Розваги & Туризм & Відпочинок у Львові

“Повністю відповідає ціні. Затишне місце. Привітні господарі. Були задоволені. Зручне і комфортне ліжко. Є кухня, з приборами, мікрохвильовкою, тарілками, тощо. Класний пес та гарна територія. З мінусів: в номері було холоднувато іноді, ванною не змогли скористатись бо не було теплої води.”

“Дуже гарне обслуговування, номери чисті, комфортні та затишні. Господиня дуже гарно зустріла, привітна та приємна людина. Видно що все доглядають з любов'ю!”

“Гарний сучасний комплекс, є чан з джакузі та сауна. Все охайно, доглянуто, зроблено з душею. Приємний господар.”

“Оперативні і якісні послуги. Рекомендую”

“Скористались послугами цієї компанії для підбору туру в Єгипет. Залишилися дуже задоволені сервісом. Менеджер Ірина допомогла з пошуком готелю згідно наших вимог і критеріїв. Допомогло те, що Ірина особисто була в багатьох готелях, тому розповіла багато нюансів по кожному з них. Особливе дякую за заповнені міграційні карти, що зберегло наш час в аеропорту! Наступного разу будемо знову звертатися до вас.”

“Це місце де людина легко поєднюється з Богом”

“Чудове місце! Обов'язково ще відвідаю!”

“Дуже гарне місце і велика територія на березі річки Стрий з видом на гори. Затишні кімнати холи, сауна, альтанка з мангалом. Все дуже чисто, гарно і тихо. Чудове місце для відпочинку компанією, сім'єю з дітьми. Рекомендую!”

“Дуже гарне місце і велика територія на березі річки Стрий з видом на гори. Затишні кімнати холи, сауна, альтанка з мангалом. Все дуже чисто, гарно і тихо. Чудове місце для відпочинку компанією, сім'єю з дітьми. Рекомендую!”

“Чудовий молодий та розумний священик”

“Старовина цікава красива церква дуже класно збережена”

“Точних даних про час побудови цієї церкви немає, хоча дослідники припускають, що вона може походити ще з XV століття.  Першим документом, який згадує про П’ятницьку церкву є податковий реєстр 1515 року. Документи XVII століття описують боротьбу за церкву між уніятами та православними, тоді ж декретом королівських комісарів церкву святої Параскеви було надано православній громаді. Десь між 1762 та 1766 роком церкву перебудували, тоді ж було збудовано і дзвіницю біля неї. Церква була тридільною і триверхою – три зруби завершувалися трьома восьмериками, вкритими шоломовими банями з великими сліпими ліхтарями. У 1896 році церква зазнала значної перебудови, зокрема було збудовано новий бабинець, майже рівним по ширині з навою. Під час реставрації 1977 року (на той час церква уже кілька десятиріч була закинутою і напівзруйнованою), бабинець розібрали, перетворивши храм на дводільну церкву капличного типу. З 1774 року церква перестала бути парафіяльною, приєднувшись до міської парафії церкви Святого Духа. Оскільки після ліквідації австрійським урядом цвинтарів при міських храмах саме навколо П’ятницької церкви формується єдиний міський цвинтар, вона стала використовуватись в якості поховальної каплиці. Після реставрації 1977 року церква стала музеєм, а в 1991 році її було передано греко-католицькій громаді. В останні роки в церкві було проведено ремонтні роботи, зокрема замінено гонтоване покриття.”

“Гарний храм Божий. Дуже гарна територія довкола.”

“Красива пам'ятка римо-католицької пастви.”

“Церкву-музей митрополита Андрея Шептицького споруджено в селі Прилбичі на Львівщині, яке протягом кількох століть було родовим маєтком роду Шептицьких. Надзвичайно атмосферне місце. Відпочиває і душа і тіло. При церкві є музей з цікавою експозицією життя родини Шептицьких. Цікава екскурсія по завершенні якої квіз. Окремо можна замовити майстер-класи. Більше деталей на фото Щира рекомендація”

“Сьогодні їздив на це озеро — після морозів воно скувалося 25 -30 cм льоду, що я навіть перетнув його на велосипеді. На озері мешкають нутрії: я бачив трьох, хоча спершу подумав, що це бобри. Люди їх підгодовують, але, перш ніж нести їм їжу, краще підготувати зерна замість хліба — так для них буде корисніше.”

“Найбільш світлий храм Дрогобича.”

“Люблю подорожувати з вами, дякую....”

“Дуже чудове місце. Неймовірна природа зачаровує. Справжній відпочинок у Карпатах.”

“Тут вам зроблять затишок і комфорт у високохудожньому оточенні!-)”

“Гарно відреставрована. На територію вхід вільний. Всередину потрапити не вдалося, було закрито.”

“Гарне місце. Добре, що є люди, які впорядковують стрілецькі могили.”

“Затишна церква. Фасад потребує ремонту”

“Рекомендую! Добрі і чесні господарі, раді допомогти при будь яких питаннях. Чисто і затишно.”

“Великий, красивий і доглянутий храм!”

“Все супер! Щиро дякуємо! Господарі дуже ввічливі та привітливі! Умови та розташування гарне! Всього найкращого Вам;)”

“Їздила на рафтинг по Тисі та озера Свидовецького хребта, шукала небанальний маршрут, маса позитивних емоцій і від організації туру, і від гіда Романа. На Драгобраті була вперше, високогірні озера, краєвиди неймовірні, покатушки на газельці по горах теж дали свою долю адреналіну)))”

“«Кам'яниця під совами» або «Будинок із химерами» Будинок належав архітекторові Іполіту Слівінському. Збудований за його власним проектом у 1901—1902 роках. Скульптурний декор будинку виконав Антон Попель. Стиль - неоготика, маскарони у вигляді людських голів, скульптур грифонів, сов, овець. Всередині не була(”

“Гарні кімнати хорошого розміру, обідня зона та балкон - прекрасний спосіб провести вечір та насолодитися атмосферою”

“Саме з цього балкону було оголошено "Акт відновлення Української держави " у 1941 Ярославом Стецько, що викликало негативну реакцію у німців. Споруда пройшла неабиякий шлях історією, пережила багато перебудов, змінювала декількох власників. До появи цієї будівлі на її місці знаходилося п'ять давніх кам'яниць, що були власністю князя Сапеги. У 1760 власником палацу став брацлавський воєвода Станіслав Любомирський, який перетворив окремі будівлі на палац за проектом відомого архітектора Яна де Вітта, будівничого Домініканського собору, Опора з військовою атрибутикою та фігура орла, який збирається до злету,представляють алегорію з військової слави Любомирських. Наприкінці 17ст тут розміщувалася резиденція російського генерала Міхаіла Кречетнікова, опісля декількох років у палаці розташовувалася резиденція австрійських губернаторів Галичини. Вже наприкінці 19ст власниками маєтку стало легендарне товариство "Просвіта". Також тут знаходилась книгарня Наукового товариства імені Тараса Шевченка, редакція газети «Діло» та журналу «Громадський Голос». У залах Палацу Любомирських проходили зібрання різних осередків культурної діяльності. У 1975 і у стінах маєтку було розміщено Львівський музей етнографії та художніх мистецтв з експонатами, що не мають аналогів в Україні.”