Театр у Львові

“Самий чудовий, величезний, гарний та атмосферний оперний теарт в якому я коли небудь була в житті. я обов'язково рекомендую людям туди піти, там дуже атмосферно та дуже круто там повідвідувати. Я була в 17 травня на оперній виставі "Кармен" і честно.. Це не передати словами як це було гарно, нереально, талановито та саме головне як вони співають та плюс ця вистава була довга.”

“Вистав театра "Око" "Хто на десерт" дуже гарно підняла настрій і зробила наш вечір неймовірним. Це не лише комедія, а й роздум над людськими відносинами. Як кохання і байдужість міняють людей, які стосунки можуть бути токсичними, навіть за відсутності конфліктів. Велика подяка організаторам за можливість дивитися спектаклі для ВПО і військових безкоштовно. Успіхів вам і творчої наснаги!”

“Львів магічний. Взимку, влітку, весною, осінню - не має значення яка пора року, Львів прекрасний завжди! Особливо центральна частина міста. Вночі чи вдень, вранці чи ввечері - завжди людно, музично, весело та заворожуюче. А кафе, ресторани, кав'ярні манять ароматами, смачними стравами та запашною кавою :)”

“Театр ім. Марії Заньковецької — справжня перлина української сцени. Затишна атмосфера, уважний персонал і неймовірно талановита трупа роблять кожну виставу особливою. Актори грають щиро й глибоко, емоції передаються до мурашок. Відчувається повага до класики та висока професійність у кожній деталі постановки. Із задоволенням повернуся знову!”

“"Безіменна зірка". Усі актори дуже аутентично грали, особливо Куку, Мона та її чоловік. Цікава ідея з використанням частини глядацького простору як частини сцени. Хороші костюми, освітлення, звукові та візуальні спецефекти. Реквізит хороший, але не надто численний - можливо, можна більше, хай і для фону”

“Вистава , дорога до Вифлеєму! Дуже цікава і гарно поставлена дітям сподобалось а дочка якій 2 рочки сиділа тихенько як мишка і дивилася до кінця . Дякую все супер .”

“Гарне і чудове місце, купа молоді і сімей навколо, на площі часто виступають місцеві музиканти. Мало лавок навколо, але то не біда)”

“Вистава , дорога до Вифлеєму! Дуже цікава і гарно поставлена дітям сподобалось а дочка якій 2 рочки сиділа тихенько як мишка і дивилася до кінця . Дякую все супер .”

“Перший театр за моє життя, в якому вистава почалась вчасно)) театр маленький, раджу брати квитки в першиі ряди, щоб не зазирати між головами) а вистава така, що не захочеться нічого пропустити. Гра акторів крута, без перегравань. Чесно, це вау!”

“Театр зайде не кожному, тут доволі специфічні постановки, але поціновувачі акторської гри та нестандартних сюжетів будуть вражені. Сучасно, неординарно, гра акторів не залишає байдужим. Сам театр доволі старенький, потребує ремонту. Місця краще брати у перших рядах, там значно зручніші крісла. Неприємним мінусом було, що під час антракту не вдалось купити чаю, бо закінчились одноразові стаканчики, кількість тари варто прораховувати заздалегідь. Особлива рекомендація до відвідин - п'єса TopGirls - саме для жінок, які не бояться досягати своїх цілей. Сподобалося так, що подивилась би і вдруге.”

“Один з улюблених театрів у рідному Львові. Шикарні дитячі вистави та вистави для дорослих. Бюджетні ціни доступні кожному. Буде цікаво і дорослим і дітям . Гра акторів на найвищому рівні, декорації. На дитячих виставах ніби потрапляєш у казку. Єдине це сам театр. Давно потрібно ремонту. P.s. фото з вистав "Джалапіта", "Пробудження весни"”

“Атмосфера приємна, музика, що грала – сподобалася. У порівнянні з іншою пивоварнею - до пива тут чудові закуски. Все було дуже смачно приготовлене. Сподобалася пивна рулетка, можна пограти. Пиво темне дуже гірке, але на любителя. Сподобалося вишневе пиво. Мариновані яйця цікаво, але на один раз. Мойва просто розкішна!”

“Дуже крутий колектив, рекомендую як танцюрист який провів у цьому колективі 10років)”

«Студія Марти Білої у Винниках» — салон краси у столиці. У наявності фарбування, манікюр та вії. Усередині підтримують акуратність та чистота.

“Вистави та вистави хороші, але приміщення в поганому стані.”

“Затишно і комфортно, любимо відвідувати цей театр”

“Вперше в життi жив хостелi i не розчарувався- все дуже зручно: э де приготувати ,зручнi лiжка i дуже затишно,дякую господарю- привiтна i доброзичлива людина, обов,язково приiду ще”

“Дуже затишний парк, в якому можна відчути себе за межами міста!”

