Огляд каталогу
- 125 Всього бізнесів
- 4.1 Середній рейтинг
- 90% З відгуками
- 90% З фото
Знайдено 125 результатів
Перегляньте туристичний об'єкт у Волинській області. Використовуйте цей каталог щоб порівняти рейтинги, відгуки, фото, години роботи, адреси та контакти. 125 результатів у Волинській області. Середній рейтинг 4.1/5 на основі 71,578 відгуків та оцінок.
“Взимку він не такий яскравий, звичайно, але коли я йшов тим парком, в мене було відчуття відпочинку. Якщоб не ті три жінки з жахливими обоиччами, що посередині парку”
“Пам'ятка жертвам ДСВ 2. Що тут ще писати?”
“Червоноградський міський парк – це справжній оазис природи в центрі міста! Просторий, затишний і доглянутий, він ідеально підходить для прогулянок, відпочинку з родиною чи друзями. У парку є багато затінених алей, де можна сховатися від спеки, лавочки для відпочинку та красиві зелені зони, які радують око в будь-яку пору року. Для дітей облаштовані ігрові майданчики, а дорослі можуть насолодитися прогулянками або зайнятися спортом. Особливо чарівно тут восени, коли листя створює яскравий килим. Паркова атмосфера заспокоює та надихає. Це місце, де можна втекти від міської метушні та наповнитися гармонією. Рекомендую для відвідування!”
“Все супер! Замовляв для себе, вже не перший раз, і кожного разу дивує позитивне ставлення менеджера до замовника. Враження таке ніби дійсно рідні. "РІДНІ ВІКНА" Вам процвітання та по-більше клієнтів. Дякую!”
“Природній заповідник практично в межах міста. Плюс для екології і місце для відпочинку”
“Вечір повільно стікає по запітнілому склу старого дизель-поїзда. Крапля за краплею, спогади, що більше не мають сили, але ще не навчилися мовчати. За склом вирує сірий горизонт — не дихай. Час змивається вітром, що більше не свіже повітря, а щось невидиме — тінь чи пам’ять, яка ковзає попід колеса. Усередині — бліде світло ламп, з яких давно вигоріла надія на яскравість. Воно тріпоче, наче крило метелика, що випадково потрапив у минуле. Пожовклі пластмасові панелі ледве тримаються на викручених, як життя, гвинтах. У щілинах між стиками — пил, що не просто осів, а причаївся, уважно спостерігаючи. Бордовий дерматин сидінь — натертий, потрісканий, засмальцьований часом. Він ще пам’ятає долоні, що шукали опори, сльози, що не встигли впасти, і очі, які не дочекалися відповіді. І часом здається, що на одному з сидінь ще залишилося легке втиснення — не від пасажира, а від спогаду, що вміє важити. У відбитті скла, можна побачити щось ще: якби придивитися довше, ніж зручно, там виникає обрій, якого не було. В ньому — незнайомий чоловік у капелюсі. Чи то біла, чи то гарячка, чи хтось, хто давно мав зійти. Його вбрання легке — мов парус, що ловить вітер сподівань, погляд — спрямований у простір, що ще не знає розчарувань. Та іноді здається — він не дивиться, а слухає. Щось із того боку вікна шепоче — не словами, а шелестом трав, чи стуком серця, що не твоє. Повітря пахне іржею, злегка вивітрілим перегаром, холодним чаєм і старим тюлем з вокзалу. І ще — чимось невловимим, як перший запах після сну, в якому ти був кимось іншим. Усе застигло — час тут не плине, а дихає глибоко й повільно, разом із скреготом коліс, разом із пульсом старого заліза. І часом в кутах вагона можна побачити рух — не мишу, не пасажира, а просто тінь, що не має власника. Цей вагон — не просто рух. Це кімната пам’яті, оббита дерматиновими віршами про те, що ми встигли забути. Тут двері зачиняються не просто від протягу, а коли спогад вирішує вийти. І в кожному стуку рейки чується щось більше за дорогу — шепіт минулого. Бо не все, що залишено позаду, зникло. Деяке — досі їде з нами, сидить поруч, мовчить — і тримає за руку. Й інколи, коли заснеш на ходу, воно обережно підкладає під голову свою відсутність.”
“Дякую Пані Наталії за приємний відпочинок”
“Рекомендую! Займаюся будівництвом все життя, але щоб до клієнта було таке ставлення... Щиро дякую за людяність, щірість, оперативність та спец ціну.”
“Я додав це місце на Карти Google, вказавши його як туристичну визначну пам’ятку. Але це також місце, повне історії, яка триває тут століттями. Місце роздумів. І місце релігійного культу. Сюди варто приїхати, помолитися і прочитати про це місце на інформаційних дошках. Шукайте інформацію в інших джерелах.”
“Відмінне місце, щоб відпочити і набратися сил, багато можливостей, наприклад, зіграти у волейбол або баскетбол. Люблю влітку проводити там час, ще один плюс цього місця в тому, що він абсолютно без сміття, немає нічого що може нашкодити або зіпсувати навколишнє середовище, рекомендую відвідати це місце.”
“Надзвичайно популярне та емоційно приємне та святе місце”
Розважально-відпочинкова Зона у селі Долинка Волинської області є чудовим місцем для активного та спокійного відпочинку на природі. Цей мальовничий куточок приваблює як місцевих жителів, так і гостей регіону, які прагнуть провести час на свіжому повітрі.
“Обожнюю це місце. Були з родиною на вікенді”
“Кликун «Трилінко» — це бронзова міні-скульптура в Луцьку, яка символізує міську бруківку «трилінку», винайдену інженером Владиславом Трилінським. Вона нагадує про історію міських вулиць і додає шарму туристичному бренду «Луцькі кликуни».”
“Кликун Вогняр — це одна з сучасних скульптур-«кликунів» у Луцьку, яка символізує давню професію міських глашатаїв та сторожів. Він уособлює вогонь, світло і нічну варту міста.”
“Надзвичайно цікава абстрактна композиція! Одна з цікавинок парку імені Лесі Українки. Кажуть, якщо стати позаду скульптури і загадати бажання воно збудеться. Поруч з еко-скульптурою відчувається надзвичайно позитивна енергетика! Рекомендую побувати!”
“Гуляючи старим містом, завжди заглядую в це прекрасне місце, рекомендую увечері”