Пам'ятки архітектури у Львові

“Будівлю універмагу зведено на місці кам’яниці, датованої 1801 р., яка, в свою чергу, стояла на ділянках кількох будинків кінця XVI–XVIII ст. Зі сторони Ринку це були старі середміські кам’яниці Ґендзінських, Мельхіор-Вольфовичів та наріжна Станцлівська, або Штандлівська ; від вул. Шевської – Зярнків та Адамкевичів. У перші роки австрійського врядування у Вільчківській кам’яниці – назва якої походила від імені колишнього власника, Домініка Вільчека (Wilczek) – містилася військова комендатура, тут же мешкав комендант. У 1801 р. вимурували новий чотириповерховий будинок, який неодноразово змінював власників, аж поки бл. 1895 р. його не придбав ювелір та годинникар Абрагам Ціппер(Zipper). Наприкінці століття на головному фасаді Ціппер влаштував портал з вітринами за проектом Зиґмунта Кендзєрського (Kędzierski), збільшений аналог якого пізніше оздобив фасад нової монументальної будівлі. Авторами архітектурного проекту “товарного дому” Ціпперів, виконаного, найвірогідніше, у 1911 р., були Едмунд Жихович (Źychowicz) та Міхал Лужецький (Lużecki). Додатковий проект затверджено 5 серпня 1912 р. На той час будівництво вже добігало кінця, оскільки фотографія завершеної споруди датована теж 1912 р. Під час будівництва були розкриті пізньоренесансні колони Вільчківської кам’яниці, які передали до фондів історичного музею. Зараз одна з колон знаходиться у Львівському історичному музеї, друга – в Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України.”

“№ 26, 26а: колишній приватний будинок родини Червінських, що збудовані 1905—1906 роках за проєктом Якуба Рисяка. у стилі декоративної сецесії. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення”

“Палац Бесяде́цьких — пам'ятка архітектури, єдиний збережений донині палац 18 ст. садибного типу у Львові. 2008 року палац внесено до переліку памʼяток культурної спадщини. На даний момент належить Львівському національному університетові імені Івана Франка. Попри те, що палац знаходиться в самому центрі Львова, за 5 хв ходьби від площі Ринок, його стан - жахливо занедбаний, аварійний та потребує реставрації. Ця будівля має всі шанси стати новою перлиною центрального Львова, аби тільки її гідно відновили”

“Проектування будівель Санаторію Каси хворих міста Львова було доручено відомому львівському архітектору Адольфу Каменобродському. За короткий час — 1927–1929 рр. — автор розробив два проекти з ідентичним плануванням, але з кардинально відмінним дизайном фасадів. Проте коли креслення вже затвердили, архітектор вирішив за півроку переробити проект у модерністичному стилі. Такою будівля і постала. об'єкта. Санаторій є комплексом будівель. Найбільша (головна) розміщена на висоті узгір'я у глибині парку, серед дерев. Її чільний фасад видовжений і симетричний, з двома ризалітами з країв і одним у центрі, що об'єднані між собою балконами. А на підніжжі пагорба з півдня розміщено два корпуси зі значно простішим архітектурно-образним вирішенням. Вони фланкують вхід на територію комплексу з вул. Лисенка.”

“Ми споглядаємо її такою, якою вона була у 17ст. Тільки у 1765 додали контрфорси, про що згадано на правому вгорі. Її фундаменти були закладені ще у 14ст і відома вона під назвою Гепнерівська кам’яниця. Будинок споруджений на початку 17ст львівським райцею (чоен міської ради) доктором медицини Павлом Гепнером, який оселився в ньому у 1610. Уся будівля над вікнами «всипана» латинськими прислів'ями. Їх переклад приблизно такий: «Хто ж багач? Хто не має жадань. А хто вбогий? Захланний», «Ніколи не дисонує корисне з красивим», «Ти мій Бог і моє все», «Де милосердя, там Бог», «Вщерть добра є — випирає», «Де багатство, там і друзі». Овідій, «Добрий не заздрить нікому» Цицерон, «Чеснота долає все», «Нагорода за доброчесність — шана» Арістотель, «Лише доброчесність тріумфує», «Низьким висока». У будинку, що стояв на цьому місці раніше, провів ніч перед стратою Іван Підкова, один із керівників запорізького козацтва, молдавський господар, національний герой українського і молдавського народів.”

