Ресторан & Колиба у Київській області

“Нажаль в цьому історичному храмі, нехай і заново побудованому, але ж храмі, який має велике значення для всього українського народу, проводить служби ПЦУ... Хотілося б щоб Церква належала до УПЦ, єдиній канонічній православній Церкві України!”

“Територія велика і доглянута. Багато квітів, багато споруд, на території є цвинтар, є кафе та продаж випічки. Ціни на свічки від 4грн. Їздить маршрутка від монастиря до метро Голосіївської, вартість проїзду 8грн. Раніше навчався у НУБіП і проживав поруч, то частенько проходив до монастиря.”

“Кафедральний православний собор, побудований у першій половині 11 століття.Почав будувати Володимир Великий,а завершив будівництво його син Ярослав.В середині храм прикрашають чудові мозаїки і фрески,деякі відносяться до першої половини 11 століття.У некрополі храму були поховані київські князі,у тому числі Ярослав Мудрий. Навколо собору гарна ,зелена територія,де можна посидіти, відпочити,насолодитися красою величного храму.Коли буваю у Києві обов'язково відвідую цей чудовий храм.”

“Вперше відвідала Театр Франка під час вистави «Марія Стюарт» у постановці Івана Уривського — з блискучими Мариною Кошкіною та Ларисою Руснак у головних ролях. Це була дуже тонка, психологічно насичена вистава. Сила жіночої гідності, зіткнення характерів, глибока емоційна напруга — і водночас тема, що відлунює в сьогоденні. Це історія про владу, вибір, гідність і внутрішню боротьбу — глибока й багатошарова. Вражаюча акторська гра, точна режисура, атмосфера, що тримає до останньої хвилини. Це саме той випадок, коли театр — більше, ніж просто сцена. Рекомендую всім, хто цінує якісний театр, сильну драму та справжню акторську майстерність. 19/09/2024”

“Я була тут 2й раз , і я хочу ще раз прийти. Емоції вау, мені все сподобалося. Я бачила цей мьюзікл до , і це було цікаво згадати, я бачила його на англійській мові в Лондоні, в нас теж дуже гарно!”

“Найзатишніше місце з неймовірно смачними тортами, яких більше ніде в іншому місці не знайдете. В Середі можна віднайти багато чого: торти, тістечка, шоколадки, напої – від кави з таким різнобарв‘ям рослинного молока (що можна стомитись перелічувати), какао на керобі, матча до комбучі та класичних чаїв, унікальні за смаком й корисні за складом сендвічі, а спускаючись вниз до свого столика, можна обрати собі сукню, спідницю, блузу або й замовити індивідуальне пошиття в сусідів-ательє Suburb, а можна й зіграти на піаніно або ж почитати (вибір літератури практично на будь-який смак) й навіть знайти заняття для рук і голови у вигляді головоломок чи шахів. Влітку тут можна й на майстер-клас потрапити, наприклад з живопису. В Середі відповідально ставляться до довкілля – сортують сміття, компостують органіку, не продукують зайвих відходів, не використовують одноразових стаканчиків – напої з собою можна взяти в своє або орендоване на місці горнятко (й віднедавна – й термос), яке наступного візиту можна повернути разом із сумою завдатку за нього. Тут поважають й розвивають велосипедний рух – є міні-велоСТО, на клієнтів на роверах чекає знижка, а власниця й душа Середи є членкинею громадської велоорганізації. Це місце, де вам завжди раді, куди хочеться повертатися знов і знов.”

“Одне з найулюбленіших місць моїх і більшості населення Києва. Відкриваються неймовірні види. На Дніпро! На Труханів острів, де залюбки можна прогулятися природою острова, та посидіти з коханою людиною на Южному Березі Києва ЮБК)))) Романтика...Ось тобі і Труханів, і вихід в парк до Арки Дружби народів, поряд тобі річковий вокзал і можна влаштувати собі прогулянку Дніпром...чи просто погуляти новою набережною... Можна доїхати сюди на метро, автобусом, вело чи машиною. Завжди подобається нашим туристам це місце і не даремно. Раджу для тих хто вперше в місті ))) і для людей, що постійно тут бувають... А потім моя Вам порада топайте з моста на арку Дружби народів і пішочком на смотрову Майдану Незалежності.”

