Розваги & Туризм & Відпочинок у Львові

“Храм святого Архистратига Михаїла УГКЦ.”

“Споруджено храм в 1939 році на місці каплиці. Будівництво відбувалося за кошти громади села.”

“Надзвичайно комфортне та добре місце. Дуже сподобалось!”

“Відмінний готель, шикарна ціна !!! Хороші умови для проживання: зручні ліжка, чисте м'яке постільної білизна, доглянутий санвузол, тиша. На маршрутці до самого серця Львова проїхати 10 хвилин. Відмінний привітний персонал, особливу позначку потрібно залишити керівнику готелю - Інні. Приязна, позитивна, приємна дівчина, завжди зустрічає і проводжає з посмішкою, чуйна, будь-яке питання вирішується - миттєво. Смачна кухня, як вдома. Ми залишилися задоволені, будемо зупинятися ще не раз!”

“Будівля красива, в самому музеї не була.”

“Я зверталася до цієї компанії як студент для пошуку роботи. І я хочу сказати, що з багатьох контор ця найкраща по клітинноорієнтованості. Мені підібрали вакансію, яку я хотіла, у місті про яке мріяла. Я встигла багато побачити та побувати. Дякую Світлані! я б із задоволенням звернулася б ще раз і рекомендуватиму одногрупникам!”

“Дякую Ігору Нетлюху за співпрацю та покупку! Нехай Телекомпанія "Моноліт TV" та продюсер ще більше розвиваються та здійснюють усе задумане!”

“Підказали як знайти дорогу до страхової Провідна”

“Дякую за Гарну і Якісну роботу та прекрасний сервіс!”

“вілла «Спокійна» спроєктована у 1891 році архітектором Яном Томашем Кудельським на замовлення власника земельної ділянки Францішека Стейфера. Будівля прямокутна у плані, з північно-східного боку розташований еркер, завершується наметовим дахом. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення”

“Чотириповерхові кам'яниці, споруджені у 1914—1916 роках за проєктом архітектора Івана Багенського та будівничого Войцеха Дембінського у стилі неокласицизму початку ХХ століття на замовлення Казимира Похвальського. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.”

“Приємні спогади проживала там за студентського життя з 2001-2004 рр. на першому поверсі праворуч .”

“Будинок № 1а, що відрізняється шпильчастою вежею, зведений у 1903—1904 роках у стилі неоготики за проєктом архітектора Ґраціана Яворського для Яна Дилевського. Будівництво здійснювала фірма Альфреда Захаревича і Юзефа Сосновського, у процесі зведення будинку використовувалися залізо-бетонні системи французького інженера Франсуа Еннебіка.”

“Її у 1907 році збудував львівський архітектор Людвік Вельтце (1871 – після 1939). Першим власником будинку був поліційний радник Войцех Венц. На початку 20-х років XX століття вілла перейшла у власність Зигмунта Радзимінського (1843-1928) – польського історика, дослідника генеалогії та геральдики. Радзимінський - випускник Київського університету, багато років прожив на Волині, а з 1904 жив і працював у Львові (від 1909 - у віллі "Люба" на нинішній вул. Коновальця, 92.). Помер у 1928 році, похований на Личаківському кладовищ відомого польського історика, археолога, знавця геральдики та генеалогії Зигмунта Радзимінського (1843-1928). У 30-х роках ХХ століття будинок належав професорові (у 1926-1946 роках) Львівського університету Єжи Куриловичу, одному із найвидатніших лінгвістів ХХ ст,  керівникові кафедри індоєвропейського мовознавства та кафедри романської філології. Курилович – автор ряду з праць теорії мови, фонетики, морфології. У 1946 році виїхав до Кракова, де продовжив наукову діяльність.”

“Вілла-палац графині Ядвіги Русоцької. Споруджена 1898 р. у стилі історизму, з парадним ґанком та наріжною вежею зі шпилем, за проектом Вінцента Равського-молодшого.”

