Огляд каталогу
- 406 Всього бізнесів
- 1.0 Середній рейтинг
- 21% З відгуками
- 14% З фото
Знайдено 406 результатів
Перегляньте кладовище у Львівській області. Використовуйте цей каталог щоб порівняти рейтинги, відгуки, фото, години роботи, адреси та контакти. 406 результатів у Львівській області. Середній рейтинг 1.0/5 на основі 2,120 відгуків та оцінок. Перелік нижче включає кладовище з таких міст як Сокаль, Мостиська, Шептицький, Львів, Новояворівськ та інших міст.
“Кладовище у Воренжі є місцем поховання колишніх мешканців Воренжа. Найстаріший знайдений на сьогодні надгробок датується 1803 роком і належить спадкоємцю Воренжа. З 2019 року кладовище прибирають у рамках проєкту «Разом за предків».”
“Колись тут було багато старовинних могил, частина із них збереглася до нашого часу. Один надгробок був відреставрований (думаю, за польський кошт), виглядає дуже деталізовано і вирізняється серед інших надгробків. Поруч зі старими похованнями є багато нових, але цвинтар все рівно виглядає досить затишно та органічно”
“Тихо добре затишно є могили з різними військовими мало місця є торохи мусору”
“Місцевий цвинтар містить поховання різних періодів — від XIX до XXI ст. Характерні для старих поховань типові кам’яні хрести із розп’яттям Ісуса Христа та даними про померлого. Також на території є братська могила Українських січових стрільців. Збереглися могили мого прапрадіда Антона Петровича Антонюка (1849–1891) і його брата Данила (1846–1921), прадіда Петра Антоновича Антонюка (1887–1948) та його дружини Кулинич Катерини Георгівни (1890–1980), а також інших близьких родичів і предків. Кількість поховань доволі велика, як для маленького села, і далі збільшується, хоча у 1939 році населення становило лише 1040 осіб, а зараз — менше ніж 300.”
“На кладовищі привертає увагу курган, увінчаний хрестом. Тут поховані польські вояки, які полягли в боротьбі з більшовиками в 1920 році.”
“Місце захоронень німецьких полонених які займались облаштуванням яворівського військового полігону.Досить специфічне місце.”
“Приміщення знаходиться в крайньому південному кутку міста. Великий, зруйнований цвинтар під деревами”
“Генеральним будівничим була велика людина: Любомир Яциніч Режисером цієї ідеї був: Мозес Рубенфельд Обидва хлопці загинули, але вони були великими людьми, які намагалися побудувати міжнародний діалог.”
“Військове поховання часів Першої Світової війни на горі Острогірка. В декількох кілометрах від міста Старий Самбір знаходиться хребет Верх та гора Острогірка. Висота 562 метри над рівнем моря. На хребті, який простягається з південного заходу міста Старого Самбора та села Стрільбичі, були споруджені оборонні лінії австро-угорських військ. Стратегічною оборонною позицією була гора Острогірка. На ній австро-угорці розмістили артилерію і стримували наступ російських військ до доріг, що ведуть на Закарпаття. Гірська оборонна лінія простягалася від Старого Самбора до Перемишля. Саме тут в роки І світової війни у жовтні 1914 року велись жорстокі бої, де полягли тисячі солдат та офіцерів. На цій горі назавжди залишилися понад дві тисячі воїнів різних національностей – австрійці, угорці, українці, росіяни та навіть кавказці. В архівах встановлено історичну дату штурму гори Острогірка: 17 жовтня, субота, 1914-го року. В серпні 2009 року організацією "Товариство Острогірка" було встановлено пам’ятний дубовий хрест на місці поховання.”
“Шкода, що цвинтарі в Україні такі занедбані і так багато польських слідів”
“З цього села походять мої прапрародичі: Григорій Йосипович Ванько, 1855 р. н., і Матрона Мартинівна Юськів, 1858 р. н., а також моя прабабця Мокрина Григорівна Ванько, 1893 р. н., яка одружилась із Сенюком Іллею Васильовичем, 1879 р. н., із Щепятина. На жаль, ще не був у селі, але думаю, що їхні могили ще існують. Також у Карові, мабуть, похований мій прапрадід Василь Миколайович Сенюк, 1848–1926 рр., який там же помер.”
“З Пристані походить мій прадід по одній гілці — Петро Данилович Панчишин (1897 р. н.), а по іншій — прабаба Катерина Георгіївна (Юріївна) Кулинич (1890 р. н.).Знаю, що збереглася могила мого прапрадіда Данила Дмитровича Панчишина (1861–1938), який похований разом із сином Іваном (1908–1939). Також там спочивають мій двоюрідний прадід Антон Панчишин і його син Михайло (1928–2014). Цікаво, що прапрадід Данило одружився вдруге, і в другому шлюбі народився син Дмитро (1917–1974), який теж похований на тому самому цвинтарі. А от могили батьків прабаби Катерини Кулинич — Георгія Григоровича Кулинича (1854 р. н.) і Агафії Іванівни Булик (1864 р. н.) — ще потрібно пошукати.”
“Ніхто з користувачів не жалівся”
“Поряд з дерев’яною церквою знаходиться цвинтар з надгробками ХІХ – початку ХХ ст. Тут тривають роботи з прибирання в рамках проекту «Разом для предків»/«Спільно для предків», який фінансує Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка».”
“Тут лежить мій дядько Йозеф Бідерманн ➕1 лютого 1945 року. Коли ці жахливі марні війни нарешті закінчаться, я планую відвідати його”