Розваги & Туризм & Відпочинок у Львівській області

“Її у 1907 році збудував львівський архітектор Людвік Вельтце (1871 – після 1939). Першим власником будинку був поліційний радник Войцех Венц. На початку 20-х років XX століття вілла перейшла у власність Зигмунта Радзимінського (1843-1928) – польського історика, дослідника генеалогії та геральдики. Радзимінський - випускник Київського університету, багато років прожив на Волині, а з 1904 жив і працював у Львові (від 1909 - у віллі "Люба" на нинішній вул. Коновальця, 92.). Помер у 1928 році, похований на Личаківському кладовищ відомого польського історика, археолога, знавця геральдики та генеалогії Зигмунта Радзимінського (1843-1928). У 30-х роках ХХ століття будинок належав професорові (у 1926-1946 роках) Львівського університету Єжи Куриловичу, одному із найвидатніших лінгвістів ХХ ст,  керівникові кафедри індоєвропейського мовознавства та кафедри романської філології. Курилович – автор ряду з праць теорії мови, фонетики, морфології. У 1946 році виїхав до Кракова, де продовжив наукову діяльність.”

“Вілла-палац графині Ядвіги Русоцької. Споруджена 1898 р. у стилі історизму, з парадним ґанком та наріжною вежею зі шпилем, за проектом Вінцента Равського-молодшого.”

“Романтична вілла, що нагадує корабель. Як на мене, вона досконала в архітектурному вирішенні, а оздоблення майолікою одразу навело на думку про автора цього творіння. Так і є - неперевершений дует Левинського і Захаревича. До 1907 тут жив і творив відомий в першу чергу панорамами на історичну тему польський художник Ян Стика. Коли він виїхав у Францію, будинок придбав греко-католицький митрополит, меценат української культури Андрей Шептицький і у 1908 подарував його Національному музеєві у Львові. У 1913 в цьому будинку оселився художник О. Новаківський, переїхавши з-під Кракова до Львова на запрошення митрополита. Художник зобов'язався передавати до фондів музею свої твори. З ініціативи та за фінансової підтримки Шептицького в 1923–1935 у майстерні художника діяла Мистецька школа Новаківського. Після його смерті тут традиційно творили інші митці. З 1972 тут постійно діє Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського.”

“Вілла Гіжицьких, збудована у 1894 році за проектом архітектора Якуба Любінгера, створеним у бюро Івана Левинського, збудували палацик для графа Леона Гіжицького. У фасаді будинку мотиви французького неоренесансу поєднуються із елементами народної архітектури. Під час першої російської окупації Львова у 1914-1915 роках у ній жив комендант міста, а після 1939 року її господарями повністю стали військові. Був тут і підрозділ військової контррозвідки, і військовий комісаріат, і військовий трибунал, навіть військове управління торгівлі. У 1950-х роках тут містився військкомат Ленінського району міста Львова, пізніше військовий суд Львівського гарнізону, нині — Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області.”

“Ми споглядаємо її такою, якою вона була у 17ст. Тільки у 1765 додали контрфорси, про що згадано на правому вгорі. Її фундаменти були закладені ще у 14ст і відома вона під назвою Гепнерівська кам’яниця. Будинок споруджений на початку 17ст львівським райцею (чоен міської ради) доктором медицини Павлом Гепнером, який оселився в ньому у 1610. Уся будівля над вікнами «всипана» латинськими прислів'ями. Їх переклад приблизно такий: «Хто ж багач? Хто не має жадань. А хто вбогий? Захланний», «Ніколи не дисонує корисне з красивим», «Ти мій Бог і моє все», «Де милосердя, там Бог», «Вщерть добра є — випирає», «Де багатство, там і друзі». Овідій, «Добрий не заздрить нікому» Цицерон, «Чеснота долає все», «Нагорода за доброчесність — шана» Арістотель, «Лише доброчесність тріумфує», «Низьким висока». У будинку, що стояв на цьому місці раніше, провів ніч перед стратою Іван Підкова, один із керівників запорізького козацтва, молдавський господар, національний герой українського і молдавського народів.”

“Метрологічна неймовірне місце . Одразу по сусідству - Балкончик Бобелича , хто не був - рекомендую .”

