюють професіонали своєї справи, і саме це робить результат роботи 100%им. Закохана в Сплеш з пробного заняття. Вже 4 роки є частинкою цієї великої сім*ї, і покидати їх не збираюсь. Неймовірна атмосфера, корисні знання, нові друзі - все це тут.”

“Зовсім не давно на день народження моєї сестри я вперше побувала на пейнтболі:) І це було на стільки круто, що страх який зародився у мені - зник одразу після 5 хвилин гри. Це було неймовірно круто і я та мої друзі на 100% впевнені що ми ще повернемося саме сюди, оскільки нас абсолютно все влаштовує: зброя, одяг, «поле бою» і судя теж дуже кльовий!:) Дякую за гарні емоції!!”

Велика лаврська дзвіниця є однією з найвизначніших архітектурних домінант та символів історичного центру Києва. Ця велична споруда у стилі бароко, розташована на території Києво-Печерської лаври, приваблює тисячі паломників та туристів з усього світу.

“Один з найгарніших парків Києва, сюди можна водити гостей та самим відпочивати душею. Навідь у дощ, осінній парк тішить барвами, тишею та подихом історії.”

“Нажаль в цьому історичному храмі, нехай і заново побудованому, але ж храмі, який має велике значення для всього українського народу, проводить служби ПЦУ... Хотілося б щоб Церква належала до УПЦ, єдиній канонічній православній Церкві України!”

“Територія велика і доглянута. Багато квітів, багато споруд, на території є цвинтар, є кафе та продаж випічки. Ціни на свічки від 4грн. Їздить маршрутка від монастиря до метро Голосіївської, вартість проїзду 8грн. Раніше навчався у НУБіП і проживав поруч, то частенько проходив до монастиря.”

“Кафедральний православний собор, побудований у першій половині 11 століття.Почав будувати Володимир Великий,а завершив будівництво його син Ярослав.В середині храм прикрашають чудові мозаїки і фрески,деякі відносяться до першої половини 11 століття.У некрополі храму були поховані київські князі,у тому числі Ярослав Мудрий. Навколо собору гарна ,зелена територія,де можна посидіти, відпочити,насолодитися красою величного храму.Коли буваю у Києві обов'язково відвідую цей чудовий храм.”

“Вперше відвідала Театр Франка під час вистави «Марія Стюарт» у постановці Івана Уривського — з блискучими Мариною Кошкіною та Ларисою Руснак у головних ролях. Це була дуже тонка, психологічно насичена вистава. Сила жіночої гідності, зіткнення характерів, глибока емоційна напруга — і водночас тема, що відлунює в сьогоденні. Це історія про владу, вибір, гідність і внутрішню боротьбу — глибока й багатошарова. Вражаюча акторська гра, точна режисура, атмосфера, що тримає до останньої хвилини. Це саме той випадок, коли театр — більше, ніж просто сцена. Рекомендую всім, хто цінує якісний театр, сильну драму та справжню акторську майстерність. 19/09/2024”

“Я була тут 2й раз , і я хочу ще раз прийти. Емоції вау, мені все сподобалося. Я бачила цей мьюзікл до , і це було цікаво згадати, я бачила його на англійській мові в Лондоні, в нас теж дуже гарно!”

“Одне з найулюбленіших місць моїх і більшості населення Києва. Відкриваються неймовірні види. На Дніпро! На Труханів острів, де залюбки можна прогулятися природою острова, та посидіти з коханою людиною на Южному Березі Києва ЮБК)))) Романтика...Ось тобі і Труханів, і вихід в парк до Арки Дружби народів, поряд тобі річковий вокзал і можна влаштувати собі прогулянку Дніпром...чи просто погуляти новою набережною... Можна доїхати сюди на метро, автобусом, вело чи машиною. Завжди подобається нашим туристам це місце і не даремно. Раджу для тих хто вперше в місті ))) і для людей, що постійно тут бувають... А потім моя Вам порада топайте з моста на арку Дружби народів і пішочком на смотрову Майдану Незалежності.”

“Кафедральний православний собор, побудований у першій половині 11 століття.Почав будувати Володимир Великий,а завершив будівництво його син Ярослав.В середині храм прикрашають чудові мозаїки і фрески,деякі відносяться до першої половини 11 століття.У некрополі храму були поховані київські князі,у тому числі Ярослав Мудрий. Навколо собору гарна ,зелена територія,де можна посидіти, відпочити,насолодитися красою величного храму.Коли буваю у Києві обов'язково відвідую цей чудовий храм.”

“Чудове місце, одна з визитівок Києва, добре облаштована територія, чудові краєвиди”

“Називають "будинком з хімерами", але в ньому навіть меньше хімер, ніж в деяких інших будівлях по вулиці :)”

“Приходили на виставу Кармен, театр неймовірно гарний, вистава була цікава, сподобалося все: і актори, і костюми, і музиканти, інтерʼєр. Дуже хочу прийти ще”

“На реконструкціі Дуже гарна споруда Велетень неоготичний!”

