Туристичний об'єкт у Київській області

“Неймовірний досвід! Побачення у темряві — це щось абсолютно незвичне та глибоке. Цікава, змістовна локація, яка ще довго не йде з думок. Дякую за такий унікальний формат і щирі емоції.”

“Сакральне місце української самобутності. Тут покоїться символ українського опору, незламності, українського віршованого слова та української новаторської думки. Тут серце українського народу. Доглянуте місце з неймовірними краєвидами. Вхід на гору безкоштовний.”

“Дивовижний парк, відкритий у 2017 році. Зелений, чистий та охайний. Тут розташовані численні спортивні майданчики, вело-пішохідна та бігова доріжки, дитячі майданчики, альтанки і навіть лабіринт. Також звідси чудовий вид на Дніпро. Це один з найкращих парків у Києві.”

“Неймовірна памʼятка архітектури, особливо в період цвітіння троянд.”

“Якщо ваш шлях лежить повз Мануфактури та ближче до вечора, під'їдьте до планерної горі поруч. Дивитися на парапланеристів, що злітають поруч з гори - здорово!”

“Церква 1794 року, українське бароко і класицизм. Ніби потрапляєш в іншу епоху. Сад мальовничий, вид гарний. Сюди варто приїхати на кілька годин - душа відпочиває.”

“Дуже цікаво, бачивши фільм багато разів, побачити пам'ятник героям. Автор пам'ятника В.Скульський. Наче живі Проня та Свирид , біля них згадуєш цитати з фільму. Прем'єра фільму відбулася 21 грудня 1961 року в Києві. «– Ваша папіроска шкварчить! – Ето в груді моєй шкварчить!» Фільм мав українську звукову доріжку, але в прокат випустили російською... В 2013 році, у Маріуполі виявили україномовну версію фільму.”

“Велична споруда з багатьма знаками в маленькому селі! На жаль зачинена... Рекомендую побувати в такому незвичайному місці!”

Велика лаврська дзвіниця є однією з найвизначніших архітектурних домінант та символів історичного центру Києва. Ця велична споруда у стилі бароко, розташована на території Києво-Печерської лаври, приваблює тисячі паломників та туристів з усього світу.

“Плавали сюди на човні нещодавно. Обійшли навколо острова. Цікавий куточок природи. На острові мешкають 2 види птахів. Чорні птахи живуть лише на деревах, білі лише на землі. Вони добре вживаються разом, не конфліктують. Коли близько підпливли - дуже сильний крик птахів, переважно білих. багато хто починає літати над нами. Можна висадитись на острів, але буде страшний крик. А ночувати з наметами – не може бути й мови. Спокійно перебувати там птахи не дадуть.”

“Дуже гарно та атмосферно.Однозначно варто пройтись всим парком і зайти сюди і оцінить масштаб та грандіозний розмір найбільшого національного стягу країни.Бажаю всим міцного здоровʼя!”

“Один з найгарніших парків Києва, сюди можна водити гостей та самим відпочивати душею. Навідь у дощ, осінній парк тішить барвами, тишею та подихом історії.”

“Нажаль в цьому історичному храмі, нехай і заново побудованому, але ж храмі, який має велике значення для всього українського народу, проводить служби ПЦУ... Хотілося б щоб Церква належала до УПЦ, єдиній канонічній православній Церкві України!”

“Територія велика і доглянута. Багато квітів, багато споруд, на території є цвинтар, є кафе та продаж випічки. Ціни на свічки від 4грн. Їздить маршрутка від монастиря до метро Голосіївської, вартість проїзду 8грн. Раніше навчався у НУБіП і проживав поруч, то частенько проходив до монастиря.”

“Кафедральний православний собор, побудований у першій половині 11 століття.Почав будувати Володимир Великий,а завершив будівництво його син Ярослав.В середині храм прикрашають чудові мозаїки і фрески,деякі відносяться до першої половини 11 століття.У некрополі храму були поховані київські князі,у тому числі Ярослав Мудрий. Навколо собору гарна ,зелена територія,де можна посидіти, відпочити,насолодитися красою величного храму.Коли буваю у Києві обов'язково відвідую цей чудовий храм.”

