Куда сходить у Львові

“Дуже цікаво, насичено, пізнавально. Повага і шана людям, які цей скарб зібрали, зберегли, організували, підтримують. Дякую.”

“Церква, якій вже більше ніж 200 років.”

“Були на грі «Дзвінок», доволі складний квест, але дуже цікавий, потрібно мати добру інтуїцію, не було страшно, але було атмосферну, під кінець було б прикольно додати родзинки, наприклад, щоб мерехтіло світло. Адмін вчасно давав підказки, загалом нам все сподобалось.”

“Були з онуком на виставі "Сніжинка для вовчика". Сучасний погляд на казку для малечі: сценарій, що тримає увагу дітей та дорослих, гра акторів, що торкаються душі глядачів та декорації, що занурюють у чарівний світ театрального дійства. Дякуємо.”

“Вхід вартував 100 грн за людину, по УБД - безкоштовно. На місці можна домовитися з екскурсоводом. Тут можна відвідати могилу Івана Франка”

“Дуже класне та затишне місце для відпочинку та прогулянки з дітками. Цього року тут більше лебедів ніж зазвичай, 2 з них чорні) Крім цього у нічну пору тут включають міні фонтанчик, який освітлюється. Поруч також є ботанічний сад.”

“Рекомендую йти з друзями, дітьми, гостями міста та брати індивідуальні екскурсії. Ціна 200 грн, але то того вартує. Багато експонатів, хочеться ще більше, шкода, що мало збереглося.”

“Зі Львовом пов’язано багато неймовірних історій. Однією з них є винайдення першої у світі гасової лампи, або ще – “віденської” лампи, або ж по-простому – “керосинки”. Саме у нашому місті, за літописом – у 1853 році, молоді аптекарі-винахідники, за походженням чех Ян Зег та вірменин Ігнатій Лукасевич винайшли освітлювальний пристрій – так-звану ґнотову лампу, яка працювала за схемою згоряння гасу та ґноту (шнура-провідника), який був просякнутий гасом (нафтою, яка при згорянні вивільняла гас). Цю подію ознаменували не лише писемними згадками у історичних анналах, але й увіковічнили монументально 2009 року”

“Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика – мистецьке осердя у центрі старовинного європейського міста та одна з провідних культурних інституцій України. Тут проводяться міжнародні музичні фестивалі, цикли концертів-монографій, концерти за участі кращих світових солістів, а також юних музикантів. Історичний шлях Львівської філармонії розпочався 27 вересня 1902 року. За понад столітню історію на філармонійній сцені виступали одні з найвідоміших музикантів світу, серед них С. Крушельницька, Р. Штраус, Г. Малер, Ф. Бузоні, М. Лонг, П. Казальс, С. Ріхтер, Д. Ойстрах тощо. Визначні композитори Б. Лятошинський, А. Пярт, К. Пендерецький, В. Сильвестров, М. Скорик, Є. Станкович та інші — тут представляли свої авторські концерти.”

“Це насолода для очей, очі розбігаються від краси щоразу дивуються скільки талановитих людей, які створюють неймовірні речі. Купила кілька прикрас та речей для інтерʼєру але хочеться скупити усе, вже маю кілька пунктів у лист бажань”

“Гарний пам'ятник, не типічний, що виділяє його на фоні інших.”

“Такі атмосферні дворики і закавулки)”

“Никифор Криницький (лат. Никифор Крыницький), справжнє ім'я Епіфаніуш Дровняк, лем. Епіфаній Дровняк (нар. 21 травня 1895 р. у Криниці, помер 10 жовтня 1968 р. у Фолуші) – лемківський художник, представник наївного мистецтва. Творчість Никифора відкрив у 1930 році український художник Роман Турін, який познайомив її з польськими та українськими художниками-капістами, що перебували в Парижі. Картини Никифора викликали їхнє захоплення; вони звернули особливу увагу на його використання кольору. Захоплені думки мистецької спільноти, однак, не змінили негативного ставлення до його творчості – він все ще не знаходив покупців для своїх робіт, ані розуміння для свого мистецтва. Лише після Другої світової війни він став визнаним і цінним польським творцем наївного живопису. Він мав виставки у Варшаві, Кракові та багатьох європейських країнах. Він прожив усе своє життя в Криниці. З 1960 року і до самої смерті Никифором опікувався криницький художник Мар'ян Влосінський. Він пожертвував заради нього своїм талантом і створив умови для праці та життя, а після смерті Никифора подбав про збереження його творчості. Никифор Криницький помер у шпиталі для хворих на туберкульоз у Фолуші біля Ясла. Його поховали в Криниці.”

“Біля знаходиться озеро, де можна погуляти з дітьми, багато кафешок”

“Унікальний для України собор, що розписаний Янои Генриком Розеном! Чудово поєднує вірменську архітектуру з українськими(загальноєвропейськими) ричами. Чудово, що собор потихеньку реставрують!”

