Церкви собори монастирі у Львові

“Можна десь тут перелізти через забор?”

“Чудове місце, захоплює своєю старовиною та традиційністю, притаманній українському села з початку 20 століття, має свої легенд і зберігає низку історій, а в стінах старої дзвіниці і досі залишаються кулі з великих війн минулої епохи”

“Дуже гарна територія монастир і дві церкви знаходяться на одній території. Дуже зручно що на території є кафе з доволі демократичними цінами. Дорога доволі хороша”

“Цікаве туристичне і паломницьке місце.”

“Церква дуже красива , а таком в неї є підземелля і я в ньому побував. Мені все сподобалось. Якщо йти по тунелям , то можна побачити маленькі кімнатки , так вот в них колись були замуровані гроби , але не хвилюйтесь , там їх більше немає( при тому могли собі таке дозволити лише багаті люди , так вийшло що їх перепоховали , але вже на цвинтар). Також можу скажи один цікавий факт про саму церкву: до 2012 року в церкві знаходилось понад 3000000 книжок , а тоді їх просто вивезли. Ось фото самих тунелів:”

“Костел святого Антонія Падуанського — римо-католицький храм у Львові на вулиці Личаківській, 49а. Пам’ятка барокової архітектури. Якщо пощастить потрапити всередину (а чому має не пощастити?), можна побачити п’ять пізньобарокових вівтарів (1740-ві). Дерев’яний амвон і пізньобарокові сповідальні – теж з XVIII ст. Ордан – молодший, з середини ХІХ ст. З трьох дзвонів храму вцілів лише один.”

“Неймовірно красивий, вишуканий та розкішний храм. Всередині настільки красиво, що перехоплює дух. Все в золотавому стилі, на стінах та стелі невимовної краси розписи, на вікнах вітражі. Всім раджу завітати.”

“Це прекрасно, що храм ззовні не реставрують до ідеальності, вигляд справжнього середньовіччя , могутності , величі тих часів у сірих стінах можна розгледіти краще. Всередині як і у всіх католицьких соборах пофарбовано у світлі тони бежевого та сірого кольору. Величезний вівтар з колонами та скульптури по всьому храму вражають! Храм можна обійти та подивитися з кількох сторін , але найкраще видно його велич з сторони входу. Це діючий храм , під час богослужінь не можна проводити екскурсії. Можна залишати пожертви та ставити свічки.”

“Як то кажуть знаючі люди, шматочок Вікторіанської Англії в маленькому селі Гніздичів. Монастир Святого Герарда. Історія цього місця починається ще з середини 17 століття, коли одна знана пані побачила на дереві образ Матері Божої. Його кілька разів пробували перенести до сусіднього містечка. Невдало.  Дивом дивним він знов повертався на це місце. Було прийнято рішення звести тут капличку. Слава про образ росте,  його проголошують чудотворним. В середині 18 століття будують храм. З часом навколо храму виростає монастир. Ікону коронує Папа Х. Під час 2 світової війни чудотворну ікону рятують від радянської влади і вивозять до Польщі.  Наврядче вона повернеться до дому. З 2000 року в храмі точна її копія. Розписи вицвіли, але відчувається дух часу. Монастир реставрують. Ззовні як нова копійка. Можна піднятися на колокольню.”

“Дуже гарна церква. 7 червня 1868 р. був посвячений наріжний камінь під будову нової церкви тоді ще костелу в романському стилі. Але через нестачу матеріальних ресурсів будівництво затягувалось. Спочатку заклали фундамент, через деякий час вимурували стіни, але тільки до вікон, пізніше добудовують дах, і так поступово остаточно завершили будівництво у 1894 році. Детальніше про церкву та селище Гніздичів можна подивитись у відео: селище Гніздичів у Стрийському районі Львівської області на ютуб каналі Expand your knowledge.”

“4 листопада 1923 р. у с. Голоско Велике біля Львова був заснований третій монастир редемптористів на Україні. Він був куплений за допомогою митрополита Андрея Шептицького для новіціяту. Там кожного року проводиться фестиваль редемпториської молоді. 2024 вже 16 щорічний фестиваль минув для наших українських діточок з усіх регіонів України!”

“Дуже красива архітектура, можна відпочити від гамірливого центру міста.”