“Одне з найулюбленіших місць моїх і більшості населення Києва. Відкриваються неймовірні види. На Дніпро! На Труханів острів, де залюбки можна прогулятися природою острова, та посидіти з коханою людиною на Южному Березі Києва ЮБК)))) Романтика...Ось тобі і Труханів, і вихід в парк до Арки Дружби народів, поряд тобі річковий вокзал і можна влаштувати собі прогулянку Дніпром...чи просто погуляти новою набережною... Можна доїхати сюди на метро, автобусом, вело чи машиною. Завжди подобається нашим туристам це місце і не даремно. Раджу для тих хто вперше в місті ))) і для людей, що постійно тут бувають... А потім моя Вам порада топайте з моста на арку Дружби народів і пішочком на смотрову Майдану Незалежності.”

“Кафедральний православний собор, побудований у першій половині 11 століття.Почав будувати Володимир Великий,а завершив будівництво його син Ярослав.В середині храм прикрашають чудові мозаїки і фрески,деякі відносяться до першої половини 11 століття.У некрополі храму були поховані київські князі,у тому числі Ярослав Мудрий. Навколо собору гарна ,зелена територія,де можна посидіти, відпочити,насолодитися красою величного храму.Коли буваю у Києві обов'язково відвідую цей чудовий храм.”

“Чудове місце, одна з визитівок Києва, добре облаштована територія, чудові краєвиди”

“Називають "будинком з хімерами", але в ньому навіть меньше хімер, ніж в деяких інших будівлях по вулиці :)”

“Приходили на виставу Кармен, театр неймовірно гарний, вистава була цікава, сподобалося все: і актори, і костюми, і музиканти, інтерʼєр. Дуже хочу прийти ще”

“На реконструкціі Дуже гарна споруда Велетень неоготичний!”

“Іонинський монастир був заснований отцем Іоною на історичній місцевості Звіринець. На тому місці, де сьогодні стоїть обитель, часто траплялися дивні речі: то стовпи вогню простягались аж до неба, то розливалася вода, яка застигала на одному місці. За життя отця Іони чутки про цей монастир, який київський митрополит Євгеній назвав «Руським Афоном», розносилися по Русі, і паломники приїжджали сюди з усіх округ для того, щоб поклонитися святим місцям Історія Іонинського монастиря починається з 1860 року, коли ієромонах Видубицького монастиря Іона оселився на Звіринецькій горі. Згодом до нього приєднались ще два монаха – Гавриїл та Ілларіон. У березні 1861 року їм на горі явилася Матір Божа з настановою збудувати тут обитель. Із благоустроєм монастиря Іоні допомогла княгиня Васильчикова, якій він був духовним батьком. Пожертвувавши велику суму, вона також зайнялася клопотанням про заснування обителі в імператора Олександра II. Після того, як імператор дав свою згоду, на Звіринецькій горі виросла Свято-Троїцька церква зі школою-притулком для хлопчиків і лікарнею на його території. Після встановлення у Києві радянської влади монастир переживав не найкращі часи: 5 червня 1918 року будівлі обителі серйозно пошкодив вибуху на артилерійському складі, а недобудовану дзвіницю розібрали на цеглу і збудували з неї сільськогосподарську академію. 1934 року монастир закрили, а ченців вислали у Казахстан. А в корпусах обителі у різні часи були дитяча колонія, склади, майстерні, гуртожитки. 1935 року Іонинський монастир опинився на території новоствореного ботанічного саду. У 60-тих роках Свято-Троїцьку церкву хотіли перебудувати під ботанічний музей, а під її куполом встановити пам'ятник біологу Івану Мічуріну. Однак задумане так і не вдалося втілити. 1991 року храм повернули вірянам. І хоча нинішній Іонинський монастир кардинально відрізняється від старого, тут, як і раніше, вершать добрі справи, допомагають бідним і навчають дітей. Після кончини отця Іони настали досить сумні часи для обителі та її прихожан, однак храм зумів пережити всі труднощі і продовжив свою роботу. Дерев'яна вежа з годинником вважається найбільш старим баштовим годинником Києва. Їх виготовили в 1858 році в Парижі. Легенда свідчить, що ці куранти були подаровані письменником Оноре де Бальзаком своїй коханій Ганні Ганській. І спочатку перебували у неї в маєтку, а потім якимось шляхом потрапили в монастир ... Годинники жодного дня не знаходились без нагляду. Їх оберігав ієромонах Димитріан, навіть коли влада розігнала священиків. Він був настільки відданий монастирю, що не захотів його залишати і влаштувався в ботсад різноробочим. Тут він пропрацював до 1970 років, кожен день стежив за годинником, беріг їх, раз в тиждень заводив і змащував деталі.”

