Компанії 2 851–2 880 з 4 794
“Незвичайне місце,рекомендую для тих хто цікавиться історією,ну і просто любителям походити по кладовищах,охоронець дуже цікава і хороша людина”
“Незвичайне місце,рекомендую для тих хто цікавиться історією,ну і просто любителям походити по кладовищах,охоронець дуже цікава і хороша людина”
“Дуже мальовничий, цілком доступний і мало кому відомий водоспад в селі Липа”
“Церква св. вмч. Димитрія Солунського (УПЦ КП) належить до Болехівського благочиння Івано-Франківської єпархії. Побудована на кошти громади у 1870 році; кораблевидна, дерев’яна, однокупольна. Іконостас чотирьохярусний, новий був поставлений у 2008 р. Дзвіниця побудована 1998 р. Останній ремонт у храмі проводився 2014 р. Богослужіння проводяться кожної неділі та у великі свята.”
“Дарваївські водоспади — абсолютна дика та невідома широкому загалу група водоспадів в Українських Карпатах (масив Сколівські Бескиди) на території Вигодської громади Калуського району Івано-Франківської області, на захід від села Кропивник. Водоспади розташовані на потоці Путна, права притока р. Лужанка (Витвиця) (бас. Свічі), у підніжжі Дарваївських скель на північно-східному схилі хребта Люта за 1,5-2 км від центральної дороги села. Загальна довжина потоку, на якому розташовані водоспади, складає бл. 250-300 м. Їхня висота — від 1,5 до 5 м. Водоспади утворилися серед масивних, місцями прямовисних, брил твердого пісковику з обваленими схилами, що сильно перешкоджає спуску до водоспадів. Особливо мальовничі після рясних дощів або під час танення снігу. Водоспади важкодоступні та маловідомі.”
“Особливо, у такий важкий час для України, молитва кожного, хто відвідує храм, важлива для усіх нас ! Церква знаходиться у мальовничому с. Мала Туря. Заснована у 1843 році.”
“Загадкова місцина . Біля каменів дуже цікавий мішаний ліс клени ,ясені, буки та ялиці.”
“Згідно письмових джерел в селі в другій половині XVII ст. існувало дві церкви: долішня і горішня. Протягом вісімнадцятого століття замість них побудували нові дерев'яні церкви. Горішня церква знищена у ХХ ст., а долішня Преображення з 1752 року збереглася до наших днів. Оскільки греко-католицька громада ще у 1990-х роках збудувала новий мурований храм, то дерев'яною церквою, яка є пам'яткою архітектури місцевого значення, постійно не користуються. Ще одна нетипова для цього району дерев'яна церква стоїть в центральній частині Спаса, зі сходу від головної дороги, поблизу школи. Вона не є хрещатою в плані, як більшість навколишніх дерев'яних церков, а тризрубна. По осі церкви до вівтаря прибудована рівноширока захристія, до якої з півдня прилягає невеличкий зашклений ганок. До церкви ведуть два входи: до бабинця з заходу і до нави - з півдня. Стіни шальовані вертикально дошками (крім двох стін надопасання бабинця і восьмерика). У церкві зберегли оригінальні вікна. Дерев’яна дзвіниця на два яруси розташована з південного заходу від церкви. ЛІТЕРАТУРА: "Церкви Прикарпатського краю". Р. Процак, Івано-Франківськ, 2006. Інформація надана Василем Слободяном.”
“Скелі в урочищі Паровець. Досить важкодоступні, декілька метрів перед скелями, оскільки там зруби які заросли молодняком . Та все ж краєвид з каменя вартий уваги.”
“Гарне урочище. Намагалися проїхати до перевалу Легіонів. Не вийшло - "дорога" завалена стволами зрубаних дерев, гілок. Так варварськи ставитися до природи, як це роблять лісоруби, неприпустимо. Після своєї роботи лад не наводять. Лісники бачать все це, але не перешкоджають лісорубам творити ці неподобства.”
“високі гори, вкриті деревами. Чорниця, журавлина...”
“На скільки я пам'ятаю, проходивши повз неї велопоходом до г.Кринта (1358м), ця церква знаходиться у високогірному селищі Плай, і назва у неї: Церква Святого Торія, на висоті 1005мнрм. Гарна, охайна високогірна церквичка.”
“Святе місце Сіон рабин Моше з Китова”
“Дуже комфортно, хороші власники, садок бомба і файні кури. Любили в дитинстві там їсти бутерброди і кавуни”
