Пам'ятки архітектури у Львівській області

“Тут люблять людей і ставляться до кожного як до Особистості. Дякуємо”

“Буваю у Львові по роботі,то намагаюсь зупинятись саме тут. Гарний персонал,гарний отель,досить затишне місце. Дуже смачне меню. Салати,це окремий витвір мистецтва. Да і взагалі все завжди дуже смачно.”

“Круто багато чого відбувається та і в Стрию то найпопулярніша точка для зустрічі з друзями якщо ви в перше в Стрию то їх називають три святі”

“Дуже смачна піца і чудовий сервіс, Ліана і Христина чудові дівчата, посміхаються кожному гостю, до таких хочеться повертатись”

“Прекрасне місце відпочинку для молоді і старших! Хоча могли б підремонтувати його”

“Памятник Тара́с Григо́рович Шевче́нко — український поет, письменник, художник, громадський та політичний діяч. Національний герой і символ України. Член Кирило-Мефодіївського братства. Академік Імператорської академії мистецтв.”

“Гарне розташування. На початку паркової смуги, є парковка для автомобілів, поблизу є зупинки громадського транспорту. Не подалік розташований місцевий РАГЗ”

“Палац в Оброшине має єдиний аналог - палац Бєліньських у Варшаві того ж архітектора Юзефа Фонтани. З 15ст село Оброшине під Львовом служило літньою резиденцією львівських архієпископів. Збудували палац лише у 1730 архиєпископом Яном Скарбеком, який прославився будівництвом нових та реставрацією старих галицьких костелів та помер у 1733, не побачивши своє творіння. До цього резиденція була в Дунаєві, що під Золочівим, і це було далеко від Львова. Збудований у поєднанні стилів бароко, рококо та сецесії При палаці була збудована каплиця, що дивує своєю простотою у порівнянні із палацом. Була також оранжерея із рослинами (сьогодні там звіринець) Браму охороняють два кремезні чоловіки, які до речі, повернуті обличчям не до входу, а до палацу. Дивним є й те, що центральний фасад занадто архітектурно витриманий в порівнянні із тим, що виходить у парк. Російські солдати в 1915 забрали з палацу всі цінні речі. Вмурований в стіну архів виламати не змогли, тому знищили його. Пізніше палац перейшов до німців, які влаштували у каплиці їдальню. Далі австрійські полки перетворили споруду на табір біженців для турецьких вояків. Останніми воєнними гостями були наддніпрянські козаки, які винесли з палацу навіть ті залишки меблів, які пережили і турків, і їдальню, і москаликів. Палац стояв без вікон і дверей, зі зруйнованими п'єцами, паркетна підлога була теж виломана. Дивно, але дах вцілів. В 1920-х було вирішено провести в маєтку генеральний ремонт. Керували роботами архітектор Броніслав Віктор. Він не відроджував стару будівлю, а почав оздоблювати її новими елементами, що спотворило палац і призвело до більшого руйнування (колони із балконом туди ж). Палац архиєпископів крім вражаючих розмірів мав ще й окремо кухню і каретну. Коли побачила будівлю справа від палацу, одразу майнула думка, що це каретна. Схожі будівлі довелося бачити. Дуже низький вхід , замурований заїзд у бічній стіні, високий дах, під яким, можливо, зберігали сіно для коней. Зараз це напівруїна із сміттєзвалищем з іншого боку будівлі та проваленим дахом. Та яке було здивування, коли сторона будівлі, що виходить на парк, пристосована під житло із автомобілем під дверима. Можливо, це приміщення також відносяться до Науково-дослідного інституту землеробства і тваринництва західних областей України, що розмістився тут після Другої світової війни. Весь комплекс виглядає дуже сумно у напівзруйнованому стані, але це вже другий схожий палац, який облюбували матусі із дітками. Дитячий щебіт і забави не дає відчуття, що ти в закинутому місці. Біля палацу ще у XVIIIст було розбито мальовничий парк з каскадом озер. Створений він був у французькому стилі з 800-метровою липовою алеєю, ставками та зоологічним дендрарієм. На сьогоднішній день збереглося тюльпанове дерево, магнолії, платани і пірамідальні дуби, дендрарій і звіринець із ворітьми у вигляді хвоста павича та вазами із зображенням тварин.”

“Гарний пам'ятник Богдану Хмельницькому в маленькому містечку Ходорів Львівської області”

“Номер був просторий і комфортний, усе продумано до дрібниць. Особливо вразила чистота та затишок. Відчувається турбота про гостей. Рекомендую всім, хто цінує якість і комфорт!”

“Неймовірне місце. Рекомендації тим, хто любить багато гуляти”

“Магазин просто супер якісні розвиваючі іграшки і ціни радують.”

“Хрест як хрест. Пам'ятник як пам'ятник. Що вам хрест зробив? Най стоїть, чим він вам заважає?”

“Дуже гарне і атмосферне місце. Перлина палацової архітектури, яка занепадає через відсутність коштів( Приємні музейні працівниці і екскурсовод пані Ольга. Рекомендую взяти екскурсію.”

“Дуже красиве місце, саме місце. Красива територія, з обидвох сторін дороги - озера. Навколо палацу - красивий парк. Шкода, що дуже близько до палацу побудований ресторан, він реально заважає огляду. Сам палац зберігся в хорошому стані, здається навіть ведуться якісь роботи по реставрації.”

“Приємне місто для відпочинку, але трішки занедбане.”

“Пам'ятник Воїнам УПА! Місцеві називають його "Санта Барбара". Недавно трохи відреставрований.”

“Костел належить до тієї групи історичних об'єктів, за якими ніхто не доглядає і з плином часу вони повільно руйнуються. Якщо проїжджати через село, то він знаходиться попри дорогу, і якщо є час і можливість, то варто спинитись, щоб оглянути споруду. Тим більше, що багато часу це не займе, так як вхід до середини закритий і оглянути його можна тільки ззовні. Можливо, уболівання з боку громадськості до таких от пам'яток приверне увагу людей і організацій, що займаються збереженням історичної спадщини.”

“Співвідношення ціна/ якість/ комфорт. Центр міста, гарний номер двомісний. Усе необхідне було. Номер реновований, зручне ліжко. Привітний персонал. Широка лінія шведського столу”