“Святе місце, затишне, спокійне, намолене. Приємне для тебе, якщо ти прийшов молитися до Бога зі світлом у душі й чистотою в помислах.”

“Андріївська церква — це справжня перлина Києва! Вражає своєю красою та архітектурою, немов казковий палац, що підноситься над містом. Звідси відкривається неймовірна панорама на Поділ та Дніпро, тож місце варте відвідування не лише заради храму, а й заради краєвидів. Всередині церква ще більш вражаюча: розкішний бароковий стиль, іконостас, унікальні розписи — усе зберегло дух XVIII століття. Атмосфера дуже особлива, відчувається історія та велич. Це одне з моїх улюблених місць у Києві, яке завжди раджу відвідати друзям та туристам.”

“Історичне місце, відчувається велич та багаторічна історія. Але скажіть, навіщо ж перетворювати територію храму на паркінг? У Вербну неділю машин навколо собору було більше ніж людей. Невже це нормально? На свято хочеться хоч у соборі побути серед людей, а не серед автівок.”

“Просто фантастичне за енергетикою та красою місце. Я була у будній день, зранку, людей майже не було. Вся ця краса, тиша та неперевершені види міста з постаментів. Територія музею ідеально спланована та доглянута. Статуя зблизька справляє дивне враження: не віриться, що щось таке монументальне та міцне існує і ти дивишься на неї власними очима”

“Досить добротний квест, якщо не хочеться сильно поглинається в тему вибору організаторів чи закладу. Були на Екстремальному шоу, навіть дуже непогано. Були великою компанією максимальною кількістю то може і не було так страшно я могло би бути так як нас багато і хтось в центрі і до нього сильно нічого не доходить. Тому раджу ходити групою до 5-6 людей це прям класно. Шокерами б'ють, але мене власне лише пару разів думаю якраз через те що було багато людей. Не знаю як для кого але власно мені хотілося би більше різких моментів, ЩОБ БУЛО БІЛЬШЕ КОНТАКТУ зі сторони акторів. Типу щоб десь за ногу хватанули, актор трохи потягнув за руку а після сам сховався, щоб були скриміри, думаю зрозуміли мою ідею.. І бажано щоб якщо додали перелічені мною моменти ціна не зросла а залишилася як і була 400 гривень, тоді прям ДУЖЕ АФІГЄННО було б. А так можу сміло рекомендувати, доволі добротний квест. Не знаю як інші 2 гри але думаю так само.”

“Люблю тут гуляти. Тиша серед шумного міста. Красива територія та старовинна архітектура. На Різдво, на Покрова, на Пасху - тут завжди святковий настрій, хоч і багато народу. А ввечорі в звичайний день - тиша”

“Хороше місце. Спокійна атмосфера. Ідеальні умови для єднання з Богом для віруючих. На одній із ікон зберігається частина мощей Святого Миколая. А той, хто ще не знайшов у своєму серці Всевишнього, може просто насолодитися гарними іконами, архітектурою, величним іконостасом. Особливу увагу зверніть на оригінальний стиль малюнків, якими розписані стіни храму. Дуже гарно, як на мене.”

“Відмінно, будови далеко, не давлять згори. Гарна якість покриття - діти не чипляються ногами. Поруч Фора з дешевою кавою та напоями. Дуже-дуже багато місць присісти та попити кави або пива з піццею. Гарно що мало собак, а собак мало бо не має газонів. Парковка присутня, якщо місця не має - поруч величезна парковка біля novus, там э туалет.”