Розваги & Туризм & Відпочинок у Тернополі

“Поїздка супер, дуже зручно і чисто”

“Пішли в садок в 3 рочки. Полюбили виховательок, почали через 2 тижні в обід спати( не спали 2 роки вже). Дитина не плакала- я розумію що це індивідуально, але не плакав взагалі- в садок йде з задоволенням! Окремо хочу сказати- мені дуже сподобався підхід власників і ставлення до нас як до клієнтів: нас запросили оглянути садок, ми познайомились і після приємної розмови відвели туди свою дитину. Наш син в дуже хорошому психологічному стані йде і виходить із садочка- це видно! Діти перебувають в цьому закладі в гарних умовах, і тут дійсно доречно сказати: що дім це не стіни- а люди!”

“Дуже сподобався тур у Стамбул. Організація бездоганна. Тур підібрано з врахуванням всіх побажань туристів. Оперативне інформування щодо найменших дрібниць, які стосуються поїздки.”

“Цікава історія появи цього годинника.”

“Прекрасний храм з чудовою аурою. Чудове Місце для молитви.”

“Церква це завжди місце роздумів, надій, спокою та умиротворення. І хоча ще і досі відправа проходить в маленькій тимчасовій церкві , а сама церква не зовсім готова , вірю , що лишилось дуже мало , щоб вона незабаром вже приймала парафіян...”

“За свою ціну дуже комфортно, тільки шумно буває, коли відкрите вікно”

“Дуже добра робота з молоддю, найбільша шопка в Україні, проводять різні табори для дітей, за що не беруть грошей.”

“Доброго дня! Відвідую центр систематично! У двох подологів був, мені дуже сподобалася якість послуг! Окрема вдячність косметологу Карині( забув прізвище), дуже гарно провела чистку лиця! Записався далі, буду ще видаляти новоутвори у неї! Рекомендую!”

“Дуже задоволене роботою. На всі питання відповіли, все допомогли підготувати. Візу дитині отримала.”

“Ніч була тихою. У вікні горіли кілька далеких вогників — вони здавалися чужими, як і все тут. Я сидів на краю ліжка й курив. Дим повільно танув у холодному повітрі кімнати. Стіни дивилися на мене, як незнайомі очі. У них не було жодного спогаду. Я раптом подумав: тут ніхто не знає, ким я був. Дипломи лежали у валізі. Валіза стояла в кутку, як доказ того, що моє минуле справді існувало. Іноді мені здавалося, що я міг усе це вига­дати: друзів, вулиці, голоси. Тут цього не було, а отже, ніби й не було мене. Вдень я ходив містом. Місто було спокійне, навіть лагідне. Люди поспішали у своїх справах. Вони не знали, що я колись жив інше життя, де були мої кафе, мої вечори, мої жарти. І я відчував себе тінню, що рухається серед світла. Увечері дитина спитала: — А коли ми повернемося? Я зробив ковток води й мовчав. Бо повернення не існує. Тепер є тільки «тут», і довго ще буде боліти «там». Я ліг на ліжко. Тиша була густа, як у зимових ночах. Я подумав, що завтра знову піду в це місто. Буду усміхатися людям, яких не знаю, і тихо вчитимуся жити наново. Можливо, це і є сила — жити з порожнім серцем, але продовжувати йти вперед.”

“Церква Успення Пресвятої Богородиці (Монастирська церква) — храм і парафія Центрального деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ в Тернополя. Збудована до 1636 року (дерев'яна), а у 1836 році дерев'яну церкву розібрали й на її місці звели муровану в стилі ампір із трьома візантійськими банями-куполами та дзвіницею (1837) із тесаного каменю. Біля церкви був старовинний цвинтар, де були поховані, зокрема, о. Петро Білинський, Євстахій Прокопчиць; після війни тут заклали братську могилу загиблих у 1944 році в боях за м. Тернопіль (після зруйнування цвинтаря (1960-ті) прах перенесли на Микулинецький цвинтар).Довгі роки тут був образ Божої Матері, оправлений у срібні з позолотою ризи (копія Ченстоховської ікони), який після знищення храму зберігали у церкві Різдва Христового (нині повернутий на старе місце).”

“Храм, в якому діє жива спільнота. Це дійсно Жива парафія. Хто хоче пізнати Бога, вам в цей Храм.”

