Розваги & Туризм & Відпочинок у Львові

“Були у суботу на сапах, хороший інструктаж, все сподобалось, смачно годують в ресторані”

“Пунт видачі знаходиться в магазині ,,Мирослава,,.”

“Просто неймовірно! Однозначно раджу відвідати усім, хто має час і натхнення.”

“Повернулась з туру "Новорічні столиці". Дякую туроператору Гал-круїз за чудову організацію. За 2 екскурсійний дні ми відвідали 3 столиці - 3 країни. Цілий день та Новорічну ніч провели у Відні, наступного дня прекрасна екскурсія по Братиславі, Будапешт та кораблик по Дунаю. Шикарно.”

“Зазвичай відпочиваємо влітку. Місце супер - високо а горах, подалі від шуму. Чисті номери, смачна кухня, веселі та гостинні господарі❤️”

“Народний дім с.Ставчани Великий зал де часто проводяться заходи Круті дискотеки ))”

“Жабенятник, але пішаний пляж. Для малечі самий раз. Вхід з дорослого 50грн. Людей мало навіть у спеку.”

“Файна місцина, тільки комарі беруть як крокодили)”

“Працюють з вівторка по суботу з ранку і до вечора, є обідня перерва з 12 до 13-00. Гарне обслуговування”

“Дуже класні люди, всім раджу, залишалась в них вже 2-й раз”

“Абсолютно адекватні судді, негативні відгуки залишають ті, хто суд не виграв”

“Напіврозвалений тамбур старого радянського вагона. Металеві двері — мов щелепи іржавого звіра — щільно зімкнуті. На них — шрами часу, патьоки іржі та закіптюжений пил. І тільки вузька тріщина між стулками впускає тонкий промінь сірого, дощового ранку. Залізничні рейки, мов вени мертвого тіла, тягнуться в безконечність за вікнами, втрачаючись у вологому серпанку. Під ногами — бруд, злежаний і важкий. У ньому — розпливчасті плями, схожі на рештки давньої пиятики або щось гірше: наче хтось тягнув важке, тепле й мовчазне. Металеві поручні — облуплені, вкриті лускою іржі — здаються кістками часу, що ще пам’ятають чиїсь руки. Праворуч — металева урна з вицвілим написом: "ДЛЯ СМІТТЯ". Але сміття тут інше: зіжмакані ганчірки, обвуглені дроти, шматки ізоляції… і порожня пляшка з етикеткою “Пшенічная”, ніби залишена кимось, хто ще вірив, що це місце можна покинути. На стіні — подряпина, чи то записка, чи координати, чи проста істерика, витерта серветкою так, щоб нічого не лишилось. Тиша тут — як свинець у легенях. Вона не дозволяє дихати глибоко. І десь далеко — ледь чутне, тягуче шипіння, схоже на затяжну затяжку через фільтр. Може, то аномалія. Може, то просто дихає сам вагон. Двері не відчиняються. Або заїло. Або цей вагон більше не відпускає.”

“Вітаю. Вчора повторно користувалась послугами цього відділення. Була приємно здивована (мала ненейкраще враження ), відправляла 3 ящики , 2 з них були дуже важкі. Хлопчина (не запитала ім'я) зі складу прийшов забрав, заскотчував, дякую йому. Швиденько все оформили і відправили. Дякую!”