Називають "будинком з хімерами", але в ньому навіть меньше хімер, ніж в деяких інших будівлях по вулиці :)
Будинок у святковому освітленні виглядає особливо гарно. Дворик тут дуже затишний, саме для такої святкової локації підходить ідеально. Багато святкових декорацій, ялинок, гірлянд. Працює карусель для дітей. Ковзанка атмосферна, але невелика. Прийшли з подругою в будній день після 19:00, на вході до ковзанки вже висіла табличка «на сьогодні місць немає». І лід був уже рихлий, нечищений, хоча люди ще каталися. Обіцяють, що ковзанка працюватиме до середини лютого, шанси потрапити ще є.
Знаменита історична будівля початку ХХ сторіччя. Відомий київський архітектор Городецький створив його. Едине що дратує - що офіс преЗедента навпроти. А так можно було б просто милуватися надзвичайними звірами з бетону.
На мій погляд найкраща робота Городецького. Навколо ходить багато легенд, про загиблу доньку, але вона його пережила більше чим на 10 років. Скульптурні прикраси за власними ескізами Владислава Городецького виконано його незмінним компаньйоном — міланським скульптором Еліо Саля. Над скульптурною битвою орла і левиці надряпано автограф майстра: «E. Sala. 1902». У стіну будівлі вмуровані бетонні голови слонів, носорогів, антилоп та крокодила. На колонах причаїлися ящірки. За водостоки правлять голови слонів. На даху гігантські жаби, морські чудовиська та нереїди. Замість волосся на голові вони несуть ланцюги, фантастичне листя та квіти. На розі будівлі розташований велетенський пітон.
Фасади оздоблені з характерним для модерну використанням різних стилів. «Будинок з химерами» отримав у народі таку назву завдяки скульптурним прикрасам на міфологічну та мисливську тематики на фронтоні. Цікавим є використання високого парапету на даху, що дозволило практично сховати покрівлю — перша будівля «без даху» в українській столиці. Скульптурні прикраси за власними ескізами Владислава Городецького виконано його незмінним компаньйоном — міланським скульптором Еліо Саля. Над скульптурною битвою орла і левиці надряпано автограф майстра: «E. Sala. 1902». У стіну будівлі вмуровані бетонні голови слонів, носорогів, антилоп та крокодила. На колонах причаїлися ящірки. За водостоки правлять голови слонів. На даху гігантські жаби, морські чудовиська та нереїди. Замість волосся на голові вони несуть ланцюги, фантастичне листя та квіти. На розі будівлі розташований велетенський пітон.
(1901–1902) — цегляна споруда з прикрасами міфологічних та мисливських сюжетів, є головною архітектурною спорудою раннього неоготичного стилю Києва, столиці України. Свою назву отримала завдяки скульптурним прикрасам, тематика яких — тваринний наземний та підводний світи, атрибути полювання, міфічні істоти.
Один з найкращих київських будинків. Легенда каже, що його побудував купець, в якого потонула донька, і він хотів, щоб на будинку все нагадувало про воду. Але це легенда. Правда ж така, що це дім великого українського зодчого польського походження Владислава Городецького. Зараз в ньому чайний салон президента України, але дуже рідко туди пускають і туристів.