“Історія храму розпочалася в першій половині XVII століття (існують дані про 1630 та 1633 роки заснування). Через руйнування внаслідок воєнних дій перебудована 1717 (за історичним шематизмом Д. Блажейовського - 1733) року. До 1832 року була самостійною парохією села Вигнанка, згодом приєднана як філія до міста Чорткова, а на початку XX століття, після побудови Покровської церкви, в основному перестала вживатися. Після війни стояла замкненою і занепадала, аж поки 1967 року не завалилася центральна баня. Після цього випадку управління пам'яток архітектури УРСР провело реставрацію (з використанням металевих конструкцій, якими зафіксували зруби і оновлений купол. Церква на той час була тридільна з найвищою центральною банею, вкрита ґонтом. Внутрішнє убранство повністю втрачене. Восени 1989 року, під час виходу УГКЦ з підпілля, храм отримала у користування чортківська громада. Після того тривали реставраційні роботи, зокрема внутрішні стіни обшито дерев'яною вагонкою. Для збільшення площі церкви і середині 1990-х за згодою управління пам'яток добудовано бабинець, дах якого також вкрито ґонтом. Це змінило зовнішній вигляд споруди: замість класичної церкви подільського типу ми бачимо храм, що вражає своїми розмірами та унікальністю. Всередині привертає увагу дерев'яна різьба рам ікон, тетраподу, сповідальниці, поруччя та інших елементів. Похвально, що у церкві нема пластикових вазонків, різностилевих іконок на кожному сантиметрі площі та подібних ознак сучасного несмаку. Щоправда, на подвір'ї можна побачити композицію з "амфори", гірки каменів, горщика агави, що служить оформленням питної води, - данина сучасній примітивній моді. В інших деталях подвір'я акуратне: бруківка, газонна трава, ковані ворота. Біля церкви встановлено металевий хрест Тверезості і дерев'яний місійний 1991 року. В кінці подвір'я новозбудований парохіяльний дім, волейбольний майданчик. Церква однозначно варта пильної уваги мандрівника, що цінує історію, і може служити прикладом збереження дерев'яної пам'ятки в умовах сучасної України. Шкода, що громада не знайшла екскурсовода (про історію храму може розповісти парох, декан Чортківський о. Андрій, якщо вам пощастить його знайти.”

“Зупиняємося тут на перепочинок щороку по дорозі до Буковелі . Тихе , гарне , затишне місце . Чисті номери , дуже смачна кухня в ресторані . Адміністратор і офіціанти надзвичайно приємні. Є локації для дітей , що дуже немало важливо . Раджу всім це хороше місце .”

“Надзвичайно атмосферне місце! Локація! Сервіс! Pet Friendly! Ми в захваті були!”

“Дуже приємне місце, незабутні краєвиди та неповторна природа, що відкривається з чану! Гарний та привітний персонал! Чисто та охайно.”

“Була мрія поплавати у Червоному морі, побачити таємничий підводний світ тропічного коралового рифу. Все інше – також важливо, але в другу чергу. Агенція запропонувала з десяток варіантів на період, коли планувалась подорож. Кілька днів вибирали, аж поки не зрозуміли, що варіанти відпочинку зменшуються з кожною годиною і треба або на чомусь зупинятись, або переносити подорож. Отже, Єгипет, Шарм-Ель-Шейх, Анекс-Тур, готель Island Garden Resort. Тепер кілька сухих фактів. В аеропорт Львова доставили зручним автобусом . Назад після прильоту теж. Виліт із Львова і назад за розкладом, переліт 4 години. Безкоштовно двічі пропонувались напої. В аеропорту Шарма гіди Анекс-Туру зустріли, показали автобус, супроводжували до готелю. В готелі відразу поселили, защіпили браслети, і, оскільки ми приїхали після вечері, принесли поїсти в номер. Сам номер у задовільному стані, меблі старенькі, але цілі, сантехніка справна. Кондиціонер робочий, дещо шумний. Харчування: постійно було м'ясо-кури-риба, штук п’ять різних гарнірів, якісь супи, омлети, овочі тушені-печені, салати різні, десерти найрізноманітніші, фрукти, йогурти, і випічка – просто чудова. Все цілком пристойно приготоване. Все без обмежень. Все перепробувати неможливо. Персонал привітний, доброзичливий, усміхнений. В день виїзду покормили обідом і на наше прохання видали ланч-бокс в дорогу, оскільки виліт був пізно ввечері. Пляжем користувались в останній день аж до виїзду без обмежень. З напоїв – спрайт, фанта, кола, соки, очевидно порошкові, пиво, кава, чай. Вино місцеве без смаку. Бармени охоче мішають коктейлі і творчо, і на замовлення, з алкоголем і без, виходить цілком пристойно. Міцні напої бажання вживати не було через спеку. Море, риф просто казкові. Весь час провели плаваючи з маскою і пірнаючи біля рифу. Враження фантастичні. Відвідали екскурсію в заповідник Рас-Мухамед на яхті, пірнали з аквалангом (вперше в житті!) і просто з маскою. Сподобалось надзвичайно. Зранку ходили на крутий берег моря зустрічати схід сонця. Ввечері гуляти на Сохо-сквер, що поряд із готелем, також цікаво і красиво. За шість діб не виникло бажання увімкнути телевізор в номері готелю. Вдячні готельному гіду від Анекс-Туру Абдулі Реда за поради і допомогу. Вдячні Тетяні Шалигіній за здійснену мрію та вдалий відпочинок.”

