Церкви собори монастирі у Тернополі

“Красива архітектура! Церква у гарному стані!”

“Зводився храм в XVI столітті родиною Баворовских як каплиця на території дитинця замку. В 1747 році замкову каплицю було переобладнано у церкву Різдва Йоана Хрестителя. В 1851 році, на місці зруйнованого замку граф Віктор Боваровський (Wiktor Baworowski) зводить невеликий палац. Зараз від замку залишилося дуже мало. На місці, де він стояв, можна відшукати лише пивниці (зарослий пагорб), рештки фундаменту, залишки мурів та підземний хід відшукати який не вдалося.”

“Будівництво та оздоблення греко-католицької церкви.”

“Дуже любимо Рукомиш ! Завжди зупиняємось”

“Храм Пресвятої Євхаристії – це так звана велика сповідальниця. У ньому розташовані спеціальні кімнати – розмовниці, де прочани можуть духовно поспілкуватися зі священиком, приступити до Тайн Покаяння і Євхаристії. Храм освятив владика Василій Семенюк 4 грудня 2011 року.”

“Пасувало б вентиляцію додати. Через нестачу кисню людям стає погано, та і загалом стояти некомфортно. Це проблема багатьох церков. Можна знайти спеціаліста по вентиляціях і прорахувати як це оптимально організувати. Не обовязково ставити рекуператор.”

“Церква Вільварків. Краса і спокій”

“Чекаю інформації про Курдибанівку, допоможе фото церкви. Не знаю, скільки людей зараз стоїть у черзі в Курдибанівці, останнє число, яке я бачив, було в 2015 році, де було близько 20.”

“Споруджена церква в 1913 році. Класично тридільна, невелика за розмірами, прямокутна в плані. Над навою височить восьмигранний купол, що завершується меншим куполом з хрестом. До бабинця прибудовано невеликий притвір.”

“@my insta @ilona__dan Сподобався Храм. Гарна територія, все доглянуте. В капличці можна водичку набрати. Великим плюсом є те, що церква закликає (банер на воротах) не приносити на могили померлих штучні квіти,це дууууже важливо!!!”

“Мурована церква святого Дмитрія зведена в 1996 році.”

“Цікава архітектурна композиція... захоплює дух, навіть люди далекі від релігії відмічають величність... Рекомендував би відвідати кожному!!!”

“Чарівне місце, точно варто відвадати. Люб'язно проводять екскурсії всім охочим безкоштовно. Не дарма це місце називають українським Єрусалимом. Будете мати можливість піднятися на вежу Давида - обов'язково скористайтеся нею. Відкривається дуже мальовничий краєвид.”

“Богом благословенне місце і Отці. Для спокою душі рекомендую”

“Проповідальницю виконано у 1759 на кошти канівського старости Миколи Василя Потоцького. Є аргументи, аби вважати цей шедевр роботою Й.Пінзеля. На проповідальниці розміщені фігури Ісуса Христа на земній кулі та чотирьох євангелістів, а на балдахіні розміщений герб Золота Пилява. Церква була дуже багато декорована. Так, стіни були оббиті вовняними та шовковими тканинами, вівтар із чудотворним образом Розп'ятого Ісуса Христа, на голові якого - тернова корона з діамантами, золоті та срібні ланцюжки, золоті монети. Біля нього — шість великих дзеркал сріблом оправлених гданської роботи. На Іконі Богородиці переважали корали та перли. Церква Пресвятої Трійці збудована у 1754 на кошти шляхтича П. Мйончинського з каміння, взятого зі зруйнованого кримськими татарами замку в Полісюках за 2км від Зарваниці. Сюди щороку приходять тисячі людей, щоб попросити допомоги в чудодійної ікони Божої Матері Зарваницької, створеної в середині 17ст. Уявити тільки, що у 1867 вона була коронована з благословення Папи Римського!!! Молитва до неї не раз захищала мешканців Зарваниці від нападів ворогів. Зараз ікона допомагає багатьом прочанам позбутися хвороб. У 2001 біля неї молився Папа Римський Іван-Павло ІІ. А копія ікони є також в церкві Святого Миколая на Аскольдовій могилі в Києві з 1998. У 1946 церкву було зачинено і одразу тут розмістили зерносклад колгоспу. Відновити свою роботу храм зміг лише з 1989. Ікону Божої Матері Зарваницької переховували місцеві жителі, ікона Ісуса Христа втрачена. Розписи 1784 року відновлено у 1859. Молодий святий отець розпочав службу із трагічних подій в Україні, намовляв не втрачати віру у перемогу, радіти сьогодні, не падати духом...”

“У 1294 році християнська імператорська родина Анжелос, аби вберегти від знищення будинок, у якому жила Пречиста Діва в Назареті й де одержала благу звістку від архангела Гавриїла про народження Спасителя, розібрала його й перевезла до італійського містечка Лорето. Тут хатину відновили, а згодом над нею звели базиліку Святого Будинку. У пам’ять про цю святиню такі ж будинки звели у Чехії, Польщі, Німеччині. В Україні храм копії цієї хатини почали будувати у 2012 році у Зарваниці (архітектор Михайло Нетриб’як). Тут зберігається камінь з Назарету та два камінці, освячені в храмі Лорето.”

“Храм Матері Божої Неустанної помочі. Храм в якому я брала шлюб і хрестила двох дітей. Незважаючи на те, що пізніше ми переїхали в інший район, на великі свята всерівно ходимо в цей Храм. Тут моя душа відпрчиває.”

“Варто відвідати! Монахи дуже добрі, завжди допоможуть.”

“Монастир Ордену босих кармелітів Пресвятої Діви Марії з гори Кармель. Монашок цього ордену запросив в Чортків граф Станіслав Потоцький в 1635 році власник, на той час, міста.Кляштор (монастир), що зараз височить на пагорбі, був побудований в другій половині XIX століття. В комплекс кляштору входять: костел з високою баштою в центральній частині, та двоповерховий корпус келій, який оточує костел квадратом по периметру. Всередині квадрату корпусу келій знаходиться просторий внутрішній двір. У 1930 році за рахунок пожертв монастиря кармеліток була побудована лікарня, яка обслуговувала членів лікарняної каси. Зараз в костелі діє церква Непорочного Зачаття Діви Марії. В корпусах келій розташовані будинок для пристарілих, будинок для дітей сиріт «Карітас» та Вища дяківсько-катехитична академія.”

“Костел святого Станіслава в місті Чортків Тернопільська область У 2016 році костел Матері Божої Святого Розарія та святого Станіслава в Чорткові, або Домініканський костел у Чорткові увійшов до ТОП-7 найвеличніших католицьких храмів України. Споруджений на початку XVII століття. У 1683 році в монастирському костелі побував наступний польський король – Ян ІІІ Собєський. Наприкінці XIX століття старий костел не вміщував усіх парафіян, а їх кількість зростала. Тому старий храм з частиною мурів частково розібрали, а на його місці за проєктом, польського архітектора, професора Краківського університету Яна Кароля Саса-Зубжицького на початку ХХ століття звели новий храм у стилі надвіслянської готики, який прикрашали скульптури святих, які виготовили майстри Чеслав Стовп та Діаман Станкевич. Завершили будівництво у 1910 році. Проте у 1914 році костел пограбували російські війська та зняли дзвони. З приходом радянської окупації костел зачинили і перетворили на склад. Повернули костел віруючим наприкінці 80-х. Зараз костел діючий, він просто неймовірної краси та атмосфери, а побувати на службі у ньому одне задоволення!”

“Дуже гарне місце з діючою церквою. Я був в неділю і потрапив на службу. Мені сподобалося.”