Парки у Закарпатській області

“Незабутня краса. Літком озерами милуєтеся , а зимою незабутній світанок.”

“Чарівне місце подалі від людин.”

“Дуже гарне місце для прогулянки. Висота найвищих дерев становить понад 45 м. Це єдиний в Україні парк Веймутових сосен, тут вони досягли таких велетенських розмірів як на батьківщині в північній Америці.”

“Геологічна пам'ятка природи місцевого значення. Якщо не в падлу підніматися хвилин 15 стежкою по крутому схилу гори - обов'язково сходіть.”

“Місце відпочинку місцевих мешканців, реалізоване після перемоги в конкурсі "Бюджет Громадських Ініциатив".”

“Чудове відслонення ріодацитів неогенового вулканізму.”

“Піднялися на вершину за 1.40 із дітьми! Цю вершину підкорили! Відзначили це перекушуванням, там є столик!”

“Красивий та комфортний міст для переходу!!”

“Вражаюче місце. Краєвид який неможливо забути. Маршрут на гору, досить легкий, дорога довга, але через те що прокладена серпантином-долається легко. Тільки варто запастись довою та перекусом, на шляху немає місць, де можна щось придбати.”

“Доріжка до високогірного озера синевір. довжина близько 1 км із постійним підйомом. Це слід врахувати непідготовленим людям. Але лави протягом усього шляху дадуть змогу зробити перерву. Доріжка дуже мальовнича, - струмки, водоспади, смереки ... камеру не випускаєш з рук протягом усього шляху. І, чесно кажучи, шлях до синевір мені сподобався більше, ніж сам синевір.”

“Перший відомий предок родини Ілошваї — князь Максим де Ілошва (Максим Ілошваї, угор. Ilosvay Maxem), волоський воєвода, який близько 1330 року разом зі своїми братами Сенеслау І де Долга (угор.Hosszúmezey I Szaniszló), Білкей Карачоні (угор. Bilkey Karácsony), та Комлоші Мігай (угор. Komlósy Torpa Mihály) поселились на території Закарпаття. Максим де Ілошва був сином легендарного воєводи Валахії — Татомира, а також рідним братом Басараба I — першого господаря Валахії та засновника династії Басарабів[1]. Максим Ілошваї згадується в документі за 1341 рік як «Makszem Olachy filii Thamery» («Максим волоський, син Татомира»). В цьому ж документі йде мова про маєток, яким володів Максим — угор. Makszemhaza(букв. «дім Максима», нині м. Іршава)[2]. Вже у 1342 році Максим Ілошваї згадується в письмових джерелах, як «Makszem filius Thattamery Olachy de Ilosva», тобто поселення Ілошва стає основною резиденцією Максима, так званим «possesiones capitalis», від якого рід Ілошваї надалі виводить своє ім'я та предикт — de Ilosva. Сини Максима де Ілошва: Іштван де Ілошва (угор. István (Nán) de Ilosva); Дьєрдь де Ілошва (угор. I. György de Ilosva) та Янош де Кішфалу (угор. János de Kisfalu) — засновник роду Кішфалуші.”

“Клас. Привітний персонал, чисті номери, смачна їжа. Потрапили туди випадково враження тільки позитивні, дитині особливо сподобалася хазяйська такса Лейла. РАДЖУ.”

“Найкраще місце для відпочинку в Закарпатті!”

“Гарне озеленення, багато лавочок, що сісти відпочити.”

“Прикольні шезлонги з видом на Закарпаття”

“Місце зростання інтродуцента псевдотсуги Мензиса ( дугласії )”

“Дуже красиві місця, вода смачна ... є альтанка де можна посидіти і відпочити ...”

“Це незабутньо !!! Могутня красота !!!”