Туристичний об'єкт у Хмельницькому

“Наче казковий будинок. У 1903р був Об'єднаний банк (домовласник Ніренберг)”

“Співробітники дуічливі та гарні дівчата!!! Музей хоч і маленький, але інформації получила багато навіть на ті питання, на які мені ніхто не мог надатити. Тут не тільки расказали ще й показали. Люди дорогі, як місцеві так і гості міста - підтримайте, будь ласка, музей. Це не тільки наша історія, а й великі знання краю!!!”

“На жаль, зараз музей перебуває на ремонті. Точно точно)”

“Сюди часом водять школярів,дорослим теж варто завітати!”

“Туроператор сподобався.і все було чудово.але були нюанси в самому готелі.туроператор там невинен.дякую)) Готель градіна в Болгарії на чотири зірки нетяне”

“Як міряли не ясно, але місце цікаве.”

“Кам’янець-Подільська фортеця — це справжнє диво архітектури й історії України. Її могутні мури, стародавні вежі та мальовнича панорама над річкою Смотрич створюють неймовірну атмосферу минулих століть. Тут відчуваєш дух лицарства, хоробрості й сили. Прогулянка територією фортеці переносить у середньовіччя, дозволяє доторкнутися до історії та відчути гордість за українську спадщину. Враження — неймовірні, хочеться повертатися знову!”

“Круте місце. Височезний кам яний каньйон через який проходить Новопланівський міст. Знизу не велика річка. За мостом старе місто. Вниз каньйону можна спуститися по сходах від Лебединого озера, там є не великий водоспад . Знизу все ще масштабніше.”

“Вхід 60грн. Але ніхто не перевіряв наявність квитків, не спішіть їх купляти. Гарні локації. Дійсно великий замок. Можна замовити екскурсовода нам запропонували за 150грн на 3х чоловік.”

“Урочисте відкриття мосту в Кам’янці-Подільському відбулося 1874 року. Історію Новопланівського мосту, його спорудження та історії, довжиною у 150 років, розповіли в Національному історико-архітектурному заповіднику «Кам’янець». Довжина мосту склала 136 метри, а висота 38 метрів Будували біля 7 років. Коли переїздиш ним, аж дух захоплює”

“Неочікувано, можливо, найцікавіша локація серед усього історичного різноманіття Камʼянця-Подільського. Доволі вражаюче. Відчувається, що зроблено з любовʼю до людей і до історії України. Фантастично красиві мініатюри, продумане і красиве оформлення локації. Завітайте обовʼязково. Витрачені кошти на вхід точно варті отриманих вражень.”

“Приїжджав зі Львова на реколекції до сестер з цієї парафії, і з самого початку відчув особливу атмосферу цього місця. Катедра вражає не лише своєю красою та, а й тим внутрішнім спокоєм, який тут відчувається. Тут легко зупинитися, відкласти щоденну метушню й справді побути в моменті. Дуже сподобалося саме відчуття живої спільноти, де духовність не формальна, а щира й тепла. Окремо хочеться сказати про людей - так як вони і створюють значну частину цієї атмосфери. Привітні, відкриті, прості у спілкуванні, без зайвої напруги чи дистанції. Навіть коли під час прислуговування щось було незрозуміло, це сприймалося спокійно й по-людськи, без жодного осуду. Навпаки, було відчуття прийняття й підтримки, ніби ти тут не гість, а частина спільноти. На рахунок лекторів,вони справили дуже приємне враження - привітні, щирі й відкриті. Хоч спілкувалися не так багато, це добре відчувалося і в їхній манері, і в загальному ставленні. Також сподобався їхній дещо інший стиль прислуговування: не зовсім звичний, але живий і природний, який особисто мені зайшов і гармонійно доповнив увесь досвід. Також дуже запам’яталося саме місто - затишне, спокійне, з особливою атмосферою, яку важко передати словами. Wplace додав відчуття, що місто живе не лише офлайн,а й онлайн. Все разом склалося у дуже цілісний і глибокий досвід. Хоч приїжджали всього на короткий час, це місце однозначно залишиться в моєму серці надовго, і сюди хочеться повернутися ще не один раз.”

“Гарно, такий високий міст. Ми його бачили прямо з нашого будиночка, який знали у Володимира”

“Гарне місце для духовного розвитку, відпочинку та роздумів. Їздили після курсу катихез для пар на 3 дні. Кімнати в будинку біля костелу компактні та охайні, від перебування в їдальні також приємні враження. Територія костелу атмосферна (кладовище), є місце припаркувати 2-3 авто на задньому дворі або вздовж дороги біля території костелу. Сам храм вражає своїми росписами та історією, а настоятель справляє враження приємної людини.”