“Звичайна забігайлівка, де можна випити смачного глінтвейну, медовухи, хріновухи, скуштувати домашніх голубців, млинців і т.д. Меню не багате. Комфорт - посередній, так чисто зайти не на довго.”

“Реально хоч і живу у Львові, але не знав, що тут є мініатюрна копія оперного)))”

Театр пива «Правда» 2 гостинно запрошує мешканців та гостей Львова на вулицю Янева у житловому комплексі «Америка». Цей заклад є офіційним «посольством» легендарної львівської броварні, що дарує неповторну атмосферу свята.

“Горличка, зразковий театр пісні )))”

“Міні-копія Львівського Національного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької виготовлений в першу чергу для осіб з вадами зору, які б мали нагоду дотиком своїх рук відчути грандіозність будівлі театру та уявити його величність. Завдяки старанням п. Оксани Потимко міні копії відомих пам’яток з’являються у місті Львові.”

“У колишньому пасажі Германів в неіснуючому сьогодні будинку театру за адресою вул. Куліша, 23/25 у 1908–1917 рр. та 1927–1939 рр. діяв кінотеатр “Колізей”. Його глядацький зал вміщав 1054 глядачів. Кінотеатр користувався значною популярністю, особливо серед бідніших верств населення. Будинок зруйнований під час Другої світової війни. Будинок театру “Колізей” (“Colosseum”) у колишньому пасажі Германів на вул. Куліша (колишній вул. Бічній Сонячній) споруджений у 1898–1900 рр. З 1908 р. тут, крім театральних вистав, також проводилися кінопокази. Глядацький зал “Колізею” міг вмістити 1054 глядачів. Спочатку покази проводились за допомогою апарату вітаскоп. У травні 1913 р. кінотеатр приймав данську кінозірку Асту Нільсен (Asta Nilsen), яка показала тут мімодраму “Циганка” (“Cyganka”). Це відбулося через те, що у театрі Скарбка (суч. театр ім. М. Заньковецької) тоді проводився ремонт даху. Під час перебування у Львові акторка зупинялась у готелі “Жорж” (пл. Міцкевича, 1). У сезоні 1913–1914 рр. у “Колізеї” давав вистави колектив театру “Різноманітності” (“Rozmaitości”). У 1917–1927 рр. замість “Колізею” тут діяв Міський театр “Новини”. У 1920 р. тут відбувались безплатні покази фільмів для польських солдатів, які брали участь у радянсько-польській війні. У 1928 р. кінотеатр “Колізей” відновив свою діяльність. З 1928 по 1939 рр. він перебував у власності Громадського комітету жінок (Komitet obywatelski kobiet). Спочатку його керівником було призначено Павела Меллера (Paweł Meller), а з 1932 р. – Чеслава Добжецького (Czesław Dobrzecki). Прибутки з діяльності “Колізею” надходили до дитячого садка й інтернату ім. Й. Пілсудського у Львові. У приміщенні кінотеатру, крім кінопоказів, відбувалися й інші видовищні дійства, кабаре. Станом на листопад 1932 р. у кінотеатрі налічувалось 34 працівники. Кінотеатр користувався значною популярністю, особливо серед бідніших верств населення міста. У 1939–1941 рр. у цьому приміщенні діяв Державний польський театр. Будинок “Колізею” був зру”

“Цю кам’яницю перебудували у 1911-1912 роках за проектом Альфреда Захаревича для театральних потреб. У 1913 році у ній почав давати вистави «Малий театр», який працював до 1914 року, а з 1918 року – Театр водевілів та театр «Вулик», що були тут до початку 40-х років. Про те, що вхід у цей нині житлово-офісний будинок був театральним вестибюлем, нагадує декор у вигляді театральних масок авторства Зіґмунта Курчинського. Сама ж камерна глядацька зала театру нікуди не зникла – її вхід за радянських часів отримав нову адресу: вулиця Стефаника, 16а. Тут спочатку був будинок дозвілля «Львівгазу», а згодом – Палац культури будівельників, знаний у певних колах львів’ян під абревіатурою «ГАЗ», яка не має нічого спільного з природним газом. Нині тут Львівська академія танцю та кафедра режисури і хореографії Львівського національного університету імені Франка. Вхід до неї прикрашають скульптури муз авторства Василя Гоголя.”

“Багато оздоблений скульптурами та барельєфами будинок майстерень Львівської опери, що споруджувався за проектом її автора Зігмунта Ґорґолевського та був спотворений надбудовами в радянські часи…”