“Один з небагатьох збережених міських палаців Львова першої половини 18 сторіччя. Тоді було збудовано щонайменш десять таких палаців садибного типу, з яких дійшли до нас цей (належав Замойським) та на площі Галицькій (належав Бесядецьким). На обох палацах є сліди реконструкцій у австрійський період, проте вони дотепер зберегли у собі садибний характер та озеленені ділянки навколо себе, що надає певне уявлення про те, як вони виглядали раніше.”

“Яскравий приклад неоромантичної вілли. У архітектурі поєднуються пізній історизм, рання сецесія та карпатський стиль. Будинок двоповерховий, має лаконічний металевий та майоліковий декор, стіни нетиньковані. Вілла побудована фірмою Івана Левинського.”

“Чотириповерхова кам'яниця споруджена у 1910–1911 роках за проектом, ймовірно архітектора Олександра Лушпинського, розробленим у архітектурно-будівельному бюро Івана Левинського на замовлення Чеслава Янковського. Збудована у постсецесійному стилі з сецесійними елементами.”

“Супер місце. Дуже гарний собор .хто у Львові перший раз, рекомендую глянути. Дуже мальовниче місце”

“Камʼяниця виходить на Котляревського і Метеорологічну, збудована у 1911 році за проєктом Івана Левинського в стилі неокласицизму для відомого польського оперного співака Адама Дідура, а на розі вулиць розташована ротонда-капличка, що має овальні віконця та високий шатровий дах. У 1920 в частині будинку, що по Метрологічній було організовано українські відділи жіночої учительської семінарії імені Собінського. Після війни совєтами кам’яниця перетворена на житловий багатоквартирний будинок. Частину приміщень нині займають аудиторії та гуртожиток львівського мистецького коледжу імені Івана Труша. Будинок є памʼяткою архітектури місцевого значення.”

“Звичайний маленький парк де можна погуляти і посидіти на лавочці”

“Атмосферна площа. Особливо для контингенту з стограмівкою на лавках”

“08.11.2025р. Дуже пізнавальна і цікава екскурсія визначними місцями Львова.Екскурсовод Богдан на вищому рівні )хочеться повернутися знову”

“Перший в Україні памятник писанці з’явився в м. Червонограді. Про пам’ятник писанці з мармуру та глини, який був встановлений в 1977 році неподалік міського кінотеатру, у радянські часи не розголошували. Це була дипломна робота, сьогодні вже професора Львівської національної академії мистецтв Василя Гурмака.”

“Величний храм у сяйві золотих куполів (УГКЦ)”

“Українська Греко-католицька церква.”

“Дуже подобається якість обслуговування, яка з часом покращується. Крім того, моє волосся обожнює догляд від цього бренду.”

“6 червня школа 77 відвідала Тустань і Кам'янку завдяки тур фірмі і пані Єлизаветі (екскурсовод). Екскурсія була гарно організована, ми з дітками 5 класу отримали гарні враження. Дуже дякуємо пані Єлизавета за її цікаві розповіді під час подорожі.”

“Ресторан-супер. Орієнтований поки на проведення банкетів, але й зайти перекусити теж можна. Смачна кухня, цікавий приємний інтер'єр найуважніший у Світі персонал! Раджу! Не пожалієте.”

“Відпочиваємо тут вже не перший рік, хто бажає відпочити, оздоровитися рекомендую зупинятися у пані Віри та пана Вадима. Чудові господарі, котрі забезпечують вам всі умови проживання.”

“Це особливе місце тиші, молитви та внутрішнього спокою. Локація дуже атмосферна й доглянута, відчувається щира турбота людей, які її створили та підтримують. Тут приємно зупинитися, перепочити від щоденної метушні, помолитися або просто побути наодинці з природою та своїми думками. Місце має духовну силу й наповнює світлом, надією та вірою. Добре підходить як для паломників, так і для туристів, які шукають спокійні, змістовні місця.”