“На логотипі Львова зображено п’ять найбільш відомих веж міста, однією з яких є вежа Корнякта. Вежа, каплиця та церква складають ансамбль Успенської церкви. Вежа збудована у 1572-1578 за проектом італійського архітектора Петра з Барбони і названа на честь відомого мецената Костянтина Корнякта, який власне фінансував будівництво. Заввишки 66м, вежа була найвищою у Львові. Після облоги Львова 1672 р вежу перебудували через пошкодження внаслідок артилерійського обстрілу і додали 4й ярус. На замовлення Корнякта був відлитий дзвін «Кирило» діаметром 2м та вагою 6,5т - найбільший тоді у всій Галичині. Він виконував функції головного дзвона міста, сповіщав про військову небезпеку, пожежі, стихійні лиха та про смерть визначніших львів'ян. Коли у вежу вдарив грім, внаслідок пожежі дзвін впав та був пошкоджений. Його переплавили, але повністю зберегли всю консистенцію, кількість міді, срібла та розміри. Унікальна каплиця Трьох Святителів переносить нас у кінець 16ст, у часи будівництва каплиці львівським архітектором Андрієм Підлісним. Заквітчаний виноградною лозою дверний портал, ковальське ремесло дверей та все, що ми бачимо, збережено з тих часів. Успенську церкву розпочали будувати у 1592, для чого було запрошено львівського архітектора Павла Римлянина, якому допомагали Войцех Капінос та Амвросій Прихильний. У храмі збереглися пам'ятки мистецтва 17-18ст. Родзинкою Успенської церкви є унікальні вітражі, автором яких є відомий український художник Петро Холодний. Їм менше 100 років, та тематика «Київська Русь», «Галицька Русь» та «Фундатори Успенської церкви» і техніка дивовижні.”

“Самий чудовий, величезний, гарний та атмосферний оперний теарт в якому я коли небудь була в житті. я обов'язково рекомендую людям туди піти, там дуже атмосферно та дуже круто там повідвідувати. Я була в 17 травня на оперній виставі "Кармен" і честно.. Це не передати словами як це було гарно, нереально, талановито та саме головне як вони співають та плюс ця вистава була довга.”

“Дуже класний квест, будемо згадувати ще дуже довго. Звісно, всі злякалися, але це того варте, адже це суть квесту. Вся команда дуже класна і ідеально справилася зі своєю роботою. Всім рекомендую”

“Собор вражає своєю красою та багатим оздобленням, що не так характерно для церков у Львові. Особливо цікаво побувати на службі. Поруч є митрополичі сади , на території є кав'ярня та церковна лавка.”

“Сподобалося що багато інформації про історію міста і України, з гідом можна дізнатися ще більше. Але експонатів доволі мало. Це ближче до історії з ілюстраціями, аніж до музею з експонатами, тому якщо є бажання відвідати - краще запастися часом (1-2 години) щоб все прочитати/прослухати. Просто перегляд експонатів, субʼєктивно, буде не дуже цікавим”

“Дуже красива архітектура, можна відпочити від гамірливого центру міста.”

“Саме тут хрестили і тут поблагословили на сімейне щастя.”

“Відпочивали цього літа у Трускавці. Вийшло так, що підібрали собі санаторій "Карпати", бо там, за розповідями друзів, одне з найякісніших лікувань, але на потрібний період місць у цьому санаторії не виявилося. Тому дякую вашим менеджерам за запропоновану віллу "Камелія" в якій чудово організували проживання та харчування, а лікування проходили у вказаному санаторії. Як виявилося, таке можливо, що не могло нас порадувати, бо "Камелія" та "Карпати" перебувають у безпосередній близькості. Успіхом Вам у роботі та всього найкращого!”

“Це маленька копія статуї,як в Ріо де Жанейро. Пам'ятник велично височіє над містом,ніби охороняє його. Проїзд на авто обмежений. Але від парковки недалеко іти.”

“Гарно виконане погруддя Андрія Шептицького”

“Надзвичайної краси природа, ще не зіпсована натовпами туристів. Можливо, не надто розвинена інфраструктура, але це повністю компенсовується низькими, в порівнянні з іншими регіонами Карпат, цінами і надзвичайно добрими людьми, котрі не за гроші, а просто по-людськи хочуть у всьому допомогти! Супер”

“Водоспад Пробій Розташування: річка Прут, місто Яремче, Івано-Франківська область. Висота водоспаду: приблизно 8 метрів Ширина: до 20 метрів. Тип: каскадний водоспад на кам’янистому руслі. Факти: 1. Це один із найдоступніших водоспадів Карпат. Пробій розташований практично в центрі Яремче – поруч із автомобільною дорогою та пішохідним мостом, тому туди легко дістатися без тривалого походу. 2. Водоспад Пробій був туристичною принадою ще за часів Австро-Угорщини. Його зображували на поштівках кінця XIX – початку XX століття. 3. Незважаючи на невелику висоту, потік Пробою надзвичайно потужний, особливо під час паводків. Щороку тут фіксують нещасні випадки через необережність туристів. 4. Через стрімкість і пороги, Пробій та ділянка Пруту нижче водоспаду використовують для тренувань і змагань з водного туризму та рафтингу. 5. Скелі навколо водоспаду складаються з флішу — типового карпатського геологічного утворення. Вони мають виразну шарувату структуру. 6. Над водоспадом знаходиться дерев’яний міст, з якого відкривається найкращий вид на Пробій. Поруч — один з найбільших ринків гуцульських сувенірів у регіоні. Існує легенда, що водоспад отримав свою назву через те, що колись тут застрягали колоди під час сплаву лісу Прутом та їх доводилося «пробивати» вручну.”

“Круте місце спокою і краси! Всім РЕКОМЕНДУЮ відвідати дану локацію, будучи поряд. Для підїзду є асфальтована дорога за гроші відвідувачів, (проїзд 100 грн, для УБД - безкоштовно), далі ще 3 км - поганої дороги, але навіть CAMRY потихеньку проїхала. Є послуги місцевих трансферів. Можна підїхати майже до самого водоспаду, там є магазинчики з сувенірами, водою і навіть пивом.”

“Дуже гарно біля с. Уричі Обовʼязково варто відвідати”