Розваги & Туризм & Відпочинок у Закарпатській області

“в горах була вперше, база в двух словах "просто супер" всім раджу=)”

“Чудове місце для відпочинку. Дуже хороші та ввічливі власники.”

“Дуже сподобалось. Дуже приємні господарі і смачна кухня. Є мангал, можна замовити поїздку в найближчі цікаві місця. Поруч магазинчик цих же господарів. Загалом все було супер.”

“Дуже гарні консультанти, можуть доступно розказати про склад кормів та дати слушну пораду.”

“Це місце, де потрібно бути, бо є радість у присутності Бога”

“Тут існує дві громади римсько та греко католицька. Дуже хороші настоятелі та дружні віряни.”

“Дуже привітний персонал! Смачна кава та шаурма. Було смачно та супер френдлі ❤️”

“Їздила з ними на Синевір. Дуже все сподобалось.”

“Мені дуже подобається Українська служба яка читається унеділю в 14.00..а крім того одно слово Церква -найкаще місце де можна повністю віддати себе БОГУ”

“Ідеальне місце для відпочинку з дітьми! Чудова гостинність, тут є всі зручності.”

“Чудове місце. Приємний персонал, чистота, порядок. Відпочинок у такому місці гарантований.”

“Дуже комфортний будиночок, дякую за гарний відпочинок ❤️”

“Храм намолений відчувається тиша Христос посереднас”

“Красивий,нещодавно відреставрований храм”

“Дуже рада що є така чудова церква для прихожан”

“Просторий ресторан, чудові номери.”

“Прикольний будиночок, привітна господиня. рекомендую”

“Нам дуже сподобалось відпочивати в "Сонячній Сонаті". Дуже затишний, чистий номер, в якому є абсолютно все, як вдома. Плюс вихід на невелику мальовничу терасу зі столиком та диванчиком. Ще й гірська річка тече поряд. Дякуємо гостинності власниці готелю Тетяні. Приємно було спілкуватися.”

“Нещодавно відвідали “Кришталеву Хату” і залишилися в захваті. Атмосфера надзвичайно затишна — інтер’єр витриманий у традиційному стилі з елементами українського декору, а все навколо виглядає доглянуто й по-домашньому тепло. Якщо ви шукаєте місце, де можна відпочити душею, насолодитися природою й добре поїсти — “Кришталева Хата” варта вашої уваги. Обов’язково повернемося ще раз!”

“Чудова лазня і привітні господарі! Хочеться приходити до них знову і знову!”

“Дуже гарна церква , і хор гарно співає”

“Дуже душевне місце. Розташоване на самій горі і орієнтиром є верхівка смереки на вершині гір яку посадив настоятель монастиря коли йому було 12 років. Душевно та спокійно”

“Гарне місце. Можна набрати води, перекусити за столиком. Зручно припаркувати машину.”

“Озеро з чистою водою і кам'яним дном”

“Залишився надзвичайно задоволений відвідуванням цього ресторану. З перших хвилин зустрічає привітний персонал, який створює теплу і затишну атмосферу. Особливо вразив шашлик — смачно приготований, з ідеальним поєднанням спецій. Салати свіжі та різноманітні, а який же смачний компот! Порції великі, голодним точно не залишишся! Територія ресторану розташована на мальовничому березі річки, доглянута і простора, що робить відпочинок ще приємнішим. Рекомендую всім, хто хоче смачно поїсти та провести час у чудовій атмосфері!”

“У 1998 р. в село прийшов священик о. Іван Шанта й організував спорудження греко-католицької церкви. Силами громади 30 червня 1998 р. розпочали і за кілька днів закінчили спорудження фундаменту нової церкви на місцині, що зветься “Середнянські млаки”, а у серпні 1998 р. фундамент урочисто освятив єпископ Йосип Головач. У лютому 1999 р. почали зведення зрубу і в жовтні майстри з Драгова вкрили церкву бляшаною покрівлею. Дерев’яну церкву 18,6 м завдовжки, 10,2 м завширшки, при висоті до стелі 6,8 м та з вежею 19,3 м заввишки крім висоти хреста, спорудили місцеві майстри брати Василь й Іван Ковачі та Григорій Рошко. Основними помічниками були Василь Биланин, Ілько Ковач, Ілько Глькович Нанинець, церківник Ілько Васильович Нанинець, дяк Степан Нанинець, Тимофій Руснак, Ілько Цифряк, куратор Павло Руснак. Частину коштів на будівництво зібрали вірники, частину – громади інших сіл, депутат Верховної Ради Віктор Медведчук подарував 1700 гривень, держава виділила ліс. Престіл встановили на Різдво 2000 p., a посвятять у день св. Євхаристії. Різбарську роботу робить Іван Гаврилович Веґеш з Міжгір’я. Ікони малює Володимир Глеба з помічниками. Дзвони, відлиті в Новому Роздолі на Львівщині, містяться в окремій дзвіниці, спорудженій тими ж майстрами, що будували церкву. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 490 – 492.”

“Красива церква, яка має вкрай приємний вигляд як зблизька, так і зсередини”

“Реформацію Надьпалада пов’язують з діяльністю першого угорського реформатора, судді Матіаша Девая, якого називають «угорським Лютером», у Сатмарі (1544-1545). XVI. у другій половині століття можна довести, що він сповідував нову віру. У 1580 році його пастором-навчальником, також відомим під його іменем, був Янош Макрай. У 1806 році священик Іштван Кьореші проповідував «з хвалою» в 443 захоплених конгрегаціях, ректор Балінт Кіш також навчав дівчат. До 1944 року працювала шестикласна реформована початкова школа. Згідно з літописом 1808 р. «Є церква кам’яна, що стояла серед села.... на західному кінці якої стоїть кам’яна вежа. Невідомо, ким він був збудований, але за людською пам’яттю ним мирно господарювали і господарюють реформати». Середньовічний готичний костел був перебудований у 16-17 століттях. століття, його було повністю відремонтовано. XIX до кінця століття стан церкви погіршився. Нинішня церква на 700 місць була збудована в 1913 році в неоготичному стилі. Кути церковної вежі, вбудовані в наву, і контрфорси були складені з клінкерної цегли. У 1958 році костел було повністю відреставровано, а в 1983 році на пожертви вірних покращено його зовнішній вигляд. У 1997 році було відремонтовано шпиль, а у 2000 році частково відреставровано інтер'єр церкви. У 2001 році на підлозі поклали новий килим. Дореформений дзвін вилили в гармату в 1915 році. Натомість у 1926 році парафія придбала дзвін із бронзи Ференцом Еґрі, майстром лиття дзвонів із Кісгейоца, вагою 643 кг. Інший бронзовий дзвін був відлитий у 1882 році в Сатмарі. Більшість колись чималих бібліотечних та архівних матеріалів було знищено у 1945 році. Реєстри були вилучені. Парафія, яка зараз використовується, була побудована в 1918 році. Попередня дуже стара, значно менша парафія була знищена пожежею на початку століття. У 1950 році, після вивезення пароха, будинок став державною власністю. Його відновили у 1993 році у вкрай жалюгідному стані. До осені 1996 року ціною великих жертв громада стала придатною для проживання. З тих пір він постійно оновлювався і вдосконалювався. У 2005 році на широкому подвір’ї парафії збудовано сучасну будівлю церкви.”

“гарна стара церква зроблена із дерева без цвяхів”

“Відвідайте обов'язково сироварню.”