Туристичний об'єкт у Львівській області

“Цікавий заклад, свіжий погляд на іконопис і сакральне мистецтво. Тут можна подивитися і зробити покупки. Зокрема, подарунки з різних нагод.”

“Знесіння, як я його раніше не зауважував. Зробили дорогу здоров'я, і новий тиночок уздовж. Люблю кататись тут на вело і проводити час на одинці. Гарне чисте місце якщо у вас є на прогулянку 3-4 години. Вартує спланувати вихідний щоб приїхати із друзями або родиною саме сюди. Неймовірні краєвиди Львова та мальовничий захід сонця заідси.”

“Дуже цікава екскурсія від Мирослави по стародавній сільський школі. Багато чого для мене було нового. Взагалі цей музей дуже гарне місце для відпочинку для людей, що цікавляться нашою історією та люблять прогулянки на свіжому повітрі.”

“Чудове місце для відпочинку, прогулянки чи пробіжки. Чисте повітря і мальовничі краєвиди на Львів.”

“Місце, необхідне для відвідування українцям. Дякуємо гіду Івану, науковому працівнику Галині та адміністратору Галині - всі неймовірно цікаві та приязні особистості. Чекаємо на відкриття нової експозиції влітку.”

“Топ місце, де провести час з дітьми в спеку. В звʼязку з кліматичними змінами фонтани подібного типу мають бути в кожному районі міста, бо це суттєво допомагає пережити високі температури”

“Дуже сподобалось в парку. Доглянуте чисте місце, видно що за парком доглядають. Від оранжереї та лебедів були в захваті”

“Рекомендую всім, тиха та приємна атмосфера дає змогу самостійно ознайомитися з усім. Також у фіналі можна купити сувеніри або пиво зі снеками та присісти за стіл.”

“Залишилася в захваті від роботи цієї фотостудії. Атмосфера комфортна, все продумано до дрібниць — від світла до музики в залі. Фотограф Роксоляна професійна, легко знаходить підхід, допомагає з позами й створює відчуття впевненості перед камерою. ⠀ Рекомендую від душі. Якщо хочете не просто фото, а емоцію — вам сюди.”

“Абсолютно оригінальний і неповторний дух в цьому Храмі.”

“Для забезпечення міста водою на східному боці площі Ринок у 1407 році збудували водорозподільний пункт, куди збігалася вода з водогонів. Але місто росло, однієї водойми було замало і у 1697 р. на південно-західному розі площі спорудили ще одну. Її назвали «Нептун» — від дерев'яної статуї бога морів, якою вона була прикрашена. А у 1793 р. на Ринку було споруджено чотири фонтани — по одному на кожному розі площі, але по факту це криниці, де вода витікає струмками. При будівництві «Нептуна» використали колишню водойму.”

“Дуже хороша атмосфера. Затишно, як вдома. Багато стародавніх автентичних ікон, розписів. Священники чуйні та завжди раді допомогти. Гарний хор. Хто буде у Львові, обов'язково завітайте на службу.”

“Видатний український художник, майстер пейзажу та портрету.”

“Дуже класний готель працівникі взагалі золоті ми приїхали пізно ввечері але не дивлячись на це нам дуже дуже дуже швидко знайшли номер і поселили, дякуємо вам обов'язково приїдемо до вас ще”

“Цікава пам`ятка історіі... Хтось згадує, сумує та живе далі. А Василь Кубів присвятив велику частину свого життя ідеі, проектуванню, збіру грошових коштів, закупівлі матерілів та, нарешті, спорудженню даного пам`ятника, розташувавши його знаково навпроти в`язниці! Чудове місце для прогулянки, відпочинку на повітрі.”

“Добре, що подібними пам'ятниками вшановують видатних діячів України.”

“Дуже гарний вид архітектури !!!”

“Саме з цього балкону було оголошено "Акт відновлення Української держави " у 1941 Ярославом Стецько, що викликало негативну реакцію у німців. Споруда пройшла неабиякий шлях історією, пережила багато перебудов, змінювала декількох власників. До появи цієї будівлі на її місці знаходилося п'ять давніх кам'яниць, що були власністю князя Сапеги. У 1760 власником палацу став брацлавський воєвода Станіслав Любомирський, який перетворив окремі будівлі на палац за проектом відомого архітектора Яна де Вітта, будівничого Домініканського собору, Опора з військовою атрибутикою та фігура орла, який збирається до злету,представляють алегорію з військової слави Любомирських. Наприкінці 17ст тут розміщувалася резиденція російського генерала Міхаіла Кречетнікова, опісля декількох років у палаці розташовувалася резиденція австрійських губернаторів Галичини. Вже наприкінці 19ст власниками маєтку стало легендарне товариство "Просвіта". Також тут знаходилась книгарня Наукового товариства імені Тараса Шевченка, редакція газети «Діло» та журналу «Громадський Голос». У залах Палацу Любомирських проходили зібрання різних осередків культурної діяльності. У 1975 і у стінах маєтку було розміщено Львівський музей етнографії та художніх мистецтв з експонатами, що не мають аналогів в Україні.”

