Лікар в Україні

“Чудова стоматологія. Переліковували зуби, які мені полікували за кордоном. Дуже вдячна лікарям за виконану роботу, т.к. в іншій клініці призначали лише видалення. Полікували та накрили коронкою. І все за 2 тижні. Дякую вам!”

“Можна зрозуміти родичів, які писали цей відгук, які відчувають біль втрати по близькій людині, проте перш ніж робити висновки про професійні здібності лікаря Авраменка, необхідно ретельно відстежити, як розвивалися події. Ті, хто писав відгук, або не знали, або замовчали той факт, що пацієнтка вже проходила курс лікування з приводу хронічного гастриту за місцем проживання, який закінчила за 2 дні до приходу до лікаря Авраменка. Місцеві лікарі цілий місяць буквально «ґвалтували» шлунково-кишковий тракт препаратами, що грубо пригнічують кислотність шлунка, причому навіть і не подумали попередньо перевірити рівень кислотності. Це, звані, інгібітори протонної помпи (ІПП) (у разі – Омепразол). Дані препарати, блокуючи вироблення соляної кислоти у клітинах, відповідальних цей процес (у парієтальних клітинах), різко підвищують у організмі рівень гормону «гастрин», викликаючи гипергастринемию. Даний гормон, крім стимулювання вироблення соляної кислоти парієтальної клітиною, стимулює ріст клітин слизової шлунка, підшлункової залози і товстого кишечника, а також прискорюється ріст і поділ вже змінених клітин, тобто створюються умови для формування раку, причому особливість розвитку раку на тлі прийому ІПП полягає у тому, що він розвивається не відразу після закінчення курсу ІПП, а у відстроченому періоді – від 1 до 5 місяців. У людини цей процес контролюється імунною системою, проте при ослабленні її функції ймовірність розвитку раку різко зростає. Пацієнтка (переселенка з місця, де проводиться АТО) перебувала в стані постійної депресії, що призвело не тільки до ослаблення імунної системи, але й до зниження рівня кислотності (синдром втоми парієтальної клітини). У свою чергу, це викликає у пацієнтів реактивне запалення підшлункової залози – панкреатиту, який супроводжується болем, погіршенням апетиту, втратою ваги, що призводить до загального погіршення стану хворого та стає приводом для приходу до лікаря. У даної хворий стан тільки погіршився, оскільки місцеві лікарі, проводячи лікування за шаблоном, ще більше знизили кислотність, призначивши ІПП, що стало приводом для пошуку пацієнткою іншого лікаря. Тому родичі пацієнтки можуть подякувати місцевим лікарям, які заклали «ракову міну» уповільненої дії у шлунок пацієнтки. Враховуючи той факт, що 95% хворих приходить до лікаря на перелік після шаблонних схем лікування, які обов'язково включає ІПП, доктором Авраменком проводиться ретельна ендоскопія із забором проб слизової з найпідозріліших місць. На момент первинного огляду пацієнтки жодних виразок виявлено не було, тому що вона приїхала лише через 2 дні після місячного застосування ІПП та ракова пухлина ще не сформувалася. Однак під час проведення рН-метрії було відзначено різке зниження рівня кислотності шлункового соку. Схема лікування доктором Авраменком підбирається індивідуально під хворого, але першою фазою завжди є відновлення роботи шлунка та підшлункової залози, порушеної попереднім лікуванням, і тільки потім починається ерадикація (видалення бактерійної інфекції). Добові дози антибіотиків регламентувалися останнім Маастрихтським консенсусом і ніяк не можуть бути «ударними», причому антибіотики приймалися не більше 7 днів (а не 14 днів, як це рекомендує Маастрихтський консенсус) і поєднувалися з прийомом базового препарату Денола, що містить субцитрат віс. Лікування, яке вдалося провести, зайняло 1,5 місяці з перервами, оскільки були проблеми із приїздом пацієнта. Біохімічні аналізи, зокрема загальний аналіз крові, показують патологічні зміни лише напередодні різкого погіршення стану хворих під час формування ракової пухлини. Не раніше. За весь період (більше 7 років) приватної практики доктора Авраменка проходили лікування більше 900 осіб, але було залишено лише 2 відгуки в мережі Internet (1 позитивний і 1 негативний), крім написаного вище та його дублікатів на інших сайтах. 2 відгуки – не показник думки більшості людей.”