Пам'ятки архітектури у Львові

“Дуже цікава екскурсія від Мирослави по стародавній сільський школі. Багато чого для мене було нового. Взагалі цей музей дуже гарне місце для відпочинку для людей, що цікавляться нашою історією та люблять прогулянки на свіжому повітрі.”

“Чудовий заклад та дуже приємний персонал”

“Дуже гарна територія монастир і дві церкви знаходяться на одній території. Дуже зручно що на території є кафе з доволі демократичними цінами. Дорога доволі хороша”

“Церква дуже красива , а таком в неї є підземелля і я в ньому побував. Мені все сподобалось. Якщо йти по тунелям , то можна побачити маленькі кімнатки , так вот в них колись були замуровані гроби , але не хвилюйтесь , там їх більше немає( при тому могли собі таке дозволити лише багаті люди , так вийшло що їх перепоховали , але вже на цвинтар). Також можу скажи один цікавий факт про саму церкву: до 2012 року в церкві знаходилось понад 3000000 книжок , а тоді їх просто вивезли. Ось фото самих тунелів:”

“Неймовірно красивий, вишуканий та розкішний храм. Всередині настільки красиво, що перехоплює дух. Все в золотавому стилі, на стінах та стелі невимовної краси розписи, на вікнах вітражі. Всім раджу завітати.”

“Дуже гарний, доглянутий храм. Розташований у самому центрі Червонограду. Варто зупинитись.”

“Гарний пам'ятник, не типічний, що виділяє його на фоні інших.”

“Унікальний для України собор, що розписаний Янои Генриком Розеном! Чудово поєднує вірменську архітектуру з українськими(загальноєвропейськими) ричами. Чудово, що собор потихеньку реставрують!”

“Прекрасна цервка, низка відгуків про звук що чути голосно, церква тут збудована раніше ваших газоблокових розвалюх які вже згнили, тому майте повагу до старших, поки ваші газоблокі не позавалювалися”

“Собор вражає своєю красою та багатим оздобленням, що не так характерно для церков у Львові. Особливо цікаво побувати на службі. Поруч є митрополичі сади , на території є кав'ярня та церковна лавка.”

“Дуже красива архітектура, можна відпочити від гамірливого центру міста.”

“Неймовірно красивий храм навпроти Підгорецького замку збудований 1752-1766 роках завдяки фундації і при особистій участі гетьмана Вацлава Жевуського. Спочатку храм служив тільки як святиня замкова, а парафіяльним став лише в 1861 році. Показую його у відео про Підгорецький замок на своєму YouTube каналі. Заходьте, дивіться й приєднуйтесь до моєї невеличкої спільноти”

“Дуже гарне місце, тихе і спокійне. Були в будній день, людей не було і в середину також не потрапили, але і довкола також є на що подивитися. Загалом в середину можна потрапити, там навіть екскурсію можуть провести. Легковою можна доїхати аж до самого монастиря, гарна дорога. Великі дерева, вали, мури, краєвиди - все дуже гарне. Можна зробити невеликий пікнік без вогнища під деревами. Сміття заберайте із собою, бо дехто того чомусь не розуміє. Місце однозначно треба відвідати.”

“Цікавий, в архітектурному форматі, будівельний комплекс. Просторі зали для Богослужіння. Красиве оформлення стін, на яких висять майстерно оздоблені ікони. Своєю внутрішньою красою вражає прибудована до основної будівлі капличка. Особливостю цього комплексу є те, що на внутрішньому подвір'ї Церкви збудована одна із пожежних веж м.Львова, з якої колись вогнеборці спостерігали за можливими пожежами у старовинному Львові.”

“Вежа пам’яті - надзвичайний символ нагадування про історичні події нашого краю, історичні постаті УПА, боротьбу УПА з ворогами. Варте уваги місце однозначно. Але хотілося б, щоб люди, йдучи сюди, розуміли, що це місце не про шашлики, а про нагадування трагічних подій. Так, навколо є альтанки, столи з лавками. Вигляд уже занедбаний, але відпочити можна. Підйом на саму вежу не для слабких.”

“Храм в який хочеться заходити і звертатись до Бога! крім того це пам'ятка архітектури з багатовіковою історією, яку не зруйнували "темні часи" ХХго століття!”

“Гарне та затишне місце. По колу розташовані лавочки на яких можна споглядати за цим гарним місцем. Поруч є невеликий сквер для прогулянок, також можна придбати морозиво та воду. Загалом дуже гарно та спокійно, тут небагато туристів тому можна насолодитися тишею та спокоєм.”

