Церква Успення Пресвятої Богородиці УГКЦ вулиця Князя Острозького, Тернопіль, Тернопільська область

"Храм, у якому душа очищається, відновлюється, навіть, коли дуже-дуже важко. Завжди знаходиш спокій і отримуєш відповіді на питання, які турбують. Дякую отцям за щирість і мудрі поради. А сьогодні, у цей важкий час, - за мужність."

"Відбудована церква, велика світла церква, місце спокою від вуличної метушні, архієрейські літургії, поряд є монастир та дзвіниця, церква водосвячень і посвячень. У 1935 році сюди на відпуст приїжджав Микола Чарнецький."

"Часто проходжу повз церкву і не можу не зайти. Місце насичене святим духом, відчувається легкість і проблеми забуваються...Посидіти в такій благодаті - одне задоволення. Часто відправляються богослужіння, тому можна приходити навіть вечором, особливо з дітками."

"До 2000 поки управління було священником який відбудовував храм все було адекватно. Тепер коли ним управляють заїжджі ставлення до парафіян не дуже. Дитину відмовили охрестити бо хресні православні."

"Церква Успення Пресвятої Богородиці (Монастирська церква) — храм і парафія Центрального деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ в Тернополя. Збудована до 1636 року (дерев'яна), а у 1836 році дерев'яну церкву розібрали й на її місці звели муровану в стилі ампір із трьома візантійськими банями-куполами та дзвіницею (1837) із тесаного каменю. Біля церкви був старовинний цвинтар, де були поховані, зокрема, о. Петро Білинський, Євстахій Прокопчиць; після війни тут заклали братську могилу загиблих у 1944 році в боях за м. Тернопіль (після зруйнування цвинтаря (1960-ті) прах перенесли на Микулинецький цвинтар).Довгі роки тут був образ Божої Матері, оправлений у срібні з позолотою ризи (копія Ченстоховської ікони), який після знищення храму зберігали у церкві Різдва Христового (нині повернутий на старе місце)."