Куда сходить у Києві

“Дуже приємний і продуманий простір, ще є куди рухатись, але вже добре”

Cikera Bar запрошує мешканців та гостей Броварів поринути в унікальну атмосферу автентичних українських традицій. Розташований у старому місті на вулиці Дмитра Янченка, цей заклад дивує колоритним інтер'єром та гостинністю.

“На «Платформі» завжди щось цікаве - майстер-класи, воркшопи, зустрічі, виставки. Можна прийти працювати на станку чи користуватися звукостудією (платно). Є величезний 3d-принтер, інструменти для обробки дерева, металу. Підчас епідемії корони робили там захисні щитки для лікарень - власним коштом. Приємно, що організовуються освітні івенти не тільки для студентів КНУБА, але і для всіх охочих. Якби потрапила в це місце, будучи школяркою - захотіла би вступати вже заради можливості доєднатися.”

“Пам'ятник усім відомому українському громадському діячу, поету і живописцю Тарасу Григоровичу Шевченко (1814-1861). Встановлений на Андріївському узвозі, при виході з алеї художників. Автором скульптури є також відомий український митець, скульптор Іван Кавалерідзе.”

“Гарне місце. Є на що подивитися, смачна кава, гарні стільчики і дивани, таке собі козі плейс. Непоштукатурені стіни, але від цього тільки прикольніше.”

“Побувала в урочищі в кінці серпня. Прекрасний куточок природи в Києві, хоча уже й не з таким різноманіттям рослин і тварин як подейкують колись. Люди нехтують правилами перебування тут - заїжджають на машинах, залишають сміття”

“Бузок заполонив все своєю красою та ароматом. Всі можливі кольори бузку є, є зони для фотографій, та і просто місця помилуватися видом. Парк доглянутий, є лавочки, місця з напоями та їжею, чисто ти видно що за парком наглядають. Дуже багато людей було, однак через площу парку вони трохи розсіялися і було як підібратися до бузку”

“Є посеред Дніпра, неподалік Південного мосту і Осокорків, дещо загадковий об’єкт – кругла залізобетонна башта, що виступає з води на кілька метрів. Її призначення відоме дуже небагатьом, тому цю башту як тільки не називають: і вогнева точка часів Другої світової, і вхід до сталінських тунелів, і вихід з кесону сталінських тунелів і ще Бог зна як… Насправді це т.зв. девіаційна башта – місце, де налаштовують корабельні компаси. Часом дачники на Осокорках і пасажири пароплавів могли бачити, як різні судна пришвартовуються до цієї башти або ходять кругами навколо неї. Так виправляється похибка корабельних компасів, яка називається магнітною девіацією. Вона виникає через вплив великих мас металу, які оточують компас на кораблі. Кожне судно зобов’язане раз на рік виправляти похибки у роботі свого магнітного компасу, бо будь-яка помилка в навігації може призвести до трагічних наслідків. Навіть судна, оснащені за останнім словом техніки, мають проходити цю процедуру. Адже електроніка може вийти з ладу, та й електрика може пропасти, тоді надія залишиться лише на компас. Налаштування компасу судна проходить так: за допомогою спеціального обладнання фахівець-девіатор звіряє покази компаса з координатами башти і налаштовує його на правильні показники в разі відхилення. Потім девіатор виписує судну довідку і ставить «мокру печатку», без цього документу судно не має права на експлуатацію. Професія ця досить рідкісна, зараз на всю Україну девіаторів набереться ледве чоловік десять. Цю башту вперше встановили у 1983 році там, де зараз Південний міст, поки його ще не було. Будували з монолітного бетону, намагаючись звести до мінімуму кількість металу із зрозумілих причин. Але пізніше у зв’язку із будівництвом Південного мосту башту перенесли подалі, витративши на це біля 2 мільйонів радянських рублів. Побачити башту з правого берега можна в районі Корчуватого, з лівого – від 80-х Садових вулиць приватного сектору Осокорків. (с) Maksym Oleynikov”

“Загалом це була дуже задовільна пішохідна екскурсія для вивчення української столиці. Я насолоджувався довгою прогулянкою в Київ у сонячний (але вітряний) день з нашим позитивним та енергійним гідом Яною. Мені пощастило і з невеликою, але дуже цікавою групою.”

“У другій половині дня немає нікого. Можна спокійно помолитись. Хороше місце.”

“Любимо приїжджати у будній день з дочкою у зоопарк (на вихідних людно) Звірі доглянуті , охайні Єдине дивує цінова політика на корм для тварин … 200 грн тарілочка овочів (половинка морквинки, половинка бурячка , листочок капусти ) В цілому весь комплекс гарний та доглянутий”

“Гарна локація. Рекомендую сюди все ж таки прогулятися!”

“Рекомендую!!! Дуже гарний та атмосферний парк! В даному парку були десяток разів, в різну пору року. Найбільше нам подобається восени! Парк просто зачаровує своїми барвами! Великий плюс , що парк знаходиться далеко від траси та дуже близько до водойми! Тому дихати свіжим повітрям тут, одне задоволення! Також є дитячий майданчик, тому дітлахам тут також є чим зайнятися! На території є кавʼярня , також можна покататися на катамаранах тощо) Даний парк один з улюблених!”

“Підтримується у належному стані, горить Вічний вогонь, навіть, у будній день. З'явилася алея героїв і полководців Радянського Союзу, українців за походженням і серед них льотчики - Іван Кожедуб та кримський татарин Султан Ахмет-хан. Сім'ю якого також депортували не зважаючи на його заслуги((”

“Які ж українці талановиті люди, це неймовірно круто!”