“Кафедральний православний собор, побудований у першій половині 11 століття.Почав будувати Володимир Великий,а завершив будівництво його син Ярослав.В середині храм прикрашають чудові мозаїки і фрески,деякі відносяться до першої половини 11 століття.У некрополі храму були поховані київські князі,у тому числі Ярослав Мудрий. Навколо собору гарна ,зелена територія,де можна посидіти, відпочити,насолодитися красою величного храму.Коли буваю у Києві обов'язково відвідую цей чудовий храм.”

“Чудове місце, одна з визитівок Києва, добре облаштована територія, чудові краєвиди”

“Називають "будинком з хімерами", але в ньому навіть меньше хімер, ніж в деяких інших будівлях по вулиці :)”

“Чудовий готель! Привітний персонал!”

“Приходили на виставу Кармен, театр неймовірно гарний, вистава була цікава, сподобалося все: і актори, і костюми, і музиканти, інтерʼєр. Дуже хочу прийти ще”

“На реконструкціі Дуже гарна споруда Велетень неоготичний!”

“Іонинський монастир був заснований отцем Іоною на історичній місцевості Звіринець. На тому місці, де сьогодні стоїть обитель, часто траплялися дивні речі: то стовпи вогню простягались аж до неба, то розливалася вода, яка застигала на одному місці. За життя отця Іони чутки про цей монастир, який київський митрополит Євгеній назвав «Руським Афоном», розносилися по Русі, і паломники приїжджали сюди з усіх округ для того, щоб поклонитися святим місцям Історія Іонинського монастиря починається з 1860 року, коли ієромонах Видубицького монастиря Іона оселився на Звіринецькій горі. Згодом до нього приєднались ще два монаха – Гавриїл та Ілларіон. У березні 1861 року їм на горі явилася Матір Божа з настановою збудувати тут обитель. Із благоустроєм монастиря Іоні допомогла княгиня Васильчикова, якій він був духовним батьком. Пожертвувавши велику суму, вона також зайнялася клопотанням про заснування обителі в імператора Олександра II. Після того, як імператор дав свою згоду, на Звіринецькій горі виросла Свято-Троїцька церква зі школою-притулком для хлопчиків і лікарнею на його території. Після встановлення у Києві радянської влади монастир переживав не найкращі часи: 5 червня 1918 року будівлі обителі серйозно пошкодив вибуху на артилерійському складі, а недобудовану дзвіницю розібрали на цеглу і збудували з неї сільськогосподарську академію. 1934 року монастир закрили, а ченців вислали у Казахстан. А в корпусах обителі у різні часи були дитяча колонія, склади, майстерні, гуртожитки. 1935 року Іонинський монастир опинився на території новоствореного ботанічного саду. У 60-тих роках Свято-Троїцьку церкву хотіли перебудувати під ботанічний музей, а під її куполом встановити пам'ятник біологу Івану Мічуріну. Однак задумане так і не вдалося втілити. 1991 року храм повернули вірянам. І хоча нинішній Іонинський монастир кардинально відрізняється від старого, тут, як і раніше, вершать добрі справи, допомагають бідним і навчають дітей. Після кончини отця Іони настали досить сумні часи для обителі та її прихожан, однак храм зумів пережити всі труднощі і продовжив свою роботу. Дерев'яна вежа з годинником вважається найбільш старим баштовим годинником Києва. Їх виготовили в 1858 році в Парижі. Легенда свідчить, що ці куранти були подаровані письменником Оноре де Бальзаком своїй коханій Ганні Ганській. І спочатку перебували у неї в маєтку, а потім якимось шляхом потрапили в монастир ... Годинники жодного дня не знаходились без нагляду. Їх оберігав ієромонах Димитріан, навіть коли влада розігнала священиків. Він був настільки відданий монастирю, що не захотів його залишати і влаштувався в ботсад різноробочим. Тут він пропрацював до 1970 років, кожен день стежив за годинником, беріг їх, раз в тиждень заводив і змащував деталі.”

