Церква у Львівській області

“Уперше це розповів людям в селі Бродюк Андрій. Він ішов до невеличкого лісу, що називається Корчовацький і сів на Горбках відпочити. Побачив ясне світло і, як він казав: “Паню в білому, таку як малюють на образах. Ходила, а потім зникла, і світло таке як райдуга”. Дід молився, а Вона збирала квіти. Подія ця була на Зелені свята 1947 р. Тоді в селі була прикордонна застава. Село було розділене колючим дротом. Одна частина відносилася до Польщі, а друга до СССР. Бачив приблизно те саме і Степан Форись. Пасла череду Марія Кодань – теж бачила, як вона каже: “Матір Божу в голубому одязі, таку як на образах”. Вони тоді прибігли в село і сказали людям. Багато ходило дивитися, одні бачили інші ні. Бачили також діти, що пасли корови: Люся Фарисей, Люся Скалецька. Чутка про з’явлення швидко розійшлася по навколишніх селах. Почали сходитися люди, правили молебні, співали пісні. Прикордонники розганяли, забороняли, а люди ходили. В лісі були партизани, а в селі застава “Яструбки”. Незважаючи на неспокій, за одну ніч перед Зеленими святами поставили дерев’яний хрест, невелику огорожу. Прикордонники палили його, та він не згорів. Дехто приніс фігурки Матері Божої, образ і рушники. Потім поставили ще два хрести і обгородили дерев’яним парканом. Після 50-х років обгородили, взявши з цвинтаря залізні частини огорожі. На середньому хресті було Розп’яття. Коли повернувся з Сибіру Павло Скалецький, то розповідав, що бачив кілька разів, коли молився сяйво над Хрестом і довкола Розп’яття. В той час коли громада розділилася на дві частини, громада УГКЦ вирішила побудувати капличку на тому місці, де люди бачили Діву Марію. Старалися всі, бо хотіли відзначити 50-тиліття з’явлення. Заквітчану квітами статую на спеціально зроблених ношах, віднесли до каплиці від церкви в Зелений Понеділок. О. Чайківський відправив Службу Божу, молебень, діти співали пісні, читали вірші. Вже будучи тяжко хворим, владика Ф. Курчаба приїхав до Белза на храмовий празник і спільно із о. деканом Михайлом Левицьким посвятив капличку. П’ятдесяту річницю об’явлення вже обходили з о. Степаном Сиротою. При посвяті був присутній о. Михайло Шевчишин.”

“Коли приїжджаю до Лагодова завжди наберу бутель прохолодної водички. Надіюсь після реконструкції, яка зараз йде, це місце набуде нового духовного змісту.”