Чарівна колекція картин Львова від Володимира Жишковича. Було б дуже добре якби можна було би придбати листівки з його картинами.
Етнографічний музей справив доволі приємне враження, хоча одразу варто зазначити — це місце на любителя. Якщо вам цікава народна культура, традиційний побут, ремесла й усе, що пов’язане з історією повсякденного життя наших предків — тоді вам точно варто зайти.Експозиція добре оформлена: можна побачити старовинні предмети побуту, народний одяг, знаряддя праці, меблі. Людей не було. Було тихо, спокійно, тож можна спокійно зосередитися на огляді, не поспішаючи і без черг. Чи варто йти? Якщо вас не приваблюють етнографічні теми, то, можливо, музей не справить сильного враження. Але для одного візиту — цілком підходить. Це гарна можливість трохи заглибитись в культуру, побачити речі, які зникають з сучасного життя, і просто провести годину-дві з користю.
Непоганий музей, цікавий, є на що подивитися, тут просторо та атмосферно. Особливо сподобалась кімната, де представлене весілля. Персонал приємний. Із мінусів — скрипить підлога та було шумно. Є різні цікаві експонати, сподобалося, що після огляду другого поверху ми хотіли вже йти, але нам показали ще й третій поверх з картинами. Якщо цікавитися історією та взяти екскурсію, думаю, ще приємніше було б.
Музей має дуже вдале місце знаходження одразу - центр- копальня кави, другий поверх. Що найбільше привернуло увагу: -Сорочки та вишивка з різних регіонів України , особливо багато Полісся , Волинь , Лемківщина. - Велика колекція прикрас 18-19 століття, коралі, обручки - вулики та човен з дерева , які дуже добре збереглися - спідниці пліссе 18-19 століття, спідниці з штампами фарми, та як це робили тоді. - Головні убори для весілля усіх учасників - нареченої, мами, подружки. - Знаряддя праці , гребінка для ягід наприклад. Знаряддя для збирачів меду. Та найбільше вражає виставка українського художника Івана Сколоздри! На його картинах на склі вся історія України з її традиціями , обрядами , та звичаями. Картини дуже легко сприймаються , веселі та яскраві, деталі просто вражають. Лише заради цього варто відвідати музей.
Приємно вражена експозицією. Дуже цікаво та пізнавально. Рекомендую! Естетика меблів, посуду і побуту минулих століть, музичні сходи, кімната музичних інструментів з анімацією особливо вразили!
Музе́й етногра́фії та худо́жнього про́мислу Інсти́туту народозна́вства НАН Украї́ни — єдиний музей етнографії в Україні, що підпорядковується Інституту народознавства Національної Академії Наук України. Під назвою Державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР у Львові створений 1951 року на базі Музею етнографії Львівської філії АН УРСР (колишній Музей НТШ) і Львівського державного музею художньої промисловості (колишній Міський музей мистецького промислу), поповнених 1940 року збірками націоналізованих колишніх громадських і приватних музеїв (Національного музею, музею ім. Любомирських, музею ім. Дідушицьких, жіночої гімназії сестер Василіянок, етнографічної збірки О. Прусевича). Експозиція поділяється на два відділи: етнографічний (понад 44 000 експонатів) і мистецького промислу (понад 28 000 експонатів). Однією із найчисельніших у збірці музею є колекція українського народного одягу. Довгий час Музей Етнографії та художнього промислу у Львові був єдиним музеєм на теренах України, де зберігали коптські тканини — вироби перших християн Північного Єгипту, що зберегли основи мови стародавніх єгиптян. Мізерну кількість коптських тканин має лише Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків в Києві. Унікальною на теренах України стала і значна збірка меблів, період виготовлення якої охопив шістсот років (з 15 до 20 століття). При створені колекцій приділяли увагу зборам матеріалів суто українських — кераміки місцевих центрів, ткацтво, вишивка, сницарство тощо. Для зборів нових експонатів використовують як звичні експедиції по селах, так і події мистецького життя краю, наприклад, культурні і фольклорні заходи на Співочому полі в місті Тернопіль.
Не знаю що й казати. Сама експозиція дуже цікава, виставкового матеріалу достатньо, що б там не казали. Опис на англійській є, тому все зрозуміло і цікаво. Але одне але: тітонька на касі не дуже ввічлива. Коли прийшов купувати квитки, то довелося чекати біля 3хвилин пока вона відірветься від креслення кліточок у зошиті і подивиться на мене. Незважаючи на те, що я стояв в неї "над душою" і вона мене прекрасно чула. Такого зневажливого ставлення до відвідувача я ще не бачив. Тільки це. Все інше і музеї просто прекрасне!
Lviv has its own statue of Liberty. She, like the American statue, holds a torch, and her head is crowned with a crown with rays, but the originality of Lviv is that it is the only Freedom that sits, in addition, it also hugs two men. In fact, the Lviv sculptural group is a symbol of "frugality." She, like a statue in the USA, holds a torch, and her head is crowned with a crown with rays. It was discovered 5 years later than the American one in 1891. Architect Leonard Marconi. At that time, such a luxurious house was built for the savings bank, because in the then society, the main values were honesty, hard work and thrift. According to historians, the seven rays of the "crown" of the sculpture indicate the seven ends of the world and freedom in finance and politics. And the two men embraced by "Thrift" symbolize two areas of the national economy - agriculture and industry. Now it is located on the roof of the Museum of Ethnography and Art Crafts of the Institute of Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine. У Львові є своя статуя Свободи. Вона як і американська статуя тримає факел, а голова її увінчана короною з променями, але оригінальність львівської в тому, що це єдина Свобода, яка сидить, крім того, вона ще й обіймає двох чоловіків. Насправді львівська скульптурна група це символ «ощадливість». Цю скульптурну групу відкрили на 5 років пізніше американської в 1891р. Архітектор Леонард Марконі. На той момент, для ощадної каси побудували такий розкішний будинок, тому що в тодішньому суспільстві основними цінностями були чесність, працьовитість і ощадливість. На думку істориків, сім променів «корони» скульптури вказують на сім кінців світу і свободу в фінансах і політиці. А двоє чоловіків, яких обіймає «Ощадливість», символізують два напрямки народної економіки - сільське господарство і промисловість. Зараз розташована вона на даху Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України.
Нашій сім'ї та особливо дітям дуже сподобався музей. Доньці музичний зал, сину неймовірна відреставрована карета. Окреме дякуємо п. Андрію (працівнику музею) ,якого ми випадково зустріли і який провів нам маленьку екскурсію та безпосередньо розповів про реставрацію карети. Було дуже цікаво та приємно бачити людей,які видно,що дуже люблять свою роботу! Сподіваємося,що скоро таки буде ще, дуже доречне, освітлення експонатів в музеї і ми обов'язково ще раз повернемось!)
Суперове місце! Крайній раз був тут на виставці, присвяченій архітектору Івану Левинському! Супер! Влаштовує те, що є і постійна експозиція, а також змінні виставки! Рекомендую!)
Музей етнографії та художнього промислу знаходиться за адресою площа Ринок, 10, Львів, Львівська область, Україна, 79000
Зв'язатися з Музей етнографії та художнього промислу можна за номером телефону +38 (032) 255-31-31
Дістатися до Музей етнографії та художнього промислу можна за посиланням