“Іонинський монастир був заснований отцем Іоною на історичній місцевості Звіринець. На тому місці, де сьогодні стоїть обитель, часто траплялися дивні речі: то стовпи вогню простягались аж до неба, то розливалася вода, яка застигала на одному місці. За життя отця Іони чутки про цей монастир, який київський митрополит Євгеній назвав «Руським Афоном», розносилися по Русі, і паломники приїжджали сюди з усіх округ для того, щоб поклонитися святим місцям Історія Іонинського монастиря починається з 1860 року, коли ієромонах Видубицького монастиря Іона оселився на Звіринецькій горі. Згодом до нього приєднались ще два монаха – Гавриїл та Ілларіон. У березні 1861 року їм на горі явилася Матір Божа з настановою збудувати тут обитель. Із благоустроєм монастиря Іоні допомогла княгиня Васильчикова, якій він був духовним батьком. Пожертвувавши велику суму, вона також зайнялася клопотанням про заснування обителі в імператора Олександра II. Після того, як імператор дав свою згоду, на Звіринецькій горі виросла Свято-Троїцька церква зі школою-притулком для хлопчиків і лікарнею на його території. Після встановлення у Києві радянської влади монастир переживав не найкращі часи: 5 червня 1918 року будівлі обителі серйозно пошкодив вибуху на артилерійському складі, а недобудовану дзвіницю розібрали на цеглу і збудували з неї сільськогосподарську академію. 1934 року монастир закрили, а ченців вислали у Казахстан. А в корпусах обителі у різні часи були дитяча колонія, склади, майстерні, гуртожитки. 1935 року Іонинський монастир опинився на території новоствореного ботанічного саду. У 60-тих роках Свято-Троїцьку церкву хотіли перебудувати під ботанічний музей, а під її куполом встановити пам'ятник біологу Івану Мічуріну. Однак задумане так і не вдалося втілити. 1991 року храм повернули вірянам. І хоча нинішній Іонинський монастир кардинально відрізняється від старого, тут, як і раніше, вершать добрі справи, допомагають бідним і навчають дітей. Після кончини отця Іони настали досить сумні часи для обителі та її прихожан, однак храм зумів пережити всі труднощі і продовжив свою роботу. Дерев'яна вежа з годинником вважається найбільш старим баштовим годинником Києва. Їх виготовили в 1858 році в Парижі. Легенда свідчить, що ці куранти були подаровані письменником Оноре де Бальзаком своїй коханій Ганні Ганській. І спочатку перебували у неї в маєтку, а потім якимось шляхом потрапили в монастир ... Годинники жодного дня не знаходились без нагляду. Їх оберігав ієромонах Димитріан, навіть коли влада розігнала священиків. Він був настільки відданий монастирю, що не захотів його залишати і влаштувався в ботсад різноробочим. Тут він пропрацював до 1970 років, кожен день стежив за годинником, беріг їх, раз в тиждень заводив і змащував деталі.”

“Приємне місце. Є велосипедні доріжки та велосипеди на прокат, ігрові майданчики для дітей, є зона з безкоштовними тренажерами, а також відгороджена зона для тренувань та вигулу собак. Красиві місточки зі східцями вздовж берега водойми. У водоймі помітили сімейство нутрій - геть не бояться людей! Красивим акцентом є альтанка та клумби. Теплим вечором дуже людно.”

“Андріївська церква — це справжня перлина Києва! Вражає своєю красою та архітектурою, немов казковий палац, що підноситься над містом. Звідси відкривається неймовірна панорама на Поділ та Дніпро, тож місце варте відвідування не лише заради храму, а й заради краєвидів. Всередині церква ще більш вражаюча: розкішний бароковий стиль, іконостас, унікальні розписи — усе зберегло дух XVIII століття. Атмосфера дуже особлива, відчувається історія та велич. Це одне з моїх улюблених місць у Києві, яке завжди раджу відвідати друзям та туристам.”

“Історичне місце, відчувається велич та багаторічна історія. Але скажіть, навіщо ж перетворювати територію храму на паркінг? У Вербну неділю машин навколо собору було більше ніж людей. Невже це нормально? На свято хочеться хоч у соборі побути серед людей, а не серед автівок.”

“Просто фантастичне за енергетикою та красою місце. Я була у будній день, зранку, людей майже не було. Вся ця краса, тиша та неперевершені види міста з постаментів. Територія музею ідеально спланована та доглянута. Статуя зблизька справляє дивне враження: не віриться, що щось таке монументальне та міцне існує і ти дивишься на неї власними очима”

“Досить добротний квест, якщо не хочеться сильно поглинається в тему вибору організаторів чи закладу. Були на Екстремальному шоу, навіть дуже непогано. Були великою компанією максимальною кількістю то може і не було так страшно я могло би бути так як нас багато і хтось в центрі і до нього сильно нічого не доходить. Тому раджу ходити групою до 5-6 людей це прям класно. Шокерами б'ють, але мене власне лише пару разів думаю якраз через те що було багато людей. Не знаю як для кого але власно мені хотілося би більше різких моментів, ЩОБ БУЛО БІЛЬШЕ КОНТАКТУ зі сторони акторів. Типу щоб десь за ногу хватанули, актор трохи потягнув за руку а після сам сховався, щоб були скриміри, думаю зрозуміли мою ідею.. І бажано щоб якщо додали перелічені мною моменти ціна не зросла а залишилася як і була 400 гривень, тоді прям ДУЖЕ АФІГЄННО було б. А так можу сміло рекомендувати, доволі добротний квест. Не знаю як інші 2 гри але думаю так само.”