“Романтична вілла, що нагадує корабель. Як на мене, вона досконала в архітектурному вирішенні, а оздоблення майолікою одразу навело на думку про автора цього творіння. Так і є - неперевершений дует Левинського і Захаревича. До 1907 тут жив і творив відомий в першу чергу панорамами на історичну тему польський художник Ян Стика. Коли він виїхав у Францію, будинок придбав греко-католицький митрополит, меценат української культури Андрей Шептицький і у 1908 подарував його Національному музеєві у Львові. У 1913 в цьому будинку оселився художник О. Новаківський, переїхавши з-під Кракова до Львова на запрошення митрополита. Художник зобов'язався передавати до фондів музею свої твори. З ініціативи та за фінансової підтримки Шептицького в 1923–1935 у майстерні художника діяла Мистецька школа Новаківського. Після його смерті тут традиційно творили інші митці. З 1972 тут постійно діє Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського.”

“Вілла Гіжицьких, збудована у 1894 році за проектом архітектора Якуба Любінгера, створеним у бюро Івана Левинського, збудували палацик для графа Леона Гіжицького. У фасаді будинку мотиви французького неоренесансу поєднуються із елементами народної архітектури. Під час першої російської окупації Львова у 1914-1915 роках у ній жив комендант міста, а після 1939 року її господарями повністю стали військові. Був тут і підрозділ військової контррозвідки, і військовий комісаріат, і військовий трибунал, навіть військове управління торгівлі. У 1950-х роках тут містився військкомат Ленінського району міста Львова, пізніше військовий суд Львівського гарнізону, нині — Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області.”

“Ми споглядаємо її такою, якою вона була у 17ст. Тільки у 1765 додали контрфорси, про що згадано на правому вгорі. Її фундаменти були закладені ще у 14ст і відома вона під назвою Гепнерівська кам’яниця. Будинок споруджений на початку 17ст львівським райцею (чоен міської ради) доктором медицини Павлом Гепнером, який оселився в ньому у 1610. Уся будівля над вікнами «всипана» латинськими прислів'ями. Їх переклад приблизно такий: «Хто ж багач? Хто не має жадань. А хто вбогий? Захланний», «Ніколи не дисонує корисне з красивим», «Ти мій Бог і моє все», «Де милосердя, там Бог», «Вщерть добра є — випирає», «Де багатство, там і друзі». Овідій, «Добрий не заздрить нікому» Цицерон, «Чеснота долає все», «Нагорода за доброчесність — шана» Арістотель, «Лише доброчесність тріумфує», «Низьким висока». У будинку, що стояв на цьому місці раніше, провів ніч перед стратою Іван Підкова, один із керівників запорізького козацтва, молдавський господар, національний герой українського і молдавського народів.”

“Метрологічна неймовірне місце . Одразу по сусідству - Балкончик Бобелича , хто не був - рекомендую .”

“Площа Ринок є найстарішою в Україні і виникла за князювання Лева Даниловича у другій половині 13ст за взірцем середньовічних західноєвропейських міст, як центр торговельного та суспільного життя нового міста. Письмові згадки містить книга протоколів судових засідань Львівської міської ради 1382—1389 років. Там вона фігурує як circulo, що є калькою з німецького ring, слова яке надалі трансформувалося у звичне слов'янське ринок. Ще до пожежі 1381 року на площі переважала мурована забудова. Площу розміром 142×129м утворюють 44 будинки та ратуша в центрі. Подумати тільки, що вже у 1452 площа і головні вулиці були забруковані! Від початкової готичної забудови, яка загинула під час пожежі у 1527 збереглися підвали та фрагменти стін з готичними деталями. Дбайливо відновлюючи вцілілі мури, нові будинки після руйнівної пожежі містяни будують тільки з каменю та цегли і називають їх кам'яницями... Так і ця колишня кам'яниця Домбровська побудована для Андрія Самбора Домбровського у 17ст. Вишукані ренесансні портали та контрфорс до другого поверху на головному фасаді збереглися з того часу. Кам'яниця змінювала власників і у 1880 був надбудований 4й поверх. Тепер один з порталів слугує входною брамою, а другий перероблений на велику віконну вітрину.”

“Камʼяниця виходить на Котляревського і Метеорологічну, збудована у 1911 році за проєктом Івана Левинського в стилі неокласицизму для відомого польського оперного співака Адама Дідура, а на розі вулиць розташована ротонда-капличка, що має овальні віконця та високий шатровий дах. У 1920 в частині будинку, що по Метрологічній було організовано українські відділи жіночої учительської семінарії імені Собінського. Після війни совєтами кам’яниця перетворена на житловий багатоквартирний будинок. Частину приміщень нині займають аудиторії та гуртожиток львівського мистецького коледжу імені Івана Труша. Будинок є памʼяткою архітектури місцевого значення.”