Куда сходить у Закарпатській області

“Моя найтрофейніша скульптурка! З пів години блукала по університету, поки знайшла. Скульптурка знаходиться НЕ у головному корпусі, а зліва від нього, у будівлі Факультету Міжнародних відносин на 5 поверсі біля кафедри угорської філології. Янош Арань - відомий угорський поет, друг Шандора Петефі.”

“Місце відпочинку місцевих мешканців, реалізоване після перемоги в конкурсі "Бюджет Громадських Ініциатив".”

“Пам'ятник водолію мінеральної води. На Закарпатті більше як 300 видів мінеральної води. Це велике багатство для оздоровлення людей.”

“Красивий та комфортний міст для переходу!!”

“Вражаюче місце. Краєвид який неможливо забути. Маршрут на гору, досить легкий, дорога довга, але через те що прокладена серпантином-долається легко. Тільки варто запастись довою та перекусом, на шляху немає місць, де можна щось придбати.”

“Перший відомий предок родини Ілошваї — князь Максим де Ілошва (Максим Ілошваї, угор. Ilosvay Maxem), волоський воєвода, який близько 1330 року разом зі своїми братами Сенеслау І де Долга (угор.Hosszúmezey I Szaniszló), Білкей Карачоні (угор. Bilkey Karácsony), та Комлоші Мігай (угор. Komlósy Torpa Mihály) поселились на території Закарпаття. Максим де Ілошва був сином легендарного воєводи Валахії — Татомира, а також рідним братом Басараба I — першого господаря Валахії та засновника династії Басарабів[1]. Максим Ілошваї згадується в документі за 1341 рік як «Makszem Olachy filii Thamery» («Максим волоський, син Татомира»). В цьому ж документі йде мова про маєток, яким володів Максим — угор. Makszemhaza(букв. «дім Максима», нині м. Іршава)[2]. Вже у 1342 році Максим Ілошваї згадується в письмових джерелах, як «Makszem filius Thattamery Olachy de Ilosva», тобто поселення Ілошва стає основною резиденцією Максима, так званим «possesiones capitalis», від якого рід Ілошваї надалі виводить своє ім'я та предикт — de Ilosva. Сини Максима де Ілошва: Іштван де Ілошва (угор. István (Nán) de Ilosva); Дьєрдь де Ілошва (угор. I. György de Ilosva) та Янош де Кішфалу (угор. János de Kisfalu) — засновник роду Кішфалуші.”

“Угорський поет. Помер в Ужгороді”

“Гарне озеленення, багато лавочок, що сісти відпочити.”

“Оригінально, цікаво, у стилі унікального Ужгорода”

“Мініскульптура "Ротонда святої Анни" - чудова маленька копія знаменитої Горянської Ротонди - найдавнішого храму Закарпаття. Розташована на церковному подвір'ї, під деревами, якраз і лавка поруч. Ротондочка має за основу розгорнуту книгу. Меценат Василь Гомонай, скульптор Роман Мурник та коваль Степан Руснак, ініцатива о.Богдан Савула.”

“Пам'ятник строгий, але красивий. Поруч дошка з переліком прізвищ та імен загиблих міліціонерів починаючи з 50-тих років минулого століття. Вічна пам'ять загиблим при виконанні своїх службових обов'язків співробітникам міліції.”

“34-та мініскульптурка, відкрита в Ужгороді. Знаходиться поблизу пекарні "ДІК". Враховуючи розташування, варто думати, що ця скульптурка присвячена тістечку "Наполеон" :). Однак, в 1960-х роках на Закарпатті, зокрема, неподалік Ужгорода, знімали фільм «Ватерлоо» про Наполеона. Тому кожен може обрати для себе свою версію, хоча, Наполеон Бонапарт, який тримає за спиною виделку, об'єднує у собі дві версії ;)”

“Мабуть, це була дуже талановита людина.”

“У цьому будинку жив і працював з 1892 по 1955 роки відомий український художник Еміль Романович Грабовський.”

“Хочу подякувати лікарю Самульник Юрію Адальбертовичу за професійну консультацію , уважність і чуйне ставлення до пацієнтів. Дякую Вам, Юрію Адальбертовичу.”

“Монументальний живопис, що зображає сцени з історії міста - Ілону Зріні, будівництво Паланку та ін. Було б круто додати всюди QR коди з описом, як це зараз роблять, щоб туристам було цікаво і без гіда.”

“Гарна радянська мозаїка. Виявив цей, коли прямував до перетину кордону.”