“У червні 1895 році відкрили пам'ятник Яну Кілінському — одному з учасників повстання під проводом Тадеуша Костюшка. Так як місцем спорудження було призначено парк, то і назвали парк на честь Кілінського. Однак назва «Парк Кілінського» не прижилася, а назва «Стрийський парк» виявилася більш популярною та пройшла випробовування часом.”

“Хочу висловити щиру подяку всьому колективу лікарні святої Анни за вашу турботу, професіоналізм та людяність. Усе на найвищому рівні, і це дійсно відчувається з першої хвилини. Окремо хочу подякувати лікарям Пилипець Тетяні Богданівні та Беган Оксані Степанівні. Ви справжні професіонали своєї справи, які вкладають у свою роботу душу. Ваше чуйне ставлення, уважність і підтримка допомогли нам пройти цей важливий момент спокійно і з упевненістю. Дякую вам від щирого серця!”

“Православна церква зі старовинним іконостасом - одна з архітектурних перлин Львова”

“чудовий храм, де дуже велика і багата колекція старовинних ікон”

“Коштовною перлиною в архітектурному намисті Львова постає Будинок вчених, що на вулиці Листопадового Чину, 6. Зведено його за проектом відомого австрійського архітектурного бюро «Гельмер і Фельнер» в далекому 1898 році, як Шляхетське або Національне касино. В його архітектурі цілком проявився стиль необароко, який наприкінці ХІХ століття ностальгічно прославляв давно минулі барокові часи. Споруда милує елегантними формами, пишним декором фасаду з могутніми атлантами і затишною лоджією. Інтер’єри цього архітектурного дива створюють дух розкоші, який вважається одним із семи чудес міста Львова. В оздобленні присутнє різьблення деревини, обшиті шовком стіни, кришталеві люстри, мармурові каміни та інший старовинний декор, вік якого складає понад сторіччя. Уже не одне десятиліття існує Будинок вчених, але дух касино далі живе. У його пишних залах відбуваються конференції, концерти та презентації, виставки, екскурсії, фотосесії, різноманітні урочисті події (весілля, хрестини, корпоративи), знімають кіно, і, як колись, проходять пишні бали. У 1898 році у Львові збудували прекрасну будівлю у стилі необароко для Національного казино. Проект споруди розробили у віденському архітектурному бюро Ф. Фельнера і Г. Гельмера. Вони автори багатьох театрів у Європі. Зокрема, оперних театрів у Одесі та в Цюриху. Основними роботами з побудови шляхетського казино у Львові керували місцеві архітектори, але багато елементів зовнішнього і внутрішнього декору виконали найкращі майстри імперії Габсбургів. Оздоблення фасадів розробив Рудольф Вейр, а розкішний дерев’яний різьблений інтер’єр виготовив Шандор Ярай. Едмунд Плішевський автор алебастрового каміну у фойє, а львівські митці виконували живописні полотна для інтер’єрів. У часі пізніших реконструкцій до будівлі провели каналізацію, вона однією з перших у Львові була підключена до струму. До 1939 року казино називали аристократичним, шляхетним, а найчастіше – «казино Герхарда». Тут збиралися найбагатші, а потрапити в їхнє середовище було не просто. Радянська влада переобладнала споруду на обласний будинок вчених. Тут відбулося багато подій з наукового, громадсько-політичного і творчого життя міста, області і країни. У 1999 році у цих приміщеннях діяв прес-центр саміту Президентів країн Центральної та Східної Європи, який проходив у Львові. У 2008 році Будинок вчених включили в реєстр пам’яток, які не підлягають приватизації.”

“Прекрасно збережений ,як для свого віку , храм. Вважаю що знайомство зі Львовом символічно починати як раз з цого храму.”

“Емоційно важка локація, але варто відвідати.”

“Тут знаходиться біологічний факультет ДДПУ. До Яроша з Правого Сектору немає жодного відношення”

“Дуже цікавий, атмосферний і самобутній музей, в якому можна ходити годинами. Багата художня експозиція. Дітям дуже сподобалася виставка механізмів Леонардо да Вінчі, до яких можна торкатися і крутити)))”

“Дуже цікавий музей з великою історією та культурою місце дуже сподобалося дякуємо працівникам музею за теплий прийом та те що вони оберігають нашу історію України разом до перемоги дякую вам”

“Просте, але доглянуте погруддя А. Міцкевичу”

“Пощастило побувати в цьому чудовому храмі на Великдень. Неймовірні відчуття від служби і дійсно святкової атмосфери. Раджу відвідати не залежно від ваших релігійних сповідувань.”