“Неймовірно красивий храм навпроти Підгорецького замку збудований 1752-1766 роках завдяки фундації і при особистій участі гетьмана Вацлава Жевуського. Спочатку храм служив тільки як святиня замкова, а парафіяльним став лише в 1861 році. Показую його у відео про Підгорецький замок на своєму YouTube каналі. Заходьте, дивіться й приєднуйтесь до моєї невеличкої спільноти”

“Греко-католицький монастир Василіанського ордену (монатир Вознесіння Господнього). Засновано монастир у XVI столітті як монастир Василіанського ордену. Зараз це греко-католицький монастир Вознесіння Господнього. Перша писемна згадка про діяльність монахів Василіанського ордену в Золочеві відноситься до 1567 року. Первісно монастир знаходився в східній частині міста, та в 1649 році був спалений татарами. На кошти Яна Собецького монастир було відбудовано, та монастирські споруди звели дерев’яними. У 1704 році було засновано новий монастир де він знаходиться і зараз. В 1740 році старий та новий монастирі об’єдналися. У 1840 – 1860 роках бул споруджено нові кам’яні монастирські споруди. Меценатом спорудження обителі виступила графиня Комарницька. Саме в цей час, в 1862 році, стару церкву, споруджену в 1665 році, було перебудовано.”

“неймовірне місце. в центрі міста спокійний і затишний куточок. доглянута територія. церква в якій спокійно можна помолитись. пройтись територією. посидіти на лавці. на території є також магазинчик де можна купити релігійну літературу, свічки і різну атрибутику! всім бажаю тахтненної прогулянки!”

“Дуже гарне місце, тихе і спокійне. Були в будній день, людей не було і в середину також не потрапили, але і довкола також є на що подивитися. Загалом в середину можна потрапити, там навіть екскурсію можуть провести. Легковою можна доїхати аж до самого монастиря, гарна дорога. Великі дерева, вали, мури, краєвиди - все дуже гарне. Можна зробити невеликий пікнік без вогнища під деревами. Сміття заберайте із собою, бо дехто того чомусь не розуміє. Місце однозначно треба відвідати.”

“Цей храм може зацікавити своїм стінописом, що поєднує біблійні мотиви з національно-історичними. Архітектура - неперевершена. «Жовківська іконописна школа». Погугліть !”

“Сюди йти краще після скельного монастиря іто з ровером”

“Дорога асфаль до монастиря показало на навігаторі ґрунтова. Неймовірна красота. Можете зайти подивитися, даже якщо ви не віруючі , вас ніхто не буде питати, якщо ви самі не захочити.”

“Заїхали туди випадково, після відвідин замку, який розташований поруч. Тут дуже затишно, тихо і дуже мало людей. Це саме те місце, де можна уєдинитись і задуматись) На території є джерело, де можна набрати води. Також є місце з мальовничим краєвидом, де можна відпочити)”

“Греко-Католицький храм. Хороша атмосфера.Приємні священники,до яких хочеться йти на службу Божу і Святу Сповідь. Дуже гарно готують дітей до Першого Причастя.”

“Другий жіночій монастир у Львові і перший жіночий навчальний заклад. Шкода, що так все було занедбано і зруйновано і так тепер важко реставрується і відновлюється.”

“Така краса - висока і нетлінна Що хоч спинись І з Богом говори”

“Доіжка до монастиря з боку джерела +/- норальна, але якщо йти сюди напряму від монастиря, не заходячи до джерела, то готуйтесь долати підйоми і спуски по слизьких стежках із корінням”

“Цікаве історичне місце, хороший доїзд асфальтованою дорогою. Потребує допомоги меценатів та небайдужих людей, багато потрібно відновлювати”

“Зведений як костел чернечого ордену Кармелітів Босих. Його посвячення пов'язане з Архистратигом Михаїлом, святим покровителем України-Руси та хоронителем Гробу Господнього. У 1991 році храм і монастир було передано ченцям Студійського Уставу УГКЦ, ордену, заснованого у 1920-х pp. митрополитом Андреєм Шептицьким. Монахи ордену дотримуються давньохристиянських слов'яно-візантійських традицій, ведуть широку місійну та просвітницьку ДІЯЛЬНІСТЬ. Розписи храму були виконані італійським малярем Дж. Педретті та його учнем б. Мазуркевичем (1731 -1732). У пресвітерії знаходиться унікальний мармуровий вівтар XVII ст. у формі малої святині (темп'єтто).”

“Хороша, красива церква. Велика територія. Є дитячий майданчик. Рекомендую до відвідування.”

“Невелика церква, але дуже затишна”