Церква у Львівській області

“Тихе і спокійне місце. Колись воно стало прихистком місцевим селянам, зберегло від нещадного ворога. Джерельце, яке по молитві відкрилось на самій вершині, допомогло людям вижити. Радує, що з підніжжя гори ведуть бетонні сходинки на самий верх, до кринички. Але зі сторони Ушні дороги практично не було. Аграрні підприємства вирішили переорати дорогу і посадити на ній культури. Напевно, краще сюди добиратись дорогами зі заходу.”

“Гарне доглянуте місце. Навіть зимою тут можна набрати води. Велика територія для прогулянок.”

“На жаль, в глиб печери вхід заборонено...”

“Сюди йти краще після скельного монастиря іто з ровером”

“Невеличка, але дуже красива церква, попала туди як раз під час першого причастя, церква була гарно прикрашена, зробили невелички фотозони (арки з квітами) для дітей та їх батьків, що хотіли зберегти ці спогади. Було дуже приємно там знаходитись, відчувалось піднесення та душевний спокій”

“Францисканський монастир - зараз монастир студитів та храм Преображення Господнього УГКЦ”

“Якщо хочете побачити добре збережену бойківську церкву - вам сюди!”

“Воду можна набрать як раз навпроти. Зазвичай там стоять декілька вантажівок”

“Як то кажуть знаючі люди, шматочок Вікторіанської Англії в маленькому селі Гніздичів. Монастир Святого Герарда. Історія цього місця починається ще з середини 17 століття, коли одна знана пані побачила на дереві образ Матері Божої. Його кілька разів пробували перенести до сусіднього містечка. Невдало.  Дивом дивним він знов повертався на це місце. Було прийнято рішення звести тут капличку. Слава про образ росте,  його проголошують чудотворним. В середині 18 століття будують храм. З часом навколо храму виростає монастир. Ікону коронує Папа Х. Під час 2 світової війни чудотворну ікону рятують від радянської влади і вивозять до Польщі.  Наврядче вона повернеться до дому. З 2000 року в храмі точна її копія. Розписи вицвіли, але відчувається дух часу. Монастир реставрують. Ззовні як нова копійка. Можна піднятися на колокольню.”

“Греко-католицький монастир Василіанського ордену (монатир Вознесіння Господнього). Засновано монастир у XVI столітті як монастир Василіанського ордену. Зараз це греко-католицький монастир Вознесіння Господнього. Перша писемна згадка про діяльність монахів Василіанського ордену в Золочеві відноситься до 1567 року. Первісно монастир знаходився в східній частині міста, та в 1649 році був спалений татарами. На кошти Яна Собецького монастир було відбудовано, та монастирські споруди звели дерев’яними. У 1704 році було засновано новий монастир де він знаходиться і зараз. В 1740 році старий та новий монастирі об’єдналися. У 1840 – 1860 роках бул споруджено нові кам’яні монастирські споруди. Меценатом спорудження обителі виступила графиня Комарницька. Саме в цей час, в 1862 році, стару церкву, споруджену в 1665 році, було перебудовано.”

“4 листопада 1923 р. у с. Голоско Велике біля Львова був заснований третій монастир редемптористів на Україні. Він був куплений за допомогою митрополита Андрея Шептицького для новіціяту. Там кожного року проводиться фестиваль редемпториської молоді. 2024 вже 16 щорічний фестиваль минув для наших українських діточок з усіх регіонів України!”

“Неймовірно красивий, вишуканий та розкішний храм. Всередині настільки красиво, що перехоплює дух. Все в золотавому стилі, на стінах та стелі невимовної краси розписи, на вікнах вітражі. Всім раджу завітати.”

“Це прекрасно, що храм ззовні не реставрують до ідеальності, вигляд справжнього середньовіччя , могутності , величі тих часів у сірих стінах можна розгледіти краще. Всередині як і у всіх католицьких соборах пофарбовано у світлі тони бежевого та сірого кольору. Величезний вівтар з колонами та скульптури по всьому храму вражають! Храм можна обійти та подивитися з кількох сторін , але найкраще видно його велич з сторони входу. Це діючий храм , під час богослужінь не можна проводити екскурсії. Можна залишати пожертви та ставити свічки.”