“Площа Ринок є найстарішою в Україні і виникла за князювання Лева Даниловича у другій половині 13ст за взірцем середньовічних західноєвропейських міст, як центр торговельного та суспільного життя нового міста. Письмові згадки містить книга протоколів судових засідань Львівської міської ради 1382—1389 років. Там вона фігурує як circulo, що є калькою з німецького ring, слова яке надалі трансформувалося у звичне слов'янське ринок. Ще до пожежі 1381 року на площі переважала мурована забудова. Площу розміром 142×129м утворюють 44 будинки та ратуша в центрі. Подумати тільки, що вже у 1452 площа і головні вулиці були забруковані! Від початкової готичної забудови, яка загинула під час пожежі у 1527 збереглися підвали та фрагменти стін з готичними деталями. Дбайливо відновлюючи вцілілі мури, нові будинки після руйнівної пожежі містяни будують тільки з каменю та цегли і називають їх кам'яницями... Так і ця колишня кам'яниця Домбровська побудована для Андрія Самбора Домбровського у 17ст. Вишукані ренесансні портали та контрфорс до другого поверху на головному фасаді збереглися з того часу. Кам'яниця змінювала власників і у 1880 був надбудований 4й поверх. Тепер один з порталів слугує входною брамою, а другий перероблений на велику віконну вітрину.”

“Камʼяниця виходить на Котляревського і Метеорологічну, збудована у 1911 році за проєктом Івана Левинського в стилі неокласицизму для відомого польського оперного співака Адама Дідура, а на розі вулиць розташована ротонда-капличка, що має овальні віконця та високий шатровий дах. У 1920 в частині будинку, що по Метрологічній було організовано українські відділи жіночої учительської семінарії імені Собінського. Після війни совєтами кам’яниця перетворена на житловий багатоквартирний будинок. Частину приміщень нині займають аудиторії та гуртожиток львівського мистецького коледжу імені Івана Труша. Будинок є памʼяткою архітектури місцевого значення.”

“Чиншова кам'яниця банкіра Мойсея Рогатина, збудована за проєктом Романа Фелінського 1911—1912 рр. Будівництво тривало до 1913 р.”

“Головний монастир сестер МНІ. Місце дуже спокійне і тихеньке. Сестри - чудові✨”

“Мені дуже сподобалося, цікава екскурсія!”

“Все було супер Місцеположення, номер, і відношення до гостей Загалом все на всі 100%”

“На жаль магазин закритий назавжди, тепер там буде щось можливо, але точно не буде тієї аури, яку створювали люди, які там працювали.”

“Закрита територія. Є місце для паркування автомобіля (треба попереджати заздалегідь). Дуже чисто та затишно. У номері є всі необхідні зручності. Хороші меблі та ліжка. Чисте ліжко та рушники. На спільній кухні є посуд, чайник, мікрохвильова піч, газова плита і пральна машина.”

“Провесіонали вищого рівня! Катерина- то чисте золото! Найкращий сервіс і відношення до туристів!”

“Відмінні апартаменти в центрі, напроти Ратуші. Вікна виходять на внутрішній дворик, тому абсолютно тихо. На першому поверсі знаходиться кафе, при цьому запах їжі немає в номері навіть з відкритими вікнами. Дуже зручне ліжко, гарні тапочки та халати. Мило для рук викликає окремих похвал – дуже приємний запах. Окреме спасибі за набір келихів та пристроїв для приготування коктейлів. Роздруковані рецепти коктейлів створюють окремий настрій. І величезне спасибі за матрац, він дуже зручний. Дякую за чудовий відпочинок!”

“Дякую за гарний відпочинок у Трускавці в 2019 році!”

“На Площі Ринок 29 є тур.агенство Чудові хлопці організоаивают тури на день в Карпати чи на 2-3 години по місту”

“Їздили у Туреччину в жовтні 2020р. Нас оформляв менеджер Василь - все гуд, порадив, підказав, документи заповнив, комунікували як в живу так і по Viber. Також зустрічався з нами в позаробочий час за нашим бажанням, за що окрема велика подяка. В загальному приємно вражені як відпочинком, так і сервісом, будемо продовжувати подорожувати з Поїхали з Нами!”

“Дякую Алісі за чудову організацію ) все супер )”

“Завжди користуюсь послугами агенції. Враження - тільки позитивні! Рекомендую!!”

“Новий, чистий спортзал з усіма необхідними тренажерами. Професійні тренери.”

“Дуже задоволений послугами турфірми, все на вищому рівні, переліт, готель, та приємно здивувала вартість. Найкращі рекомендаціі!”

“З будівництва цієї вілли розпочинається відома повість Івана Франка “Борислав сміється”, де власник вілли Леон Ґартенберґ іменується, як Леон Гаммершляг. Вілла побудована в 1890-ті, але сім'я нафтового магната Ґартенберґа прожила в ньому лише кілька років і невдовзі переїхала. Подейкують, що під кожною колоною, аби “у домі велося”, власник вілли поклав золоті монети. У творі ж Івана Франка під час закладання фундаменту в камінь було замуровано живу птаху, як жертву духам цього місця. Палац став на довгі роки осідком Дрогобицького повітового староства. У пізніші часи вілла стала головною бухгалтерією заводу “Галіція”. У 1911, під час відвідин Дрогобича, у віліі гостював майбутній Австро-Угорський імператор Карл Ґабсбурґ і писали, що нема величнішого палацу, як палац Ґартенберґів.”