Пам'ятки архітектури у Львівській області

“Гарний пам'ятник, не типічний, що виділяє його на фоні інших.”

“Після Служби божої ,завжди хороший день.”

“Греко-Католицький храм. Хороша атмосфера.Приємні священники,до яких хочеться йти на службу Божу і Святу Сповідь. Дуже гарно готують дітей до Першого Причастя.”

“Унікальний для України собор, що розписаний Янои Генриком Розеном! Чудово поєднує вірменську архітектуру з українськими(загальноєвропейськими) ричами. Чудово, що собор потихеньку реставрують!”

“Храм в який хочеться заходити і звертатись до Бога! крім того це пам'ятка архітектури з багатовіковою історією, яку не зруйнували "темні часи" ХХго століття!”

“Прекрасна цервка, низка відгуків про звук що чути голосно, церква тут збудована раніше ваших газоблокових розвалюх які вже згнили, тому майте повагу до старших, поки ваші газоблокі не позавалювалися”

“Собор вражає своєю красою та багатим оздобленням, що не так характерно для церков у Львові. Особливо цікаво побувати на службі. Поруч є митрополичі сади , на території є кав'ярня та церковна лавка.”

“Дуже красива архітектура, можна відпочити від гамірливого центру міста.”

“Цікавий, в архітектурному форматі, будівельний комплекс. Просторі зали для Богослужіння. Красиве оформлення стін, на яких висять майстерно оздоблені ікони. Своєю внутрішньою красою вражає прибудована до основної будівлі капличка. Особливостю цього комплексу є те, що на внутрішньому подвір'ї Церкви збудована одна із пожежних веж м.Львова, з якої колись вогнеборці спостерігали за можливими пожежами у старовинному Львові.”

“хто любить старі церкви, маленькі і дуже затишні, намолені з певною хорошою енергетикою, тоді Вам на Варшавську в церкву св. Андрія Первозванного”

“На площі біля пам'ятника часто можна поспостерігати за змаганнями місцевих шахмати стів”

“Перша письмова згадка про Поморяни відноситься до 1437. За "Поморянською Хронікою", першими жителями Поморян були 32 українські і дві єврейські родини. Будівництво костелу розпочалося в 1738. Ксьондз звів стіни костелу до вікон. Закінчити не зумів, бо в 1758р помер. Стіни так і залишилися стояти 10 років. В 1808 будівництво костелу було завершене. В 1854 році сталася пожежа, яка фактично знищила всі прикраси в середині храму, серед яких ризи, що були виготовлені з турецьких прапорів, здобутих польським королем Яном III Собєцьким у битві з турками під Хотином. В костелі був великий орган який ще встигли вивезти до Львова, поки він не зруйнувався зовсім. У період з 50-х 20ст по 1990 костел було закрито. Пощастило потрапити усередину, тому що активно ведуться ремонтні роботи і костел відчинений. Робітники тактовно щезли, щоб дати можливість помилуватися та фотографувати”

“Знесіння, як я його раніше не зауважував. Зробили дорогу здоров'я, і новий тиночок уздовж. Люблю кататись тут на вело і проводити час на одинці. Гарне чисте місце якщо у вас є на прогулянку 3-4 години. Вартує спланувати вихідний щоб приїхати із друзями або родиною саме сюди. Неймовірні краєвиди Львова та мальовничий захід сонця заідси.”

“Чудове місце для відпочинку, прогулянки чи пробіжки. Чисте повітря і мальовничі краєвиди на Львів.”

“Атмосферне місце. Можна придбати книгу чи якийсь сувенір”

“Гарне місце та пам'ятник людині, яка завезла у Львів каву.”

“Для забезпечення міста водою на східному боці площі Ринок у 1407 році збудували водорозподільний пункт, куди збігалася вода з водогонів. Але місто росло, однієї водойми було замало і у 1697 р. на південно-західному розі площі спорудили ще одну. Її назвали «Нептун» — від дерев'яної статуї бога морів, якою вона була прикрашена. А у 1793 р. на Ринку було споруджено чотири фонтани — по одному на кожному розі площі, але по факту це криниці, де вода витікає струмками. При будівництві «Нептуна» використали колишню водойму.”