“Варто відвідати! Коло 100 експонатів: як бойового, так і транспортного призначення. Близько 6 літаків з можливістю відвідування борту. Біля кожного такого літака свій гід, у якого можна дізнаватися цікаву інформацію про даний літак і загалом. Ціна 100 грн з відвідуванням літаків, 60 грн.- просто зовнішній огляд. Екскурсовод -300 грн, незалежно від кількості учасників групи. В неділю екскурсовод не працює. Поряд аеропорт Жуляни - можна спостерігати посадку і зліт літаків зблизька. Понеділок - вихідний день. Графік роботи з 10 до 18 квітень- вересень, з 10 до 17 жовтень - березень. Туди їздить громадське маршрутне таксі номер 220. Поряд можна залишити автомобіль на імпровізованій безкоштовній стоянці. Палити на території музею категорично заборонено - деякі літаки заповнені паливом. Є кімната симулятора польоту. Ціна окремо. На території музею проводяться заняття студентів НАУ.”

“Парк дуже доглянутий і приємний. Рекомендую для піших прогулянок і катання на велосипеді.”

“Хто бував в селах України, ні чого нового не побачить. Вцілому один раз прогулятись можно.”

“Гарний великий парк для прогулянок та відпочинку. Доглянутий, чистий, є багато лавочок, безкоштовний туалет, дитячі майданчики, кіоски з перекусами та напоями, невеличкий живий куточок (кролики, свині, лисиця, віслюк, індики, курки), платна зона «барбекю»”

“Дуже гарний та зелений парк. А університет це просто щось неймовірне. На його території здається, що знаходишся у якомусь англійському фільмі. Тут небагато людей. Дуже спокійно. Без проблем можна зробити безліч гарних фото. Є лавки, можна приходити посидіти з книжкою, а бо, як ми бачили хлопців, пограти на гитарі та поспівати. Місце дуже атмосферне. Гадаю, що люди, як тут вчаться везунчики, бо можуть щодня насолоджуватися цією красою.”

“залишились тільки хороші враження, рекомендую до відвідування!”

“Місце, в яке потрапляєш і хочеться дізнатися більше. Цього року у вересні країна вшановує 80 роковини від трагедії в Бабиному Яру. Ми пам'ятаємо.”

“Сквер маленький, але привітний! Гарний приклад як потрібно планувати скверик на маленькій території! Є охорона, наніс зачиняється.”

“Великий парк перед основним корпусом Київського університету Шевченка. В центрі парку стоїть пам'ятник письменнику (встановлений в 1939 році). Сам парк був заснований в 1860 під іншою назвою (Університетський сквер). Це досить затишне місце, широкі тропи для прогулянки, багато лавочок для відпочинку, дитячий майданчик, багато кіосків з кавою/напоями. Особливо ще парк відомий за свою "ігрову зону", де люди збираються пограти в доміно, карти, шахи та шашки.”

“Дуже рада, що змогла відвідати цей музей. Обов'язково брати екскурсію, інакше просто не зрозумієте і не відчуєте атмосферу. Окрема подяка екскурсоводу Тетяні, час пролетів так швидко у її захопливій розповіді. І тут навіть не тільки про життя Булгакова (і сім'ї Булгакових), як про цю сторовинну садибу, про Київ ХХ століття, про тамтешні устрої міста, про київську інтеліґенцію. Варто відвідати! Бажаю музею розвитку і продовжувати зберігати ту неймовірну історичну атмосферу, що тут панує.”

“Були сьогодні на виставі"Уявно хворий" море задоволення, актори грали з повною віддачею. Велике Дякую за гру:Петру Миронову, Галині Зражевській, В'ячеслав Шеховцов в ролі сина лікаря - це щось неймовірне, просто Супер! А молоді актори грали та співали чарівно!”

“Це немаленький парк, в якому знайдеться місце і час як для дітей. так і для дорослих. На його території є футбольне поле, тропи здоров'я, декілька атракціонів, один з найбільших в Україні мотузкових парків, напівзакрита сцена, дитячі майданчики, три озера, лісова зона, Світловий фонтан заслуговує окремої уваги (в темний час), тенісні столи, облаштована зона для пікніка, ресторан "Мисливський двір" з красивим внутрішнім та зовнішнім двориком. Одна частина парку оновлена в 2018-2019 роках, і виглядає по європейські: красиві клумби та алеї, інсталяції, нові лавки, ухожені газони, декоративні елементи та багато іншого. Є окремо Музей Окупації Києва (не ходив). Зупинка трамваю прямо напроти основного входу перед Світловим Фонтаном. Однозначно рекомендую до прогулянки!”

“Завдяки новому пешохідному мосту можно легко дістатися Володимирської горки, продовжуючи прогулянку зеленою зоною Києва)”

“Чудова атмосфера,та маленька машина часу ,яка перенесе вас в кінець 19 століття.Квиток 100 гривень для школярів студентів 50 по УБД безкоштовно.Власник музею дуже цікавий джентельмен та творча людина.Оцінивши всі експозиції та те наскільки гармонійно поєднується кожен експонат,респект за грандіозну роботу.Мене пустили безкоштовно,але отримавши надзвичайне враження вирішив пожертвувати 200 гривень на благо розвитку музею!Тому не будьте байдужими та підтримуйте творчих людей.”