“Поблукала трішки по мокрому ґрунту після дощу, але все-таки знайшла Щекавицю, з якої відкривається чудовий краєвид. Позаду тихо, а знизу нори долинають звуки міста.”

“Приємне місце. Є велосипедні доріжки та велосипеди на прокат, ігрові майданчики для дітей, є зона з безкоштовними тренажерами, а також відгороджена зона для тренувань та вигулу собак. Красиві місточки зі східцями вздовж берега водойми. У водоймі помітили сімейство нутрій - геть не бояться людей! Красивим акцентом є альтанка та клумби. Теплим вечором дуже людно.”

“Дуже смачні, свіжі і з адекватною ціною! Рекомендую спробувати, впевнений, що сподобаються і станете постійними клієнтами. Також нещодавно з‘явився мобільний додаток в якому дуже зручно зробити замовлення.”

“Вдруге в закладі цієї мережі. Смачно, дуже гарний, милий посуд. Інтерʼєр продуманий до дрібниць, дуже приємно знаходитись.”

“Завжди замовляємо Рис і Риба! Рол Такара топ, рекомендую! В філодельфії з лососем просто гігантські шматки риби!”

“Вперше в цьому закладі але загальний відгук - відмінно. Екстерʼєр - заклад знаходиться недалеко від дороги, з виду непримітний, маленький, затишний заклад. Можна розпізнати по вивісці, яка освітлюється в темну пору доби. Інтерʼєр - є столики на 2х персон є на 4х. Світло, затишно, комфортно, нічого лишнього. Вбиральня - в закладі наявна та чиста. Обслуговування - швидке та якісне. Ціни - доступні, середньостатистичні. Наше замовлення на 3х персон склало 1712 грн 00 копійок. Це було: домашній суп - 2 порції, бульки з овочами - 1, хачапурі з грибами та трюфельним соусом - 1, салат цезар - 2 порції, люлч-кебаб з телятини та баранини - 1 порція, авторський лимонад полуниця та базилік 1л - 1 порція. Їжа - все подано швидко, все гаряче та дуже смачне. В якості компліменту від шеф-кухара, під час очікування замовлення, нам було подано комплімент масло пряне та хлібний виріб власного виробництва, який дуже смачний.”

“Андріївська церква — це справжня перлина Києва! Вражає своєю красою та архітектурою, немов казковий палац, що підноситься над містом. Звідси відкривається неймовірна панорама на Поділ та Дніпро, тож місце варте відвідування не лише заради храму, а й заради краєвидів. Всередині церква ще більш вражаюча: розкішний бароковий стиль, іконостас, унікальні розписи — усе зберегло дух XVIII століття. Атмосфера дуже особлива, відчувається історія та велич. Це одне з моїх улюблених місць у Києві, яке завжди раджу відвідати друзям та туристам.”

“Історичне місце, відчувається велич та багаторічна історія. Але скажіть, навіщо ж перетворювати територію храму на паркінг? У Вербну неділю машин навколо собору було більше ніж людей. Невже це нормально? На свято хочеться хоч у соборі побути серед людей, а не серед автівок.”

“Просто фантастичне за енергетикою та красою місце. Я була у будній день, зранку, людей майже не було. Вся ця краса, тиша та неперевершені види міста з постаментів. Територія музею ідеально спланована та доглянута. Статуя зблизька справляє дивне враження: не віриться, що щось таке монументальне та міцне існує і ти дивишься на неї власними очима”

