Церква в Івано-Франківській області

“Бо це церква і гарна зроблена хресна дорога”

“Церква святого Пантелеймона в селі Шевченкове Галицького району. А в селі Шевченкове Долинського району церква святої Параскеви”

“Гарна церква з красивим різьбленим іконостасом. Належить до ПЦУ. Поблизу є дерев'яна дзвіниця.”

“Церква скоро буде святкувати своє 400 ліття. Храм оновлений, всередині є меморіальна дошка Маркіяну Шашкевичу. Територія облагороджена, хочеться сюди прийти ще...”

“В селі Перехресному церкви і цвинтаря ніколи не було. Цвинтар запроваджено в 1992 році. Освячення місця провів священник Красноїлівської парафії отець Михайло Кіцелюк. До 1992 року покійників хоронили в селах Довгопіллі або Красноїллі. Завдяки національно-культурному відродженні, що почалося з проголошенням України незалежною державою, в селі шириться рух за спорудження церкви. Серед ініціаторів цього руху варто відзначити директора нашої школи Шкіряка Юрія Михайловича, а також жителів села – Василя Йосиповича Гріздака, Івана Михайловича Шкіряка, Івана Семеновича Сапріянчука. В травні 1993 року закладено підвалини майбутнього храму. Будівництво велося народним методом за рахунок пожертвувань місцевих жителів. Частину коштів надала місцева влада. Восени 1996 року будівництво церкви в основному закінчено. Церква освячена на ім’я Володимира Великого і належить до Української Православної церкви Київського Патріархату. В грудні 1995 року на кошти жителів села придбано дзвін, пізніше споруджено дзвіницю. Дзвін освячено в 1997 році взимку на релігійне свято Івана Хрестителя і дано йому ім’я “Іван”. Влітку на Володимира Великого та зимою на релігійне свято Івана Хрестителя в нашому селі храмові свята.”

“Надзвичайно красивий храм! Дуже привітні люди! Чудові діти!”

“За переказами, перша церква в Княгиничах існувала в урочищі "Старовина", на захід від теперішнього розташування села, в тому місці де був старий цвинтар і де тепер стоїть хрест-фігура. Перша документальна згадка про церкву датується 1578 р. і походить з податкових реєстрів. У 1688 р. на ділянці над берегом ставу була зведена нова деревяна церква Воскресення Господнього. У 1807 р. на новій ділянці, розташованій в куті давньої ринкової площі, зведено нову деревяну церкву, до якої перенесено дзвіницю від старої. Освячено церкву у 1809 р. У 1907 р. здійснено грунтовний ремонт. У роки першої світової війни в церкві на якийсь час містився німецький холєричний шпиталь. Під час дезинфекції спалено антимінси та переосвячено церкву на Різдва Пр. Богородиці. Після Другої світової війни церква весь час була діючою. Церква в користуванні громади УГКЦ.”

“Цікава стара церква але потребує реставрації”

“Неймовірно красиво в середині церкви”

“Чудова старовинна дерев‘яна церква!”