Масивний бароковий фасад із двома вежами, прикрашеними скульптурами святих, вражає гармонією та монументальністю. Усередині - просторий інтер’єр, наповнений світлом, із розписами, іконостасом та запахом ладану. Собор поєднує спокій, урочистість і відчуття давньої духовної сили, що панує над центром міста.
Величний та цікавий своєю архітектурою собор в самому центрі Тернополя.
Замовляли разову екскурсію до Архикатедрального собору Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці у Тернополі з підйомом на оглядовий майданчик + відвідування музей-крипти. Платили 460 гривень за двох. Враження: чудовий ракурс на місто зі висоти, видовищно й атмосферно. Нижче — музей-крипта (підземне склепінчасте приміщення, яке десятиліттями було зачинене й засипане землею) — дуже цікаво дізнатися історію та побачити реліквії сакрального Тернополя. Рекомендую, якщо хочете побачити Тернопіль інакше — з висоти і з історією під ногами.
Ніч була тихою. У вікні горіли кілька далеких вогників — вони здавалися чужими, як і все тут. Я сидів на краю ліжка й курив. Дим повільно танув у холодному повітрі кімнати. Стіни дивилися на мене, як незнайомі очі. У них не було жодного спогаду. Я раптом подумав: тут ніхто не знає, ким я був. Дипломи лежали у валізі. Валіза стояла в кутку, як доказ того, що моє минуле справді існувало. Іноді мені здавалося, що я міг усе це вигадати: друзів, вулиці, голоси. Тут цього не було, а отже, ніби й не було мене. Вдень я ходив містом. Місто було спокійне, навіть лагідне. Люди поспішали у своїх справах. Вони не знали, що я колись жив інше життя, де були мої кафе, мої вечори, мої жарти. І я відчував себе тінню, що рухається серед світла. Увечері дитина спитала: — А коли ми повернемося? Я зробив ковток води й мовчав. Бо повернення не існує. Тепер є тільки «тут», і довго ще буде боліти «там». Я ліг на ліжко. Тиша була густа, як у зимових ночах. Я подумав, що завтра знову піду в це місто. Буду усміхатися людям, яких не знаю, і тихо вчитимуся жити наново. Можливо, це і є сила — жити з порожнім серцем, але продовжувати йти вперед.
Памʼятка архітектури національного значення- Катедральний собор Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії 1749 року на замовлення гетьмана Юзефа Потоцького. Ми зайшли всередину і потрапили на службу. Дуже красивий як ззовні так і всередині, обов’язково варто зайти. Він був зруйнований 1944 року в ході боїв за Тернопіль. Відбудований 1957 року. У 1978—1989 роках використовувався як Тернопільська картинна галерея. 1989 року переданий Українській греко-католицькій церкві, отримав статус собору.
У соборі дуже красиво і так спокійно на душі, адже тут багато віруючих людей які вірять у бога і моляться від щирого серця.
Хочу підгадати, що насправді ця церква належить Римо-Католикам, її незаконно українська влада передала Греко-Католикам!
Одне з найкращих місць в Тернополі
Дуже гарна архітектура, і храм просто зачаровує
Архикатедральний Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ знаходиться за адресою вулиця Гетьмана Сагайдачного 14, 46001 Тернопіль, Тернопільська область, Україна
Зв'язатися з Архикатедральний Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ можна за номером телефону +38 (035) 225-15-30
Дістатися до Архикатедральний Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ можна за посиланням