“Тихе, чудове місце. Знаходиться на території Собору Св. Юра. Вхід платний, 40грн благодійний внесок, і можна 40хв. провести на території парку. Цього часу вистачає, щоб прогулятися, посидіти і подумати. Є невеличкий оглядовий майданчик.”

“Дуже хороша атмосфера. Затишно, як вдома. Багато стародавніх автентичних ікон, розписів. Священники чуйні та завжди раді допомогти. Гарний хор. Хто буде у Львові, обов'язково завітайте на службу.”

“Церква Богдана Хмельницького. Дуже аутентична. Були тут на хрищенні дитини знайомих хоча продили 7 років поруч а про неї і не знали. Дуже раджу побувати. Діюча церква. Не музейний експонат але з глибочезним корінням”

“Цікава пам`ятка історіі... Хтось згадує, сумує та живе далі. А Василь Кубів присвятив велику частину свого життя ідеі, проектуванню, збіру грошових коштів, закупівлі матерілів та, нарешті, спорудженню даного пам`ятника, розташувавши його знаково навпроти в`язниці! Чудове місце для прогулянки, відпочинку на повітрі.”

“Добре, що подібними пам'ятниками вшановують видатних діячів України.”

“Привітливий персонал. Дуже чисто та затишно. Місцезнаходження на 10 із 10. Самий центр міста.”

“Коштовною перлиною в архітектурному намисті Львова постає Будинок вчених, що на вулиці Листопадового Чину, 6. Зведено його за проектом відомого австрійського архітектурного бюро «Гельмер і Фельнер» в далекому 1898 році, як Шляхетське або Національне касино. В його архітектурі цілком проявився стиль необароко, який наприкінці ХІХ століття ностальгічно прославляв давно минулі барокові часи. Споруда милує елегантними формами, пишним декором фасаду з могутніми атлантами і затишною лоджією. Інтер’єри цього архітектурного дива створюють дух розкоші, який вважається одним із семи чудес міста Львова. В оздобленні присутнє різьблення деревини, обшиті шовком стіни, кришталеві люстри, мармурові каміни та інший старовинний декор, вік якого складає понад сторіччя. Уже не одне десятиліття існує Будинок вчених, але дух касино далі живе. У його пишних залах відбуваються конференції, концерти та презентації, виставки, екскурсії, фотосесії, різноманітні урочисті події (весілля, хрестини, корпоративи), знімають кіно, і, як колись, проходять пишні бали. У 1898 році у Львові збудували прекрасну будівлю у стилі необароко для Національного казино. Проект споруди розробили у віденському архітектурному бюро Ф. Фельнера і Г. Гельмера. Вони автори багатьох театрів у Європі. Зокрема, оперних театрів у Одесі та в Цюриху. Основними роботами з побудови шляхетського казино у Львові керували місцеві архітектори, але багато елементів зовнішнього і внутрішнього декору виконали найкращі майстри імперії Габсбургів. Оздоблення фасадів розробив Рудольф Вейр, а розкішний дерев’яний різьблений інтер’єр виготовив Шандор Ярай. Едмунд Плішевський автор алебастрового каміну у фойє, а львівські митці виконували живописні полотна для інтер’єрів. У часі пізніших реконструкцій до будівлі провели каналізацію, вона однією з перших у Львові була підключена до струму. До 1939 року казино називали аристократичним, шляхетним, а найчастіше – «казино Герхарда». Тут збиралися найбагатші, а потрапити в їхнє середовище було не просто. Радянська влада переобладнала споруду на обласний будинок вчених. Тут відбулося багато подій з наукового, громадсько-політичного і творчого життя міста, області і країни. У 1999 році у цих приміщеннях діяв прес-центр саміту Президентів країн Центральної та Східної Європи, який проходив у Львові. У 2008 році Будинок вчених включили в реєстр пам’яток, які не підлягають приватизації.”