“Греко-Католицький храм. Хороша атмосфера.Приємні священники,до яких хочеться йти на службу Божу і Святу Сповідь. Дуже гарно готують дітей до Першого Причастя.”

“Доіжка до монастиря з боку джерела +/- норальна, але якщо йти сюди напряму від монастиря, не заходячи до джерела, то готуйтесь долати підйоми і спуски по слизьких стежках із корінням”

“хто любить старі церкви, маленькі і дуже затишні, намолені з певною хорошою енергетикою, тоді Вам на Варшавську в церкву св. Андрія Первозванного”

“Невелика церква, але дуже затишна”

“Каплиця Трьох Святителів — справжня перлина сакральної архітектури Львова, яка вражає не лише ренесансною витонченістю, а й духовною атмосферою. Зведена наприкінці XVI століття (1578–1591), вона є найстарішою кам’яною каплицею міста й зберегла в собі подих давнього Львова. Особливо вражає майстерне кам’яне різьблення фасаду та купольне перекриття, що нагадує українські дерев’яні церкви. Каплиця Трьох Святителів — це не просто архітектурна пам’ятка, а живий символ духовності, історії та краси Львова. Тут кожен камінь дихає молитвою й пам’яттю століть. Рекомендую всім, хто цікавиться історією, культурою та християнською спадщиною України.”

“Атмосферне місце. Можна придбати книгу чи якийсь сувенір”

“Для забезпечення міста водою на східному боці площі Ринок у 1407 році збудували водорозподільний пункт, куди збігалася вода з водогонів. Але місто росло, однієї водойми було замало і у 1697 р. на південно-західному розі площі спорудили ще одну. Її назвали «Нептун» — від дерев'яної статуї бога морів, якою вона була прикрашена. А у 1793 р. на Ринку було споруджено чотири фонтани — по одному на кожному розі площі, але по факту це криниці, де вода витікає струмками. При будівництві «Нептуна» використали колишню водойму.”

“Добре, що подібними пам'ятниками вшановують видатних діячів України.”

“Коштовною перлиною в архітектурному намисті Львова постає Будинок вчених, що на вулиці Листопадового Чину, 6. Зведено його за проектом відомого австрійського архітектурного бюро «Гельмер і Фельнер» в далекому 1898 році, як Шляхетське або Національне касино. В його архітектурі цілком проявився стиль необароко, який наприкінці ХІХ століття ностальгічно прославляв давно минулі барокові часи. Споруда милує елегантними формами, пишним декором фасаду з могутніми атлантами і затишною лоджією. Інтер’єри цього архітектурного дива створюють дух розкоші, який вважається одним із семи чудес міста Львова. В оздобленні присутнє різьблення деревини, обшиті шовком стіни, кришталеві люстри, мармурові каміни та інший старовинний декор, вік якого складає понад сторіччя. Уже не одне десятиліття існує Будинок вчених, але дух касино далі живе. У його пишних залах відбуваються конференції, концерти та презентації, виставки, екскурсії, фотосесії, різноманітні урочисті події (весілля, хрестини, корпоративи), знімають кіно, і, як колись, проходять пишні бали. У 1898 році у Львові збудували прекрасну будівлю у стилі необароко для Національного казино. Проект споруди розробили у віденському архітектурному бюро Ф. Фельнера і Г. Гельмера. Вони автори багатьох театрів у Європі. Зокрема, оперних театрів у Одесі та в Цюриху. Основними роботами з побудови шляхетського казино у Львові керували місцеві архітектори, але багато елементів зовнішнього і внутрішнього декору виконали найкращі майстри імперії Габсбургів. Оздоблення фасадів розробив Рудольф Вейр, а розкішний дерев’яний різьблений інтер’єр виготовив Шандор Ярай. Едмунд Плішевський автор алебастрового каміну у фойє, а львівські митці виконували живописні полотна для інтер’єрів. У часі пізніших реконструкцій до будівлі провели каналізацію, вона однією з перших у Львові була підключена до струму. До 1939 року казино називали аристократичним, шляхетним, а найчастіше – «казино Герхарда». Тут збиралися найбагатші, а потрапити в їхнє середовище було не просто. Радянська влада переобладнала споруду на обласний будинок вчених. Тут відбулося багато подій з наукового, громадсько-політичного і творчого життя міста, області і країни. У 1999 році у цих приміщеннях діяв прес-центр саміту Президентів країн Центральної та Східної Європи, який проходив у Львові. У 2008 році Будинок вчених включили в реєстр пам’яток, які не підлягають приватизації.”