Це, мабуть, найвідоміша будівля у Києві. Будинок розташований у теперішньому центрі Києва, неподалік від Палацу президента України, а на початку ХХ століття все було інакше. Тоді в цій частині Києва були проведені роботи по впорядкуванню цієї доволі занедбаної території. На місці осушеного Козиного болота побудували театр Соловцова (нинішній театр ім. І. Франка), а ділянка землі на кручі, що височіла над театром, продавалася на міському аукціоні за дуже низькою ціною, оскільки вона була геть непридатна для будівництва. Тому рішення архітектора Владислава Городецького зводити там будинок для своєї родини викликало всезагальне здивування. Будинок з химерами побудований у стилі модерн у 1902-1903 рр. За рік побудували сам будинок, і ще два роки було витрачено на зовнішнє та внутрішнє його оздоблення. Це був перший будинок у Києві, зведений з використанням нового матеріалу – цементу. Здійснення такого проекту могло служити ще й рекламною акцією продукції промисловця Ріхтера, що займався виробництвом цементу. Для того, щоб створити стійку основу для будинку, на крутому пагорбі було вбито близько 50 бетонних паль на глибину 5 метрів. З боку вулиці Банковій будинок має три, а з боку театру ім. Івана Франка – шість поверхів. І зовнішнє оформлення будинку, і внутрішні інтер’єри не повторюються більше ніде, у них відбилися не тільки фантазія й майстерність архітектора, але і його пристрасть до полювання. Зовні будинок являє собою незабутнє видовище. Фасад багато прикрашений фігурами реальних істот гіпертрофованих розмірів. Тут і дівчата верхи на рибах (їх часто мають за русалок), що розкинули свої сіті; і дельфіни, і морські гади, крокодили, величезні жаби, латаття небувалих розмірів, голови носорогів, антилоп, ящірок що стрімко біжать по струнких колонах; орли, що хижо розправляють крила; слони, хоботи яких служать водостоками під час дощу. Цей будинок було задумано використовувати в якості прибуткового. Шість з семи квартир здавалися в оренду заможним людям – іншим постояльцям житло такого рівня було не по кишені. А один поверх – третій з боку двору, а перший з боку центрального входу з вулиці Банкової, займала квартира самого Городецького. Планування кімнат було складено таким чином, що перші сонячні промені світили у вікна прислуги: куховарок та покоївок. Це й логічно, адже персонал що обслуговує, повинен просипатися першим, щоб вчасно ще до пробудження мешканців приготувати все необхідне. Ближче до полудня сонце потрапляло в кабінет Городецького, де він зазвичай працював у цей час, а наприкінці дня заглядало у вітальню. Що стосується внутрішнього декору – те він ще більш примхливий, ніж зовнішній. Якщо входити з центральних дверей – то перше приміщення відразу ж дивує й захоплює. Стіни цієї кімнати покриті розписами, на яких зображено підводний світ із затонулими кораблями. Центр стелі прикрашає ліпнина у вигляді спрута. Щупальця цього декоративного восьминога виконані у вигляді сплетіння раковин, морських зірок, рослин, усі вони розфарбовані в різні кольори та вкриті шаром перламутру. Виготовлений цей величезний восьминіг з гіпсу, його щупальця спускаються до самих стін. Якщо ліпнина в першому залі оригінальна, то люстра була втрачена, а нинішня – це копія, відновлена по фотографіях. Ліворуч знаходяться кімнати, що належали родині Городецьких. У цій частині будинку й на сходах, що ведуть нагору, під час реставраційних робіт вигляд приміщень відновили за фотографіями, які робив сам Городецький. Інша частина приміщень втратила декор у другій половині 20 століття, і була просто відремонтована. У колишній вітальні Городецького зараз розташовується малий переговірний зал. Найяскравішою оздобою цієї кімнати також є ліпнина, що зображує гірлянди квітів ірисів. Виконана вона у білих, рожевих та ніжно-зелених тонах. У колишній вітальні, як і в інших кімнатах, встановлені старовинні груби, облицьовані кахлями рідкісної краси. Усі печі справні, і їх можна розтопити в будь-який момент.
Дійсно цікаво оглянути цю прекрасну пам'ятку
Унікальний музей, як ззовні так і в середині. Нажаль не все зберігалося в первинному стані. Дуже цікава історична і безперечно дуже харизматична і многогранна фігура був Лешко Дезидерій Владислав Городецький. І досить загадкова, тому що історичних даних і навіть фото залишилось дуже мало. Дізнався, що будинок він побудував просто по власному бажанню і творчому задуму, а не тому, що в нього нібито дочка в морі потонула. Так ось це байка. Вхідний квиток з екскурсоводом коштує всього 100 грн. Обов'язково мати при собі посвідчення особи, тому що вхід в музей за попереднім записом і тому музей знаходиться в урядовому кварталі. Як раз напроти адміністрації президента України і служить будинком для прийому дипломатичних місій. Рекомендую всім.
Будинок Городецького знаходиться за адресою вулиця Банкова, 10, Київ, Україна, 02000
Зв'язатися з Будинок Городецького можна за номером телефону +38 (044) 255-73-33
Дістатися до Будинок Городецького можна за посиланням