Житомирський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Огієнка
“Ну що сказати… Атмосфера в цьому ресторані – суцільна подорож у часі. Дизайн інтер’єру повертає до 90-х років – здається, ще трохи, й мені подадуть меню на дискети. Лавки, що скриплять, мов хочуть втекти першими. Але родзинка обіду – салат із “живим білком”. Так-так, у моєму салаті повзала мураха. Одна! Але, мабуть, розвідник, бо я підозрюю, що десь неподалік був і загін. Можливо, це нова концепція – “еко-кухня з елементами ентомології”? А наш офіціант — Славік. Без жартів — крутий чувак. Працює швидко, уважний, ввічливий, не дивлячись на весь цей сюрреалізм довкола. Якщо вже й повертатися сюди, то тільки через Славіка. Бо інтер’єр — так собі, їжа — ще той квест, а от Славік — реально топ. До речі, окремий респект за компенсацію: вилили сік 0,33 л — принесли 1 літр.”