Церква в Івано-Франківській області

“Все дуже чисто, охайно та свіжо, природа гарна! Є сенс їхати, якщо запланували ще щось у цьому напрямку!”

“Центральна церква м. Рогатин. Належить до УГКЦ. Є пам'яткою архітектури. Збудована в ХІІ столітті.”

“Красива церква Київського патріархату.”

“Отець Йосафат Бойко дякую за хороші, повчальні проповіді.”

“Храм Царя Христа УГКЦ у Франківську вражає масштабом і водночас відчуттям спокою. Сучасна архітектура гармонійно поєднана з атмосферою, де легко зосередитися на молитві й просто побути наодинці з собою. Це місце точно варте відвідин.”

“Храм Божий остання літургія в годині 19год.00хв”

“Одна з найвідоміших пам’яток Івано-Франківська є греко-католицький собор Воскресіння Христового, а раніше єзуїтський костел. Історія костелу досить цікава. Назва катедрального собору Святого Воскресіння є глибоко історичною, адже такою ж була назва головної української церкви міста Станіславова від початку його існування та збудованої ще в 1601 році в с. Заболоття на місці теперішньої синагоги. Про неї згадував мандрівник Ульріх фон Вердум, який відвідав Станіславів у 1672 році. На початку XVIII століття у Станіславові з’явилися отці-езуїти. У 1720 році на місці згорілої (під час нападу турків) церкви ректор єзуїтської колегії о. Томаш Зеленський розпочав будівництво єзуїтського костелу. Коли копали котлован для фундаменту костелу то знайшли скарб — 14 тисяч злотих, з яких половина пішла на будівництво храму. Фінансову допомогу для будівництва костел отримував і від Вікторії Лещинської, дружини Йосипа Потоцького. Перший єзуїтський костел був відкритий на день святої Вікторії в 1729 році. Проте через проблеми зі слабким фундаментом стіни почали тріскати, і храм довелося повністю розібрати вже в 1752 році. Через рік почалося будівництво нового костелу, що тривало 10 років.”

“Безпечний і просторий простір, церква світла велика, хор гарно співає, на вулиці є багато простору для дорослих і дітей, громада добре доглядає за територією, газони рівні і пострижені. Монастир відгороджений від дороги хвойними деревами, це так ніби замок з деревами серед міста. Є дитячий майданчик з м'ягким покриттям,також тут діє дитячий садочок, встановлені лавочки дерева, гарно. Зимою класна коляда, у шопка з живими тваринами, діти можуть побачити і гуску, кроліа там баранів.На подвір'ї зимою у різдвяні свята ставлять інсталяцію янгола.”

“Симпатична дерев'яна будівля. Тихо, спокійно, можна поставити свічки.”

“Візити завжди емоційні. Це була парафія моїх предків.”

“Санктуарій блаженної сестри Марти Вєцької”

“Чудове місце та атмосфера, хороші священники.”

“Чудове місце для молитви та проведення вільного часу”

“Дякую за все місце дуже чудове ,затишно і гарно , нам все сподобалося.”

“Місце як і будь-який храм наповнене теплом, затишком, любов'ю, духовністю! Старовинний храм з рідкісними і чудесними атрибутами! Хочете віднайти спокій, отримати відповіді на будь-які запитання, поділитися наболілими життєвими ситуаціями? Тоді вам саме сюди! Розташований в центрі міста! Коли відбувається служба Божа в церкві і дзвенять дзвони то чудесний звук лунає на все місто!”

“Чудова архітектура, історичне місце. Всередині ще художній музей, але я особисто не бачив”

“Місце де виховуються майбутні священики.”

“Гарна церква з Хорошим священником ...”

“Дуже приємна атмосфера. Мудрі слова отців.”

“Мали можливість побувати на хрестинах, це було неймовірне таїнство хрещення. Дякую”

“У містах на заході України вірмени будували свої церкви.Свого часу в Івано-Франківську їхній громаді належав весь міський квартал.”

“Високогірне селище Ворохта заснував 1568 р.Василь Янюк. У 1598р.цю місцину назвали Ворохта (за іменем дезертира з польської армії Михаїла Ворохти, котрий там поселився і прославився як талановитий ткач). З кінця XIX століття Ворохта розвивається як спортивно-туристичний центр. Ворохта входила до складу парафії св. Франциска у Делятині. Наприкінці XIXст. тут було споруджено дерев'яний Будинок священиків, у якому знаходилась каплиця для відпочиваючих та проживаючих постійно римо-католиків. Проте з часом ця каплиця стала надто малою.тому 1900 року створили Комітет будівництва костелу, який приступив до збору коштів на будівництво. Каплицю спорудили у 1903-1905 роках.Наприкінці 30-х років докладались зусилля по утворенню у Ворохті самостійної парафії, проте вони не увінчались успіхом через брак коштів. Після ІІсв. війни каплицю закрили, проте іншого призначення їй не знайшли. Вона простояла пустою і після падіння комуністичного режиму опинилась у сильно пошкодженому стані. У другій половині 90-х років її отримали п'ятидесятники, котрі частково відремонтували храм. Проте пізніше костел знову став римсько-католицькою святинею”

“Величний храм в Надвірній. Проект будівництва ще 30 років 20 століття.”

“Вишукане місце, дорогі матеріали, сантехніка, дизайн шале. Клієнт на першому місці: зібрали кухню на півгодини раніше, щоб нагодувати нас, коли треба. Сніданок смачний і різноманітний”

“Бернардинський монастир у Гвіздці – це справжня історична перлина, яка вражає своєю архітектурою та атмосферою. Оточений старовинним муром із нішами та кованою огорожею, він зберігає у собі дух минулих століть. Особливо цікавою є територія навколо – тут можна побачити старовинні поховання, кам’яну вазу та інші артефакти, що додають місцю особливої автентичності. На жаль, стан комплексу викликає занепокоєння – мури пошкоджені, деякі елементи руйнуються, а сама святиня потребує термінової реставрації. Важливо зберегти цей унікальний пам’ятник архітектури національного значення, адже подібні об’єкти є невід’ємною частиною культурної спадщини України. Якщо ви цікавитеся історією та архітектурою, обов’язково відвідайте це місце. Воно справді варте уваги!”

“Сучасний медичний центр з висококваліфікованими лікарями. Широкий спектр послуг. Приємний персонал.”

“Галич веде свій відлік з кінця ІХ століття. У Х столітті галицькі землі входять до складу Київської Русі. Наприкінці 12ст стає столицею Галицько-Волинського князівства. З 1590 по 1653 на місто було здійснено 29 татарських нападів. У 1623 татари зруйнували замок, який незабаром був відбудований. У 1676 на Галич напали турецько-татарські війська, замок був зруйнований. Крім того, зірвалася частина гори, на якій він стояв. У 1796р замок був частково розібраний. Протягом десятиліття башта була відновлена, а також частина мурів”

“Місце де співає душа . Дуже величний і красивий храм . Прекрасні отці”