Кладовище у Львівській області

“Вхід вартував 100 грн за людину, по УБД - безкоштовно. На місці можна домовитися з екскурсоводом. Тут можна відвідати могилу Івана Франка”

“Якісне і швидке обслуговування. Співчутливі продавці завжди радять найкраще. Низькі ціни. Якісний товар. Постійні клієнти задоволенні обслуговуванням.”

“Один з хороших магазинів торгової мережі EVA. Тут широкий вибір косметики, парфумерії, товарів гігієни, біжутерії, побутової хімії та засоби по догляду за маленькими дітьми. Просторий та чистий зал, приємна та спокійна атмосфера. Компетентні продавці-консультанти надають фахові поради. Рекомендую”

“Професійні, виховання і чесні люди. Дуже мени помогли з похоронами моеї мами. Щіро ДЯКУЮ!”

“Тут лежить мій дядько Йозеф Бідерманн ➕1 лютого 1945 року. Коли ці жахливі марні війни нарешті закінчаться, я планую відвідати його”

“Військове поховання часів Першої Світової війни на горі Острогірка. В декількох кілометрах від міста Старий Самбір знаходиться хребет Верх та гора Острогірка. Висота 562 метри над рівнем моря. На хребті, який простягається з південного заходу міста Старого Самбора та села Стрільбичі, були споруджені оборонні лінії австро-угорських військ. Стратегічною оборонною позицією була гора Острогірка. На ній австро-угорці розмістили артилерію і стримували наступ російських військ до доріг, що ведуть на Закарпаття. Гірська оборонна лінія простягалася від Старого Самбора до Перемишля. Саме тут в роки І світової війни у жовтні 1914 року велись жорстокі бої, де полягли тисячі солдат та офіцерів. На цій горі назавжди залишилися понад дві тисячі воїнів різних національностей – австрійці, угорці, українці, росіяни та навіть кавказці. В архівах встановлено історичну дату штурму гори Острогірка: 17 жовтня, субота, 1914-го року. В серпні 2009 року організацією "Товариство Острогірка" було встановлено пам’ятний дубовий хрест на місці поховання.”

“26.2.2023 велика повага до роботи Австрійського чорного хреста....на жаль, після їх ремонту ніхто більше не подбав про сайт....”

“Приміщення знаходиться в крайньому південному кутку міста. Великий, зруйнований цвинтар під деревами”

“Генеральним будівничим була велика людина: Любомир Яциніч Режисером цієї ідеї був: Мозес Рубенфельд Обидва хлопці загинули, але вони були великими людьми, які намагалися побудувати міжнародний діалог.”

“Кладовище у Воренжі є місцем поховання колишніх мешканців Воренжа. Найстаріший знайдений на сьогодні надгробок датується 1803 роком і належить спадкоємцю Воренжа. З 2019 року кладовище прибирають у рамках проєкту «Разом за предків».”

“Поряд з дерев’яною церквою знаходиться цвинтар з надгробками ХІХ – початку ХХ ст. Тут тривають роботи з прибирання в рамках проекту «Разом для предків»/«Спільно для предків», який фінансує Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка».”

“Місцевий цвинтар містить поховання різних періодів — від XIX до XXI ст. Характерні для старих поховань типові кам’яні хрести із розп’яттям Ісуса Христа та даними про померлого. Також на території є братська могила Українських січових стрільців. Збереглися могили мого прапрадіда Антона Петровича Антонюка (1849–1891) і його брата Данила (1846–1921), прадіда Петра Антоновича Антонюка (1887–1948) та його дружини Кулинич Катерини Георгівни (1890–1980), а також інших близьких родичів і предків. Кількість поховань доволі велика, як для маленького села, і далі збільшується, хоча у 1939 році населення становило лише 1040 осіб, а зараз — менше ніж 300.”

“На кладовищі привертає увагу курган, увінчаний хрестом. Тут поховані польські вояки, які полягли в боротьбі з більшовиками в 1920 році.”

“Місце захоронень німецьких полонених які займались облаштуванням яворівського військового полігону.Досить специфічне місце.”