Церква у Чернівецькій області

“дуже приємна церква, відчуваєш себе як вдома, можеш знаходити відповіді на свої запитання”

“Це храм на честь Покрова Пресвятої Богородиці”

“Гарний Костел. Треба обовязково там побувати.”

Салон із ввічливим сервісом і якісним виконанням процедур. Відвідувачі відзначають рівень обслуговування та результат на «відмінно».

“Локація чудова, кухня надзвичайчно смачна, гостинність та щирість господині розчулюють! Відпочиваємо вже 14 років. Для тих, хто цінує затишок, надійність та комфорт- вам сюди!”

“Чудовий монастир - місце сили .”

“Відвідали це місце як туристи, хоча й належимо до іншої конфесії. Ну що сказати: духовні святині як і місцевість в охайному доглянутому вигляді Все інше, без коментарів.”

“Собор Святого Миколая був побудований в Чернівцях у румунський період Буковини (1919–1940). Він уособлює на Буковині православну румунську національну традицію - побудований в румунському стилі неоромінеск. На зв'язок із румунською культовою архітектурою вказують оригінальні «кручені» бані церкви. Храм збудовано за зразком одного із шедеврів румунського середньовічного зодчества: православного Успенського архієрейського собору у румунському місті Куртя-де-Арджеш - місця останнього спочинку румунських королів. Собор Святого Миколая - єдина православна церква Чернівців, у якій не переривалося богослужіння.”

“Церква Успення - головний храм чернівецької єпархії (УГКЦ); будівництво розпочалось 1820 р., перша назва - "первоверховних ап. Петра і Павла". Архітектурний стиль - українське бароко. У храмі знаходиться чудотворна ікона Божої Матері "надія безнадійних".”

“Перша письмова згадка про храм відноситься до 1582 року, у зв'язку з передачею міщанкою Гапкою Табковою у власність Троїцької церкві своєї садиби. Під час панування у місті турків храм було перероблено на мечеть. На початку XVIII ст. з виходом турків з Кам'янця і встановленням польської влади храм був переданий греко-католикам. У 1722 році єпископ Афанасій Шептицький передав храм монахам ордену Св. Василія, які заснували при ньому монастир. Офіційною датою заснування вважається 22 травня 1722 р. Орден Василіян діяв при храмі до 1795 року. При ІІ розділі Польщі землі Кам'янеччини були включені до складу Росії. Разом з цим храм було переосвячено у православний. У 1935 році у рамках боротьби радянського уряду із релігією храм було розібрано. 3 березня 1995 р. почалася віднова храму. Були проведені розкопки і дослідження фундаментів храму. 23 вересня 1996 р. Любомир Гузар заснував монастир. Першим настоятелем було призначено бр. Давида Кулинича, василіанина. З 1 вересня 2005 р. настоятелем монастиря було призначено о. Йосифа Будая. За п'ять років василіяни повністю закінчили відтворення будівлі та оздоблення храму і прилеглої території.”

“Чудова навчальна програма та приємна атмосфера.”

“Затишно . Гарна тиретория , та самий манастир ,приемно знаходитись в самому монастирі ,гарна архітектура ,та коли знаходжусь в монастирі ,спокій всередині.Дякую гарно монахам які ведуть службу .”

“Форелька, овочі, піца. Ну все чудесне. Швидка подача. Заклад рухається в правильному напрямку”

“Дуже цікаве місце наповнене силою та вірою”

“Дуже гарний собор ми побачили, гуляючи по вулиці Ольги Кобилянськоі. Вхід є з різних вулиць. Ми далі повернемося на вулицю Кобилянськоі та підемо туристичним маршрутом. Даний собор бачу вперше - як на мене, це поєднання православʼя та католицизму. Є свічки, ікони як у православній церкві, оформлення як в костелі”

“Дуже гарне місце, доступні ціни, проскури безкоштовні - по 2 шт. в одній руки. Можна набрати свяченої води.”