Пам'ятки архітектури у Львові

“Костел належить до тієї групи історичних об'єктів, за якими ніхто не доглядає і з плином часу вони повільно руйнуються. Якщо проїжджати через село, то він знаходиться попри дорогу, і якщо є час і можливість, то варто спинитись, щоб оглянути споруду. Тим більше, що багато часу це не займе, так як вхід до середини закритий і оглянути його можна тільки ззовні. Можливо, уболівання з боку громадськості до таких от пам'яток приверне увагу людей і організацій, що займаються збереженням історичної спадщини.”

“Звичайний маленький парк де можна погуляти і посидіти на лавочці”

“Співвідношення ціна/ якість/ комфорт. Центр міста, гарний номер двомісний. Усе необхідне було. Номер реновований, зручне ліжко. Привітний персонал. Широка лінія шведського столу”

“В Європі з таких місць роблять туристичні маршрути, в нас воно стоіть заморожені і занедбане. Всередині дуже гарна місце для фотосесії, середньовічна архітектура змішалась з природою.”

“Атмосферна площа. Особливо для контингенту з стограмівкою на лавках”

“Гарний пам'ятник. Навколо розташовані лавки та розміщений дитячий майданчик.”

“Величний храм у сяйві золотих куполів (УГКЦ)”

“Чудове затишне місце, куди хочеться повертатися знову і знову. Велика подяка настоятелю Владиці Геронтію, який створив цю атмосферу і який своїми молитвами лікує людей та допомагає в складних життєвих обставинах. Дуже шкода, що ми живемо далеко і не можемо приїздити частіше.”

“Дуже мініатюрно і гарно) Цікава модель ратуші. Є надписи. Кому цікаво може підійти сфотографуватись та прочитати інформацію. Рекомендую як фото - зона. Багато туристів люблять тут фотографуватися. Рекомендую відвідати місце. Займе не багато часу та безкоштовно...”

“Гарний пам'ятник,тільки як на мене трохи не те місце для розташування”

“Це особливе місце тиші, молитви та внутрішнього спокою. Локація дуже атмосферна й доглянута, відчувається щира турбота людей, які її створили та підтримують. Тут приємно зупинитися, перепочити від щоденної метушні, помолитися або просто побути наодинці з природою та своїми думками. Місце має духовну силу й наповнює світлом, надією та вірою. Добре підходить як для паломників, так і для туристів, які шукають спокійні, змістовні місця.”

“Пам'ятник створенний трьом героям які загинули на грибовицькому сміттєзвалищі”

“Супер місце. Дуже гарний собор .хто у Львові перший раз, рекомендую глянути. Дуже мальовниче місце”

“08.11.2025р. Дуже пізнавальна і цікава екскурсія визначними місцями Львова.Екскурсовод Богдан на вищому рівні )хочеться повернутися знову”

“З 1975 року через спорудження пам'ятника Івану Федорову перестав існувати невеликий сквер перед Успенською церквою. Під час земляних робіт виявили залишки двох стін, вежі та Босацької хвіртки. Фрагменти цих укріплень відреставрували.”

“Пам'ятник великій людині. Доволі скромний, але достойний.”

“Вілла зведена у 1890 році (проект затверджено 27 лютого 1890 року, будівництво завершене 31 грудня 1890 року) архітектором Людвіком Бальдвін-Рамултом для власного проживання. Будинок двоповерховий, цегляний, тинькований, побудований на перепаді рельєфу на підвалах. Зведений у стилі романтизму, але з використанням художніх прийомів північного ренесансу та німецьких народних мотивів. Має три вежеподібні прямокутні виступи фасадів з південно-східної, північно-східної та південно-західної сторін, вкриті вальмовими дахами і чотиригранними наметами з заломами схилів. Північно-західна частина будинку — одноповерхова, перекрита трисхилим дахом, південна частина — двоповерхова, перекрита напіввальмовим чотирисхилим дахом. На гребенях дахів встановлені металеві ковані навершя, на північно-східній вежі — флюгер. Вікна прямокутні, з півциркульним завершям, оформлені обрамленням. Входи в будинок розташовані з північного сходу, південного заходу та південного сходу, парадним є північно-східний вхід. На рівні першого поверху південно-західний кут будинку охоплює тераса. Цей будинок є одним з характерних зразків неоромантичної течії у львівській архітектурі пізнього історизму. Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення № 74-м.”

“Є місця Сили ,це воно. Дуже гарний вид на озеро та навкруги. Довго з донькою сиділи та милувалися.”

“Дуже затишно та душевно, що допомагає доторкнутися до духовного! Прекрасний спів, талановитих монахинь, на Літургії чудово налаштовує на внутрішню молитву та гармонізує!”

“Все сподобалося чисто та затишно. Вигляд з вікна до центру міста”

“Цікаве місце. Детальніше про пам'ятник борцям за волю України та село Гійче дивіться у відео: село Гійче у Львівському районі Львівської області на ютуб каналі Expand your knowledge. Біля дороги як їхати на Раву-Руську знаходиться насипана могила з кам’яним хрестом борцям за волю України військовим УГА які віддали своє життя за українську державу впродовж 1918-1919 років. Пам'ятну плиту поставлено у 2018 році в честь сторіччя ЗУНР. Біля пам'ятника знаходиться водяна колонка.”

“Будівлю універмагу зведено на місці кам’яниці, датованої 1801 р., яка, в свою чергу, стояла на ділянках кількох будинків кінця XVI–XVIII ст. Зі сторони Ринку це були старі середміські кам’яниці Ґендзінських, Мельхіор-Вольфовичів та наріжна Станцлівська, або Штандлівська ; від вул. Шевської – Зярнків та Адамкевичів. У перші роки австрійського врядування у Вільчківській кам’яниці – назва якої походила від імені колишнього власника, Домініка Вільчека (Wilczek) – містилася військова комендатура, тут же мешкав комендант. У 1801 р. вимурували новий чотириповерховий будинок, який неодноразово змінював власників, аж поки бл. 1895 р. його не придбав ювелір та годинникар Абрагам Ціппер(Zipper). Наприкінці століття на головному фасаді Ціппер влаштував портал з вітринами за проектом Зиґмунта Кендзєрського (Kędzierski), збільшений аналог якого пізніше оздобив фасад нової монументальної будівлі. Авторами архітектурного проекту “товарного дому” Ціпперів, виконаного, найвірогідніше, у 1911 р., були Едмунд Жихович (Źychowicz) та Міхал Лужецький (Lużecki). Додатковий проект затверджено 5 серпня 1912 р. На той час будівництво вже добігало кінця, оскільки фотографія завершеної споруди датована теж 1912 р. Під час будівництва були розкриті пізньоренесансні колони Вільчківської кам’яниці, які передали до фондів історичного музею. Зараз одна з колон знаходиться у Львівському історичному музеї, друга – в Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України.”

“То бібліотека імені. Стефаника.”