Знайдено 9 результатів
“Храм, в якому діє жива спільнота. Це дійсно Жива парафія. Хто хоче пізнати Бога, вам в цей Храм.”
“Історія храму розпочалася в першій половині XVII століття (існують дані про 1630 та 1633 роки заснування). Через руйнування внаслідок воєнних дій перебудована 1717 (за історичним шематизмом Д. Блажейовського - 1733) року. До 1832 року була самостійною парохією села Вигнанка, згодом приєднана як філія до міста Чорткова, а на початку XX століття, після побудови Покровської церкви, в основному перестала вживатися. Після війни стояла замкненою і занепадала, аж поки 1967 року не завалилася центральна баня. Після цього випадку управління пам'яток архітектури УРСР провело реставрацію (з використанням металевих конструкцій, якими зафіксували зруби і оновлений купол. Церква на той час була тридільна з найвищою центральною банею, вкрита ґонтом. Внутрішнє убранство повністю втрачене. Восени 1989 року, під час виходу УГКЦ з підпілля, храм отримала у користування чортківська громада. Після того тривали реставраційні роботи, зокрема внутрішні стіни обшито дерев'яною вагонкою. Для збільшення площі церкви і середині 1990-х за згодою управління пам'яток добудовано бабинець, дах якого також вкрито ґонтом. Це змінило зовнішній вигляд споруди: замість класичної церкви подільського типу ми бачимо храм, що вражає своїми розмірами та унікальністю. Всередині привертає увагу дерев'яна різьба рам ікон, тетраподу, сповідальниці, поруччя та інших елементів. Похвально, що у церкві нема пластикових вазонків, різностилевих іконок на кожному сантиметрі площі та подібних ознак сучасного несмаку. Щоправда, на подвір'ї можна побачити композицію з "амфори", гірки каменів, горщика агави, що служить оформленням питної води, - данина сучасній примітивній моді. В інших деталях подвір'я акуратне: бруківка, газонна трава, ковані ворота. Біля церкви встановлено металевий хрест Тверезості і дерев'яний місійний 1991 року. В кінці подвір'я новозбудований парохіяльний дім, волейбольний майданчик. Церква однозначно варта пильної уваги мандрівника, що цінує історію, і може служити прикладом збереження дерев'яної пам'ятки в умовах сучасної України. Шкода, що громада не знайшла екскурсовода (про історію храму може розповісти парох, декан Чортківський о. Андрій, якщо вам пощастить його знайти.”
“Монастир Ордену босих кармелітів Пресвятої Діви Марії з гори Кармель. Монашок цього ордену запросив в Чортків граф Станіслав Потоцький в 1635 році власник, на той час, міста.Кляштор (монастир), що зараз височить на пагорбі, був побудований в другій половині XIX століття. В комплекс кляштору входять: костел з високою баштою в центральній частині, та двоповерховий корпус келій, який оточує костел квадратом по периметру. Всередині квадрату корпусу келій знаходиться просторий внутрішній двір. У 1930 році за рахунок пожертв монастиря кармеліток була побудована лікарня, яка обслуговувала членів лікарняної каси. Зараз в костелі діє церква Непорочного Зачаття Діви Марії. В корпусах келій розташовані будинок для пристарілих, будинок для дітей сиріт «Карітас» та Вища дяківсько-катехитична академія.”
“Костел святого Станіслава в місті Чортків Тернопільська область У 2016 році костел Матері Божої Святого Розарія та святого Станіслава в Чорткові, або Домініканський костел у Чорткові увійшов до ТОП-7 найвеличніших католицьких храмів України. Споруджений на початку XVII століття. У 1683 році в монастирському костелі побував наступний польський король – Ян ІІІ Собєський. Наприкінці XIX століття старий костел не вміщував усіх парафіян, а їх кількість зростала. Тому старий храм з частиною мурів частково розібрали, а на його місці за проєктом, польського архітектора, професора Краківського університету Яна Кароля Саса-Зубжицького на початку ХХ століття звели новий храм у стилі надвіслянської готики, який прикрашали скульптури святих, які виготовили майстри Чеслав Стовп та Діаман Станкевич. Завершили будівництво у 1910 році. Проте у 1914 році костел пограбували російські війська та зняли дзвони. З приходом радянської окупації костел зачинили і перетворили на склад. Повернули костел віруючим наприкінці 80-х. Зараз костел діючий, він просто неймовірної краси та атмосфери, а побувати на службі у ньому одне задоволення!”
“Святе місце ! Слава Ісусу Христу !”