“Досить добротний квест, якщо не хочеться сильно поглинається в тему вибору організаторів чи закладу. Були на Екстремальному шоу, навіть дуже непогано. Були великою компанією максимальною кількістю то може і не було так страшно я могло би бути так як нас багато і хтось в центрі і до нього сильно нічого не доходить. Тому раджу ходити групою до 5-6 людей це прям класно. Шокерами б'ють, але мене власне лише пару разів думаю якраз через те що було багато людей. Не знаю як для кого але власно мені хотілося би більше різких моментів, ЩОБ БУЛО БІЛЬШЕ КОНТАКТУ зі сторони акторів. Типу щоб десь за ногу хватанули, актор трохи потягнув за руку а після сам сховався, щоб були скриміри, думаю зрозуміли мою ідею.. І бажано щоб якщо додали перелічені мною моменти ціна не зросла а залишилася як і була 400 гривень, тоді прям ДУЖЕ АФІГЄННО було б. А так можу сміло рекомендувати, доволі добротний квест. Не знаю як інші 2 гри але думаю так само.”

“Затишний і атмосферний музей. Відвідали його разом з родичами та друзями на індивідуальній екскурсії — усім дуже сподобалося. Було трохи сумно, що не потрапили сюди до повномасштабної війни, коли всі експонати були на своїх місцях. Але велич самої будівлі, розкіш оздоблення і старі фотографії дозволяють уявити, якою гарною і пишною була ця садиба за часів її господарів. Екскурсія була цікавою, дізналися багато нового про історію будівлі та її інтер’єри. Хотілося б, можливо, трохи більше історій саме про родину Ханенків і їхнє життя в цьому будинку. З нетерпінням чекаємо на відкриття внутрішнього дворика і екскурсії вулицею. Дякуємо музею за гостинність і змістовну подорож у минуле!”

“Місце зі смаком. Шикарна люстра. Сподобалась підсвітка залу, яка додає ізюминки в захід.”

“Люблю тут гуляти. Тиша серед шумного міста. Красива територія та старовинна архітектура. На Різдво, на Покрова, на Пасху - тут завжди святковий настрій, хоч і багато народу. А ввечорі в звичайний день - тиша”

“Святкували день народження сина, 7 років.Дуже сподобалося: дітям, бо прибігли після святкової програми з сяючими оченятами, особисто мені, бо організатори злагоджено працювали: аніматори, які спочатку провели в ігровій формі інструктаж та вдвох чудово впорались з 9 дітьми;смачні страви на святковий стіл; тортик.Все вчасно, зрозумилий порядок дій в процесі свята та в момент погодження меню, програми.Рекомендую!”

“Уявіть дуже старе село а в цьому селі , сарай. Відкриті деревʼяні ворота з щілинами в палець, стіни зі старої потрісканої глина , павутиння в кутках, стеля з якогось очерету в деяких місцях можна навіть побачити блакитне небо, на стінах металеві елементи , різні букви , шабля. По центру приміщення наковальня, біля наковалтні стоїть дід, в довгій світло сірій рясі, майже під колір стін з глини, кремезний мужчинчик , з пишною бородою та грубовато басистим голосов, який вітаю вас у своїй кузні. Позаду нього піч з антрацитом , цей запах ніяк не схожий на звичайне вугілля коли жарите шашлик, це запах років навіть століть. І ви навіть ще не здогадуєтесь що ж ви зараз з цим вугіллям будете робити … Взагалі весь процес та весь час що ви там знаходитесь ви постійно чимось зайняті , сумувати та відпочивати у вас не вийде , якщо ви відвідуєте зал то для вас це буде ще одне тренування , якщо ж ні то це буде початок ваших тренував , ваша кров заграє в середині організму новими фарбами , та прискориться в декілька разів тому що з кожним кроком буде все далі і далі цікавіше . Всі моменти не буду освітлювати, тому раджу спробувати для себе щось нове , запевняю що всі негативні думки , якісь проблеми повʼязані з життям , коханням роботою вони вас покинуть на цей час і відпочинете душою , тілом вже після )”

True Price на Протасовому Яру — це заклад з цікавою концепцією, де можна отримати страви за цінами, нижчими за середні по місту. Меню тут велике, з їжею на будь-який смак. Страви та коктейлі мають гарну подачу, а офіціанти завжди приємні.