“Затишний і атмосферний музей. Відвідали його разом з родичами та друзями на індивідуальній екскурсії — усім дуже сподобалося. Було трохи сумно, що не потрапили сюди до повномасштабної війни, коли всі експонати були на своїх місцях. Але велич самої будівлі, розкіш оздоблення і старі фотографії дозволяють уявити, якою гарною і пишною була ця садиба за часів її господарів. Екскурсія була цікавою, дізналися багато нового про історію будівлі та її інтер’єри. Хотілося б, можливо, трохи більше історій саме про родину Ханенків і їхнє життя в цьому будинку. З нетерпінням чекаємо на відкриття внутрішнього дворика і екскурсії вулицею. Дякуємо музею за гостинність і змістовну подорож у минуле!”

“Люблю тут гуляти. Тиша серед шумного міста. Красива територія та старовинна архітектура. На Різдво, на Покрова, на Пасху - тут завжди святковий настрій, хоч і багато народу. А ввечорі в звичайний день - тиша”

“Уявіть дуже старе село а в цьому селі , сарай. Відкриті деревʼяні ворота з щілинами в палець, стіни зі старої потрісканої глина , павутиння в кутках, стеля з якогось очерету в деяких місцях можна навіть побачити блакитне небо, на стінах металеві елементи , різні букви , шабля. По центру приміщення наковальня, біля наковалтні стоїть дід, в довгій світло сірій рясі, майже під колір стін з глини, кремезний мужчинчик , з пишною бородою та грубовато басистим голосов, який вітаю вас у своїй кузні. Позаду нього піч з антрацитом , цей запах ніяк не схожий на звичайне вугілля коли жарите шашлик, це запах років навіть століть. І ви навіть ще не здогадуєтесь що ж ви зараз з цим вугіллям будете робити … Взагалі весь процес та весь час що ви там знаходитесь ви постійно чимось зайняті , сумувати та відпочивати у вас не вийде , якщо ви відвідуєте зал то для вас це буде ще одне тренування , якщо ж ні то це буде початок ваших тренував , ваша кров заграє в середині організму новими фарбами , та прискориться в декілька разів тому що з кожним кроком буде все далі і далі цікавіше . Всі моменти не буду освітлювати, тому раджу спробувати для себе щось нове , запевняю що всі негативні думки , якісь проблеми повʼязані з життям , коханням роботою вони вас покинуть на цей час і відпочинете душою , тілом вже після )”

“Відмінно, будови далеко, не давлять згори. Гарна якість покриття - діти не чипляються ногами. Поруч Фора з дешевою кавою та напоями. Дуже-дуже багато місць присісти та попити кави або пива з піццею. Гарно що мало собак, а собак мало бо не має газонів. Парковка присутня, якщо місця не має - поруч величезна парковка біля novus, там э туалет.”

“Вражаючий парк. Права частина парку з сучасним ландшафтним дизайном та місточками ліва частина старий парк письменників, з старими скульптурами, будинками та старовинною енергією.”

“Один з найкрасивіших парків України. Повністю безкоштовний”

“Від постановок в цьому театрі я отримую завжди велике задоволення! Від гри акторів, від того, як вони співають, від танцювальних номерів - я в захваті!”

“Красивий доглянутий парк з великою територією для прогулянок пішки, на самокаті , вело та ін що можна взяти в оренду при вході На території є туалети але далеко один від одного Також є палатки при вході/ виході та на території де можна купити водичку , перекус, морозиво Є міні зоопарк, біля гольф поля гуляють лебеді але якщо зробити пікнік то краще не біля них бо клянчуть їжу і не дають спокійно посидіти Міні водоспади, озера з рибками красиво зроблено Паркувальних місць достатньо але в будні, в вихідні не знаю як Краще відразу взяти карту щоб орієнтуватися Дітям до 7 р безкоштовно Дорослий квиток 300 грн”

“Чудові краєвиди на Дніпровські пагорби. Тут пейзажно і восени і навесні. Аромати сухої трави та весняних квітів. Просто очі відпочивають, дивлячись на блакить води. Поруч з вітряком пекарня, в якій печуть смачний хліб на заквасці. Багато стежок по пагорбах. Можна чудово відпочити кардіо. Кому потрібно, можна посидіти на стільцях та лавках. До вітряка зроблена комфортна під'їзна дорога та паркінг. Рекомендую до відвідування та релаксу”