“Оце я кайфонула від артефактів та експозицій!!!! Більшість людей ідуть лише у фортецю, оминаючи це чарівне місце, де на вході вас зустріне вчений кіт, покаже ідолів, різноманітні глиняні артефакти, які можна!!!! чіпати руками. Тихо, спокійно, людей мало”

“Перша письмова згадка про храм відноситься до 1582 року, у зв'язку з передачею міщанкою Гапкою Табковою у власність Троїцької церкві своєї садиби. Під час панування у місті турків храм було перероблено на мечеть. На початку XVIII ст. з виходом турків з Кам'янця і встановленням польської влади храм був переданий греко-католикам. У 1722 році єпископ Афанасій Шептицький передав храм монахам ордену Св. Василія, які заснували при ньому монастир. Офіційною датою заснування вважається 22 травня 1722 р. Орден Василіян діяв при храмі до 1795 року. При ІІ розділі Польщі землі Кам'янеччини були включені до складу Росії. Разом з цим храм було переосвячено у православний. У 1935 році у рамках боротьби радянського уряду із релігією храм було розібрано. 3 березня 1995 р. почалася віднова храму. Були проведені розкопки і дослідження фундаментів храму. 23 вересня 1996 р. Любомир Гузар заснував монастир. Першим настоятелем було призначено бр. Давида Кулинича, василіанина. З 1 вересня 2005 р. настоятелем монастиря було призначено о. Йосифа Будая. За п'ять років василіяни повністю закінчили відтворення будівлі та оздоблення храму і прилеглої території.”

“Блаженне місце з прекрасною архітектурою. Стояла і довго роздивлялася ліпнину на стінах і стелі, служителі костелу надзвичайно приємні люди. Чудове місце для відвідин, якщо ви перебуваєте в Кам'янці-Подільському.”

“Унікальне місце в Україні, котре точно варте вашої уваги. Неймовірна краса та неперевершені краєвиди. Є місця, де вода дуже чиста та можна купатись. Є джерела з питною водою. Є місця для кемпінгу. Є можливість покататись на сапах та яхтах. Усім рекомендую, ви не пошкодуєте.”

“Бастіон і брама вражають своєю величчю. А от торгашам варто було б знайти інше місце.”

“Найдавніші частини монастирського комплексу належать до 15 століття. Бурхлива історія Кам'янця-Подільського не сприяла збереженню первісного вигляду ще готичної в основі споруди. Комплекс зазнав руйнацій і перебудов у 16 - 18 століттях. Так, у 1596, 1618, 1628 рр. до центральної нави костьолу прибудували каплиці. Перші ремонтні роботи після звільнення міста від турків розпочали в 1737 р. за ініціативи пріора монастиря о. Міхала Спендовського. Суттєві перебудови комплексу провели під керівництвом військового інженера й архітектора, кам'янчанина Яна де Вітте в 1737–1755 рр. на замовлення та кошти вельможі, теребовельського старости Міхала Францішека Потоцького. Архітектор надбудував другий поверх над розрізненими келіями монастиря, поєднавши їх з костелом і утворивши внутрішній дворик (клуатр), притаманний бароковим монастирським ансамблям Західної Європи та Речі Посполитої. Була перебудована в стилі бароко і дзвіниця, що стала однією з висотних домінант історичної частини міста.”

“Улюблене місце, араще навіть ніж Бакотський оглядовий майданчик. Тут затишніше, нема багато туристів, і у будь-яку пору року особливо гарне. Шкода, що дорога така, що не висловишся без матів. А ще більш шкода, що там, де бувають люди - сміття(( руки повідривала б(”

“Гарний вид, незвичні відчуття від того, що цей міст вібрує, деренчить, шатається. Можно зробити чудові, як фото, так і відео!”

“Чудовий парк, красиво, затишно, є лавочки”

“Чудове місце всерці історичного міста. Були на екскурсії. Все дуже сподобалось.”

“Чудове місце просякнуте історією. Обов'язково до відвідування коли будете у Кам'янці-Подільському. Директор цікаво та змістовно розповів історію, велике дякую”

“Танк відомий, ще з дитинства. Майже не змінився. Періодично підфарбовують. Поряд через дорогу, війскове кладовище. Гуляли часто в дитинстві тут з бабусею.”

“Після інциденту з військовим у лютому 2023 та зборів парафіян, собор приєднався до Православної Церкви України. Ангельський хор. Якщо мій профанський слух і освіта мене не підводять, то вони запровадили візантійський спів на першу ранкову службу у неділю. Нехай Господь благословить цю громаду і допомагає їй зростати та у служінні.”

“Тут можна взяти історичні костюми на прокат!”