“Церква гарна,затишна. Шкода що вже не має кольорової підсвітки.”

“Чистота. Приємно посидіти, поспілкуватися.”

“Костел святого Марка (пол. kościół świętego Marka) — колишня культова споруда, маловідомий храм доби ранннього бароко в селі Варяжі Сокальському районі Львівської області (Україна), збудований у 1688—1693 роках. Храм побудований архітектором Войцехом Лєнартовичем за проектом Яна Міхала Лінка у 1688—1693 роках. Фундатором комплексу монастиря отців піярів (церкви св. Марка і келій) вважається місцевий магнат, дідич Варяжа Марек Матчинський (пол. Marek Matczyński), який був похований в ньому у 1697 році. У 1693 році він фундував храм піярів у Варяжі. Орден заснував Святий Йосип Каласанций Статут затвердив Папа римський Григорій XV 1621 чи 1622 року. Мета братства — християнське виховання юнацтва в школах. Назва ордену походить від школи, запровадженої творцем ордена, яку називали Schola pia («набожна школа»). Піари прославилися у другій половині XVIII століття, коли вони очолювали колегії і семінарії і були професорами відомих університетах. Храм з цегли, тинькований, з двома бічними вежами. Вежі в два яруси, оздоблені пілястрами, дахи барокові. У 1796 році храм постраждав від пожежі і дахи веж відновили значно меншими по висоті. Устрій храму зроблен прямокутними об'ємами, що зменшуються по висоті у напрямку апсиди. Апсида прямокутна й найменша по висоті, має власний трикутний фронтон. Архітектурних об'ємів чотири. Кожний з архітектурних об'ємів має свій, бароковий за малюнком, фронтон. Нава церкви має циліндричне склепіння, апсида — хрещате. Цінною пам'яткою є настінні розписи храму з першої половини 18 ст. До сьогодні збереглися фрески, виконані в 1810 році відомим художником-монументалістом Галичини епохи бароко і раннього класицизму Станіславом Строїнським. Після 1951 року храм використовувався як магазин, в 1983 році завалилася частина склепінь, стали провалюватися стелі підвалів ... Ось такий він, храм, що відноситься до найцікавіших пам'яток стилю бароко, проте знаходиться в занедбаному стані. До недавна, в середину до церкви можна було попасти без зусиль, но громадою було прийнято рішення обмежити вільний доступ до руйнуючуюся святині. Зараз, місцевий священник відкриє Вам храм для огляду, треба тільки зайти до його хати, що в двостах метрах від храму напроти вже іншої церкви… Варяж - колись містечко, а зараз село в Сокальському районі Львівської області, яке розташоване практично на кордоні з Польщею. Власне, до кордону звідти близько кілометру, а перед селом є прикордонний пункт, на якому перевіряють документи, тому без паспорту Внесений до реєстру пам'яток архітектури національного значення під охоронним номером 495.”

“Фантастичної краси палац. Всередині подекуди збереглась ліпнина, хоча відсутність даху звісно не дасть їй довгого життя. В одному приміщенні є підлога з автентичної плитки. Підземелля не дуже цікаві, але спуститися можна, бажано з ліхтариком. Сліди пічки знайшли хіба що в прибудові для прислуги.”

“П’ятничанська Вежа. Це оборонна вежа 13-15 століття. Точних даних немає. Про вежу взагалі немає багато інформації) вважається шо це була частиною оборонного комплексу по дорозі Галич -Холм. В 1990 році у вежі проведено реставрацію. Зараз тут музей. В середину можна піднятися і послухати екскурсію. Вежа находиться на трасі Львів - Івано-Франківськ. І її навіть видно з траси. Хоча осанній кілометр до вежі бажає кращого. Дороги як такої немає. Рекомендую до відвідування. Музей вежа поруч з трасою. За 30 хвилин модна впоратися.”

“Пам'ятка дерев'яної архітектури”