Церква у Львові

“Друга церква в Новому Кропивнику. Знаходиться на правому березі річки Стрий. Парафія Успіння Пресвятої Богородиці. Ймовірно ще відноситься до ПЦ росії в Україні.”

“Колишній польський костел малочисельна римо-католицька громада Лещатова, збудувала, очевидно, в 1930-х рр. (на польській карті 1925 р. не позначений) у центрі села, на роздоріжжі. Будівля вийшла оригінальна - невелика за розмірами, але значно витягнута у висоту, немов стиснута лещатами (о, яке співпадіння - село ж називається ЛЕЩАТІВ!).”

“Шкода, не вдалося зазирнути в середину, з зовні цікавий, але шкода, що руйнується.”

“Новий дерев'яний храм біля дороги.”

“Храм Святого Івана Хрестителя УГКЦ.”

“Красивий зовні та в середині. Урбаністичне розташування ні як не псує монументальність споруди.”

“Дуже затишно та душевно, що допомагає доторкнутися до духовного! Прекрасний спів, талановитих монахинь, на Літургії чудово налаштовує на внутрішню молитву та гармонізує!”

“На виїзді з Гніздичева в сторону села Руди розташований Реколекційний дім Благовіщення Пресвятої Богородиці Згромадження сестер Пресвятої Богородиці Фатімської. Гарне місце. Детальніше про це місце можна подивитись у відео: селища Гніздичів у Стрийському районі Львівської області на ютуб каналі Expand your knowledge”

“Гарна бойківська святиня - літургії на 10 годину у неділю та свята. Храм у гарному убранстві.”

“Місце, де серце єднається з Всевишнім. Простори. Краса.”

“Стародавній храм. добре що відрестарували .”

“Місцеві римо-католики відвідували богослуження в парафіяльному костелі св. Миколая ( до 1784р. - оо. домініканів ) в Белзі. До першої світової війни в селі налічувалося біля 200 вірних. В 1905р. громада римо-католиків Прусинова таки збудувала власну муровану святиню, яку до початку 2-ї світової обслуговував ксьондз Якуб Димитрівський з Белза. По війні костел закрили, а повернули вірним у 1990-х рр. Костелик розташований недалеко початку Низів, біля вулиці та житлової забудови, на маленькій ділянці, оточеній деревяним парканом. Через те, що на подвір`ї повиростали дерева, зафіксувати повністю костелик не вдалося. Проста з вигляду будівля, складається з тамбура, нави та вівтаря, який орієнтований на південний-захід і захристії, прибудованої зі сходу. На фронтоні, над вікном, раніше добре було видно дату "1905". Двосхилий дах над навою увінчує сигнатурка з гострим шпилем. На північ стоїть маленька мурована стінового типу дзвінниця. Загалом костелик зовні нічим особливим не запам`ятався.”

“Гарна церква. Для мене це дуже сентиментальне та ностальгічне місце, бо тут хрестили моїх предків.”

“Гарний польський костел, відремонтований силами самих парафіян”

“До руїн домініканського монастиря примикає комплекс монастиря ще одного ордену - сестер домініканок. Кляштор домініканок засновано дружиною віленського каштеляна Софією Ходкевич у 1635 році за сприяння короля Владислава IV. Первісний дерев'яний костел, що стояв на Люблінському передмісті, у 1647 році було спалено під час татарського нападу. Новий мурований храм постав у 1657 році під титулом Св. Миколая. Костел був збудований з червоної цегли (зараз її вже не побачите). Має бароковий фасад з чотирма скульптурами: Урсули, Катерини Сієнської, Розалії та невідомої святої. По обох боках фронтону розташовані триярусні башти, а сам фронтон крім скульптур прикрашають пілястри доричного ордеру.”

“Каплиця від православної церкви.”

“Будівля була побудована в 1908-1911 рр. як філіальна церква. З 1927 р. церква була парафіяльною. Використовується як склад. У 1989 році її повернули церкві.”