Церкви собори монастирі у Києві

“Дуже атмосферне місце, можна годинами розглядати фрески”

“Недобудована Мазепою церква. Іван Мазепа скеровував значну частину прибутків від своїх 20 тисяч маєтків на будівництво культових споруд. По всій Україні звів він цілу низку пишних чудових церков у стилі українського бароко (козацьке). У 1706 році зведення великої кам'яної церкви почав Мазепа на батьківщині — у Білій Церкві. Криваві події 1708 року та подальша передача міста Польщі так і залишили цю споруду недобудованою. До наших днів дожила лише частина тієї церкви, що має назву Микільська. Іван Мазепа народився поряд з Білою Церквою в родовому помісті — селі Мазепинці — і вважав цей край своєю батьківщиною. У 1703 році він оселився у замку в Білій Церкві й надумав зробити місто своєю власністю. У Білоцерківському замку гетьман почував себе у цілковитій безпеці. Саме тут пройшла значна частина його життя — тут він нажив левову частку своїх капіталів і став одним з найбагатших феодалів у Європі”

“Прекрасна біла церква із синім куполом із золотими зірками.”

“Прекрасний храм. Одна з найкрасивіших церкв села Синяк. Знаходиться у центрі Синяку. Все відреставровано, чисто та красиво. Людей не завжди багато. Культурна та релігійна спадщина всього православного світу. Був тут лише один раз, але дуже хочу знову відвідати і в майбутньому обов'язково це зроблю. Дуже гарне місце, гарна та чиста природа. Все навколо окультурено, прибрано та охороняється. На території є їдальня, церковна крамничка, громадський туалет. Храм надзвичайно красивий. Дуже раджу ознайомитися з історією цього місця, вона дуже багата та цікава. Дуже раджу відвідати!”

“Аннозачатіївська церква або Церква Зачатія Святої Анни — пам'ятка архітектури XVII ст. Побудована у 1679 році у Києво-Печерській лаврі над входом до Дальніх печер. Із приміщення церкви ведуть сходи до підземного лабіринту. Це однонефова однокупольна споруда, спершу мала барокові форми. У 1809—1810 роках церкву перебудували, замінивши бароковий купол на шатровий. Автором цієї перебудови був О. І. Якушкін (у чернецтві — ієромонах Арсеній, доглядач Дальніх печер). У 1881 році, коли з'явилися тріщини у стінах храму, їх частково переклали та посунули купол у бік вівтарної апсиди. Після останньої перебудови храм зсередини знову розписали та встановили існуючий нині дубовий іконостас.”

“Красива церква на території біля річки”

“Приємно, що у нас з'являються подібні об'єкти культури”

“Дуже красива культова споруда в Києві”

“Тихе та спокійне місце. Ти і молитва, і більше нічого тебе не відволікає”

“Стоїть у хорошому місці. Якщо мені захотілося зайти до храму, дуже доступно і на шляху.”

“Дуже красиво!!! Аж мурашки по шкірі”

“Неймовірна памʼятка архітектури, особливо в період цвітіння троянд.”

“Теж доволі атмосферна будівля ;)”

“Церква 1794 року, українське бароко і класицизм. Ніби потрапляєш в іншу епоху. Сад мальовничий, вид гарний. Сюди варто приїхати на кілька годин - душа відпочиває.”

“Дуже хотілось відвідати , але чомусь приїхавши в неділю , все було закрито , нажаль . Сподіваюсь що побуваємо іще коли буде відчинено)”

“Нажаль в цьому історичному храмі, нехай і заново побудованому, але ж храмі, який має велике значення для всього українського народу, проводить служби ПЦУ... Хотілося б щоб Церква належала до УПЦ, єдиній канонічній православній Церкві України!”

“Територія велика і доглянута. Багато квітів, багато споруд, на території є цвинтар, є кафе та продаж випічки. Ціни на свічки від 4грн. Їздить маршрутка від монастиря до метро Голосіївської, вартість проїзду 8грн. Раніше навчався у НУБіП і проживав поруч, то частенько проходив до монастиря.”