Пам'ятки архітектури у Львові

“Відпочиваємо тут вже не перший рік, хто бажає відпочити, оздоровитися рекомендую зупинятися у пані Віри та пана Вадима. Чудові господарі, котрі забезпечують вам всі умови проживання.”

“Каплиця XVII ст., про її будівництво немає конкретних відомостей.”

“Правильний пам'ятник у правильному місці. Лютий 2019 майже безсніжний”

“вілла «Спокійна» спроєктована у 1891 році архітектором Яном Томашем Кудельським на замовлення власника земельної ділянки Францішека Стейфера. Будівля прямокутна у плані, з північно-східного боку розташований еркер, завершується наметовим дахом. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення”

“Чотириповерхові кам'яниці, споруджені у 1914—1916 роках за проєктом архітектора Івана Багенського та будівничого Войцеха Дембінського у стилі неокласицизму початку ХХ століття на замовлення Казимира Похвальського. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.”

“Приємні спогади проживала там за студентського життя з 2001-2004 рр. на першому поверсі праворуч .”

“Вілла-палац графині Ядвіги Русоцької. Споруджена 1898 р. у стилі історизму, з парадним ґанком та наріжною вежею зі шпилем, за проектом Вінцента Равського-молодшого.”

“Ми споглядаємо її такою, якою вона була у 17ст. Тільки у 1765 додали контрфорси, про що згадано на правому вгорі. Її фундаменти були закладені ще у 14ст і відома вона під назвою Гепнерівська кам’яниця. Будинок споруджений на початку 17ст львівським райцею (чоен міської ради) доктором медицини Павлом Гепнером, який оселився в ньому у 1610. Уся будівля над вікнами «всипана» латинськими прислів'ями. Їх переклад приблизно такий: «Хто ж багач? Хто не має жадань. А хто вбогий? Захланний», «Ніколи не дисонує корисне з красивим», «Ти мій Бог і моє все», «Де милосердя, там Бог», «Вщерть добра є — випирає», «Де багатство, там і друзі». Овідій, «Добрий не заздрить нікому» Цицерон, «Чеснота долає все», «Нагорода за доброчесність — шана» Арістотель, «Лише доброчесність тріумфує», «Низьким висока». У будинку, що стояв на цьому місці раніше, провів ніч перед стратою Іван Підкова, один із керівників запорізького козацтва, молдавський господар, національний герой українського і молдавського народів.”

“Камʼяниця виходить на Котляревського і Метеорологічну, збудована у 1911 році за проєктом Івана Левинського в стилі неокласицизму для відомого польського оперного співака Адама Дідура, а на розі вулиць розташована ротонда-капличка, що має овальні віконця та високий шатровий дах. У 1920 в частині будинку, що по Метрологічній було організовано українські відділи жіночої учительської семінарії імені Собінського. Після війни совєтами кам’яниця перетворена на житловий багатоквартирний будинок. Частину приміщень нині займають аудиторії та гуртожиток львівського мистецького коледжу імені Івана Труша. Будинок є памʼяткою архітектури місцевого значення.”

“Церква знаходиться в селі Монастирець Городоцького району”

“Село Смереківка мало багато власників, останніми з яких були Едери. Після 1890 маєток придбав Мирослав Едер, а його доньки Марія і Броніслава були останніми власницями Віциня(таку назву мало раніше село). З архітектурного оздоблення будівлі можна зробити висновок, що господарі були освіченими людьми, шанували літературу і мистецтво. В 1907 розпочалася реконструкція та розширення споруди старої садиби архітектора Л.Велтзе ,в процесі якої прибудовані бічні крила. Він же був автором каплиці-усипальні в парку. Навколо палацу був парк, у якому росли липи ще власника Собєського. Ні усипальниці, ні залишків парку на сьогодні нема. В одному із бічних крил був фельдшерсько-акушерський пункт (скрізь щілину вдалося сфотографувати його, а може колишню школу) Палац встиг випробувати себе у ролі школи,а може раніше він виконував ще якусь функцію. У 2020 його продали за 705тис грн. Цікаво, яке майбутнє чекає палац... Місцевий аватар сказав, що одразу якісь роботи почались і далі тиша. До слова, у селі відсутня дорога. Палацу не видно з дороги, адже він на пагорбі, і дорога до нього, наче роками закинута, перетворилася на широку стежку”

“В долині біля Дністра поставлений високий металевий хрест в серпні 2004 року в пам'ять про жертв більшовицько-сталінських репресій 1940-1950-х років. Детальніше про пам'ятний хрест та селище Журавно можна подивитись у відео: селище Журавно та впад річки Свіча у річку Дністер у Стрийському районі Львівської області на ютуб каналі Expand your knowledge.”

“Там де хрести там земля християнська.”

“№ 26, 26а: колишній приватний будинок родини Червінських, що збудовані 1905—1906 роках за проєктом Якуба Рисяка. у стилі декоративної сецесії. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення”

“Палац Бесяде́цьких — пам'ятка архітектури, єдиний збережений донині палац 18 ст. садибного типу у Львові. 2008 року палац внесено до переліку памʼяток культурної спадщини. На даний момент належить Львівському національному університетові імені Івана Франка. Попри те, що палац знаходиться в самому центрі Львова, за 5 хв ходьби від площі Ринок, його стан - жахливо занедбаний, аварійний та потребує реставрації. Ця будівля має всі шанси стати новою перлиною центрального Львова, аби тільки її гідно відновили”

“Двоповерховий будинок був споруджений у 1903–1904 рр. за проектом архітектора Артура Шлеєна як приватна вілла львівського банкіра Германа Фельдштайна. Вілла є яскравим зразком архітектури неоґотики, в якій водночас застосовані новітні як для поч. ХХ ст. конструктивні рішення.”

“Яскравий приклад неоромантичної вілли. У архітектурі поєднуються пізній історизм, рання сецесія та карпатський стиль. Будинок двоповерховий, має лаконічний металевий та майоліковий декор, стіни нетиньковані. Вілла побудована фірмою Івана Левинського.”