“Зведений як костел чернечого ордену Кармелітів Босих. Його посвячення пов'язане з Архистратигом Михаїлом, святим покровителем України-Руси та хоронителем Гробу Господнього. У 1991 році храм і монастир було передано ченцям Студійського Уставу УГКЦ, ордену, заснованого у 1920-х pp. митрополитом Андреєм Шептицьким. Монахи ордену дотримуються давньохристиянських слов'яно-візантійських традицій, ведуть широку місійну та просвітницьку ДІЯЛЬНІСТЬ. Розписи храму були виконані італійським малярем Дж. Педретті та його учнем б. Мазуркевичем (1731 -1732). У пресвітерії знаходиться унікальний мармуровий вівтар XVII ст. у формі малої святині (темп'єтто).”

“Провінційний дім Львівської Провінції Згромадження Найсвятішого Ізбавителя /редемптористи/.”

“Чудова архітектура! Нажаль був зачинений і не попали в середину…”

“Одне з улюблених місць у Львові !”

“Костел святого Антонія Падуанського — римо-католицький храм у Львові на вулиці Личаківській, 49а. Пам’ятка барокової архітектури. Якщо пощастить потрапити всередину (а чому має не пощастити?), можна побачити п’ять пізньобарокових вівтарів (1740-ві). Дерев’яний амвон і пізньобарокові сповідальні – теж з XVIII ст. Ордан – молодший, з середини ХІХ ст. З трьох дзвонів храму вцілів лише один.”

“Гарна велика церква, освітлюється увечері зовні і має завдяки цьому цікавий вигляд. Усередині є крамничка, можна купити різні християнські журнали. Бажаючі можуть приходити на обговорення Бібліі, є клуб анонімних алкоголів. Будівля сучасна, інтер‘єр доволі простий. Є оригінальні різьблені ікони з молитвами. Чудово, що можливо поспілкуватись зі священиком на духовні теми попередньо записавшись по телефону.”

“Цікаво зроблена деревяна церква”

“Церква дуже красива , а таком в неї є підземелля і я в ньому побував. Мені все сподобалось. Якщо йти по тунелям , то можна побачити маленькі кімнатки , так вот в них колись були замуровані гроби , але не хвилюйтесь , там їх більше немає( при тому могли собі таке дозволити лише багаті люди , так вийшло що їх перепоховали , але вже на цвинтар). Також можу скажи один цікавий факт про саму церкву: до 2012 року в церкві знаходилось понад 3000000 книжок , а тоді їх просто вивезли. Ось фото самих тунелів:”

“Дуже подобається мені цей священник Гжегош, йго бажання донести євангеліє людям.”

“Це місце де людина легко поєднюється з Богом”

“Пам'ятник архітектури дуже старовинне і красиве місце в Самборі!”

“Римсько католицька святина з історичним надбанням”

“Хороше місце.Священник порядний.”

“Готичний костел дуже виділяється в Стрию. Недалеко від площі. В місті також була синагога (зараз руїна) і церква на вулиці Успенській. Дуже характерна історична забудова в цій частині міста.”

“Дуже гарне місце, тихе і спокійне. Були в будній день, людей не було і в середину також не потрапили, але і довкола також є на що подивитися. Загалом в середину можна потрапити, там навіть екскурсію можуть провести. Легковою можна доїхати аж до самого монастиря, гарна дорога. Великі дерева, вали, мури, краєвиди - все дуже гарне. Можна зробити невеликий пікнік без вогнища під деревами. Сміття заберайте із собою, бо дехто того чомусь не розуміє. Місце однозначно треба відвідати.”

“Неймовірно красивий храм навпроти Підгорецького замку збудований 1752-1766 роках завдяки фундації і при особистій участі гетьмана Вацлава Жевуського. Спочатку храм служив тільки як святиня замкова, а парафіяльним став лише в 1861 році. Показую його у відео про Підгорецький замок на своєму YouTube каналі. Заходьте, дивіться й приєднуйтесь до моєї невеличкої спільноти”

“Цікаве історичне місце, хороший доїзд асфальтованою дорогою. Потребує допомоги меценатів та небайдужих людей, багато потрібно відновлювати”