“Вовчинецькі гори-три оглядові з неймовірним видом на місто та гори! На подив легко викликати таксі,та недорого з самого міста. Вид у бінокль на засніжені верхівки гір,це дивовижно! Локації для фото -це дуже гарно,але потребує довести до ума усе,під'їзди,саме місце,та потребує місця з швидким перекусом,той вагончик,що там є,цього недостатньо. На жаль,коли ми були,він не мав чим зовсім порадувати,окрім чіпсів. Місце рекомендую до відвідування!”

“Гора, на якій був старий замок. Живописне місце для відпочинку на природі.”

“Затишне, доглянуте місце. Смачна кухня.”

“Гарне місце для сімейного відпочинку. Син вчиться їздити на конях. Йому подобається. Люди знають свою справу і роблять на відмінно. Основне в них наша безпека. Ціни апріорі не можуть бути низькими бо догляд за кіньми вимагає час і ресурс, але на диво тут значно дешевше ніж в інших. Рекомендую. Спокійно можро записатись за телефоном.”

“Святе і дуже цікаве, мальовниче місце. Спочатку це був скит Почаївської лаври, щоправда побудований на 20 років раніше за саму лавру. Безліч святинь: камінь на якому молився Серафим Саровський, хрест Микити Стоплніка та багато мощів різних святих. Так само, природа у всій її красі та зоопарк із лосем. Обов'язково замовляйте екскурсію, дуже буде корисно і не довго, оплата по можливості. Іти від лаври від 25-50 хвилин, по дорозі обов'язково відвідайте чернечий цвинтар.”

“Просто хороше місце для роздумів”

“Їх що означає цей вираз. Там стара будівля, в ній розміщено ощадбанк”

“Печера Оптимістична - як прикольний квест полазити. Екскурсію, а точніше гіда для супроводу треба замовляти завчасно (на момент серпня 2023 вартує 2000грн, можна розбити на всіх, якщо зберете самі групу до 10 чол), тож просто приїхати і зайти вам не вдасться. Дорога нормальна, але не зовсім так як веде гугл (точніше пояснять при бронюванні екскурсії). Ми замовляли до озера Балотон (3-4 години в печері), для ознайомлення більш ніж підходить. Простіше всього проходити було дитині (7 років). Все спорядження (комбінезони, шлеми, гумові чоботи і рукавиці) краще замовити теж, бо воно не варте того, щоб потім ще 100 років його відмивати від глини, а ви 100% будете всі брудні. Загалом емоції отримали круті, воно того варте, щоб хоч раз тут побувати!”

“Тихо, спокійно, умиротворено, атмосфера яку не передати... сюди хочеться повертатися знову і знову... Тут гарно в любу пору року... є сувенірні лавки... територія зачаровує красою квітів та дерев... (для тих хто немає платка чи юпки все можна взяти при в ході в храм)”

“Дуже гарний організатор Яна! Чуйна, терпляча і весела в будь який час доби та за будь якої погоди. Водії - професіонали! О. Руслан - людина своєї справи ! Дякую за приємні враження та організацію поїздки до Ватикану! Миру Вам і щастя!”