Компанії 1 021–1 050 з 1 304
“Надзвичайно мальовниче місце. Річку можна перейти по кладці, або вбрід (вона не глибока), проте вода доволі холодна. Вздовж річки до лісу веде стежка, тому однозначно буде цікаво піднятися вище.”
“Чудовий відпочинок у Східниці завдяки УКРВЕСТТУР!”
“Були багато разів в приїдемо ще, приємні господарі, басейн, чисті і охайні кімнати, альтанка з мангалом, невеликий ставок з рибкою.”
“Дуже затишні кімнати, ввічлива господиня. Підходить для тривалого відпочинку. У мене в кімнаті був окремий вихід на гарний двір. Функціональна кухня (на фото), окрема душова в номері.”
“Пропливаючи повз Високий берег, бачиш круте урвище з правого боку, яке все-все пронизане отворами ластівчиних гнізд чи якихось інших птахів. Взагалі дуже гарні там місця, особливо для відпочинку на воді. Ріка чиста і незаймана. Нехай такою і залишається. Доїзд сюди дуже утруднений, тому ви все одно не потрапите...)”
“Прекрасне місце зі своєю особливою атмосферою і дуже приємними господарями. Дуже чисто, затишно, в номерах є все необхідне для приготуванні їжі. Велика своя територія з альтанкою та сауною. Провели незабутні вихідні і обовязково повернемось у ваші теплі Дубаї ще раз))))”
“Між правим та лівим берегами річки Дністер”
“Затишний будинок, зручне розташування, тепла підлога ☺️”
“Поруч є гарні галявини. Є пару невеликих річок, можна набрати води.”
“Гарний відпочинок, дешеві ціни)”
“Уперше це розповів людям в селі Бродюк Андрій. Він ішов до невеличкого лісу, що називається Корчовацький і сів на Горбках відпочити. Побачив ясне світло і, як він казав: “Паню в білому, таку як малюють на образах. Ходила, а потім зникла, і світло таке як райдуга”. Дід молився, а Вона збирала квіти. Подія ця була на Зелені свята 1947 р. Тоді в селі була прикордонна застава. Село було розділене колючим дротом. Одна частина відносилася до Польщі, а друга до СССР. Бачив приблизно те саме і Степан Форись. Пасла череду Марія Кодань – теж бачила, як вона каже: “Матір Божу в голубому одязі, таку як на образах”. Вони тоді прибігли в село і сказали людям. Багато ходило дивитися, одні бачили інші ні. Бачили також діти, що пасли корови: Люся Фарисей, Люся Скалецька. Чутка про з’явлення швидко розійшлася по навколишніх селах. Почали сходитися люди, правили молебні, співали пісні. Прикордонники розганяли, забороняли, а люди ходили. В лісі були партизани, а в селі застава “Яструбки”. Незважаючи на неспокій, за одну ніч перед Зеленими святами поставили дерев’яний хрест, невелику огорожу. Прикордонники палили його, та він не згорів. Дехто приніс фігурки Матері Божої, образ і рушники. Потім поставили ще два хрести і обгородили дерев’яним парканом. Після 50-х років обгородили, взявши з цвинтаря залізні частини огорожі. На середньому хресті було Розп’яття. Коли повернувся з Сибіру Павло Скалецький, то розповідав, що бачив кілька разів, коли молився сяйво над Хрестом і довкола Розп’яття. В той час коли громада розділилася на дві частини, громада УГКЦ вирішила побудувати капличку на тому місці, де люди бачили Діву Марію. Старалися всі, бо хотіли відзначити 50-тиліття з’явлення. Заквітчану квітами статую на спеціально зроблених ношах, віднесли до каплиці від церкви в Зелений Понеділок. О. Чайківський відправив Службу Божу, молебень, діти співали пісні, читали вірші. Вже будучи тяжко хворим, владика Ф. Курчаба приїхав до Белза на храмовий празник і спільно із о. деканом Михайлом Левицьким посвятив капличку. П’ятдесяту річницю об’явлення вже обходили з о. Степаном Сиротою. При посвяті був присутній о. Михайло Шевчишин.”
“Великий, красивий та доглянутий парк. Чисте повітря, величезні сосни, приємно прогулятись. Багато крамничок та алей. Красивий храм Петра та Павла. Вражає пам'ятник радянським партизанам та спаленому нацистами селу – міститься у чистоті та в порядку. Є, звісно, і пам'ятник Бандері. Гарне місце у хорошому містечку, будете - неодмінно загляньте!”
“Чудове місце для відпочинку! Затишно, спокійно, гарні краєвиди”
“Красивий ліс для прогулянки, є гарні місця )))”
“Привітна господиня, тепло, чисто!”
